Кременчуцький національний університет посів 33 місце у всеукраїнському рейтингу вишів

шикарный рейтинг.... интерестно одно, кто же так особо высоко оценил эту "шарашкину контору"

судя по количеству университетов и академий можно смело сказать что Украина едеинственное светил мировой науки... *nuff said*

Кременчуцький політех не є шарагою, хлопці. При бажанні можна отримати цілком пристойний рівень вищої освіти. Наголошую, ПРИ БАЖАННІ!

Випускник КрНУ з червоним дипломом. Привіт електромеханічному)

Ну а той факт, що не кожній "дітачці" потрібна вища освіта і не треба ту "дітачку" силувати "в науку", батьки не можуть якось збагнути.

Заклад цілком пристойний і не номінальний як той же поплавок.

У нас міносвіти - шарага. Хоч і велика - але шарага

При бажанні цілком пристойний рівень освіти можна отримати без відвідування навчальних закладів і отримння(слід читати - купування) "корочки". Я саме таким чином отримав "другу" вищу освіту без будь-яких шараг і ніхто жодного разу не запитав чи є в мене диплом

Тоді я не дуже розумію претензій до політеху. 

Потрібно не "рейтинги" від міносвіти (шараги) підвищувати, а покращувати якість освітніх послуг. Цю якість може оцінити лише споживач(тобто студент). Мірою такої оцінки є, наприклад, навчання за контрактом. Запитайте, скільки в якому ВНЗ співвідношення між контрактниками та бюджетниками. Ото і буде рейтинг...

Зрозуміло. Ні, в Україні немає умов для покращення якості освітніх послуг. На це немає запиту від суспільства. 

Взагалі наука, особливо прикладна, особливо експериментальне виробництво - це колосальні витрати, отже, потребують колосальних інвестицій. Навіть для створення бази. Якби запит був, місто могло б виділити 20 мільйонів університету, а не на газету, оту срану макулатуру, де йдеться про те, яка у нас "шикарна" влада.

Що стосується оплати праці наукових робітників і викладачів, то Україна поза конкуренцією (дуже специфічний жарт, думаю, зрозумієте). Не будем про хабарі, про підробіток. Це не має сенсу. Особисто я не хотів би працювати на голому ентузіазмі. Наприклад, вважаю, що заробітна платня викладача-науковця повинна складати не менше 1000 доларів + безумовне звільнення за доказаний факт хабара. Люди б тримались за місця і працювали. А так ми маємо досить непоганий виш, який би міг розвинутись, якби це було необхідно. 

Не погоджусь. Є не тільки запити але і величезний ринок освітніх послуг які є більш ефективними ніж "классичні" освітні заклади. Купа платних(і досить дорогих) курсів існує які, на відміну від державної освіти дають(хоч і не всі) досить конкретний результат. Людина за 2-3 місяці може отримати (на курсах) достатньно навичок для того щоб працевлаштуватись на ту саму(молодшу) посаду на яку зможе працевлаштуватись середній випускник ВНЗ що витратив 4 роки на навчання(наприклад IT галузь). Звісно, це буде початковий рівень... і він буде не високий але приблизно однаковий.

Розвиток суспільство давно випереджає рівень розвитку державних інституцій.

Може бути інша мотивація ніж гроші та хабарі. Я б, наприклад, погодився за певних умов працювати на волонтерських засадах, з чого також отримав би вигоду(не пряму матеріальну, а опосередковану. Наприклад для підбору  майбутніх співробітників, для "розкрутки" власного бренду, багато що може бути). Але це можливо лише за відповідних умов. І саме ці умови потрібно створити. 

1000 баксів отримувати викладачем може це і гарна ідея, але я, як платник податків, не готовий платити за нульовий результат діяльності

У нас багато хто отримує більше, а користі приносить значно менше. Поки не буде адекватної оплати праці науковцям, не буде і відповідної віддачі. Зокрема, саме тому наука в будь-яких проявах у нас і не популярна. 

Ось дивіться, ідея для стартапу: автоматизація бюрократичних установ: суди, адміністрації, ЦНАПи тощо. Це реально, результат буде очевидний, мінус корупція, бо машина до грошей відноситься майже ніяк (як і коронавірус, йому все одно хто ти і які у тебе статки). 

Чи може це бути зроблено реально? Ні. Чому? Через дикий опір з боку тих, хто зараз з того кормиться (судді, робітники адміністрацій і т.д.). А ви кажете, є соціальний запит... Я не хотів би, щоб мене судив суддя-корупціонер, щоб за можливість збудувати магазин на землі громади потрібно було б заносити до кабінетів тих, хто приймає рішення. Ми маємо багато дармоїдів і було б добре їх автоматизувати, замінивши роботами. Та хто ж дасть, ось питання.

Згоден. Дармоїдів багато, я не кажу що іх потрібно залишати. Тема дармоїдів - дуже велика, не буду коментувати зараз. 

Чому саме я проти того щоб платити по тисячі баксів викладачам(та науковцям)

1. Спочатку якісні послуги - потім гроші. Інакше кіна не буде. Якщо просто підняти зарплатню почнуть туди сповзатись всі хто хоче легких грошей. Кум сват, брат.. і нічого не зміниться в якості освіти.

2. Про "науку". Аби ви почитали збірник наукових праць(журнал) свого ВНЗ за тематикою яку розумієте - у Вас би волосся дибом стало. Ви навіть не здогадуєтесь яку маячню там пишуть. Я читав. Також я читав дипломи. В мене лабораторні роботи були більш наукові, ніж те що зараз у показовому дипломі магістра

3. Наука не може існувати заради самої себе. Вона повинна вирішувати якісь завдання. Вона або фундаммнтальна(фізика, математика) і науковці мають відкривати нові закони, явища... або прикладна, коли вирішуть якісь існуючі(а не вигадані) практичні завдання. Розробляють якісь конструкції, технології, методології, которі будуть використовувати підприємці, виробники... Розроби щось корисне - в тебе бізнес це купить. Якщо ні - нічого корисного ти не розробив

Взагалі згоден. 

1. Звісно, не всім. Добрих науковців мало так само як і добрих лікарів. Звичайно тих, хто може, видно вже на останніх курсах і з ними вже тоді можна працювати. Читав, що це нормальна практика в розвинених країнах. Так звана "вербовка, полювання на персонал" в найпозитивнішому значенні цього слова. Але вибачте, якщо перспектива після закінчення працювати у аспірантурі за, скажімо, 200$ з вельми туманними натяками на краще життя, то це суцільна дурня. І я не думаю, що туди буде черга бажаючих. 

2. Тут не можу коментувати, бо остання зустріч з факультетом була дуже давно. Що стосується загальносвітових тенденцій в галузі, то з того часу мало що змінилось глобально (єдине, що приходить на думку, то це вибухоподібний розвиток BLDC двигунів (або двигунів постійного струму без щіток) та електроніки керування ними: сегвеї, електровелосипеди, електромобілі та інший подібний транспорт). Тоді про це ми навіть не чули. Всі розробки по даному напряму комерційні, у відкритому доступі (в тому числі статті і навіть дипломи російських ВУЗів) - це просто опис готових не своїх комерційних зразків. Тобто нормальні розробки є, але все для комерції і переважно командами за гроші.

3. Наголошував саме на прикладній науці. У своїй сфері (комерційній) бачу велике поле для діяльності, однак розробки тягнуть одиниці і з надією, що якийсь з проектів "вистрелить". Всі затрати на розробку з власної кишені. 

Збірник наукових праць є десь на сайті. Можна почитати, я колись мав необережність на нього натрапити. Я був шокований

Про цю тему я мав досвід спілкування з Вашими викладачами. Мене цікавило на скільки реально створити щось типу ВРД (так кВт на 30. Замість класичного колекторного двигуна. Спроба замінити на асинхроний якась була, як на мій погляд невдалою, бо це тяговий двигун). На питання як це можна хоч приблизно порахувати чи десь почитати мені відповіли що вони не в курсі...

Я не фахівец, але виявилось що ті хто навчають фахівців знають не більше за мене (з точки зору практичної. Формули може вони на дошці якісь, яких я не знаю і можуть малювати та розповідати якісь узагальнені теорії, але реально...) Я не можу спроєктувати та порахувати двигун. Вони не можуть також... І за це я маю сплатити податки щоб вони отримували 1000 баксів? Ні, вибачаюсь... але такі науковці мені точно не потрібні. Не знати я можу і без них. Це був не єдиний випадок.

30кВт невелика потужність. Не мегават. Якщо до 800 Вольт на DC шині, то не є проблема. Правда, компактний двигун скоріш за все буде потребувати рідинне охолодження (для низьковольтних зі значним струмом) і при старті під навантаженням (не враховуючи навантаження з вентиляторною характеристикою) я би не розраховував на сенсорлес. Для тягового двигуна тільки датчики положення, але це не проблема.

ВРД не можу розшифрувати абревіатуру, тому незрозуміло, який характер моменту зі сторони навантаження. Це про вентильний двигун? 

А щодо дискусії, то у нас є Олексій Петрович Чорний. Мав нагоду спілкуватись. І якщо КрНУ з такими науковцями коментатори називають шарагою, то, певне, їм треба хтось рівня Кернігана та Річчі, або Гейма. Що ж, щасти знайти)

Всі розробки по BLDC є комерційними, тому не дивно, що ні Ви, ні вони не мають змоги знайти їх у відкритому доступі. Про це вже йшла мова вище. Загалом складним питанням є придбання магнітів для ротора (при виготовленні власного двигуна), і для побудови системи треба мати модуль керування власної розробки, тоді прибуток буде максимальним. Причому інвертор непогано масштабується.  

Ще додам про підбір співробітників. Дивна річ, але воркюа пропонував (півроку тому) програмісту розробнику вбудованих систем в Києві(!) на повний робочий день(!!) з постійним перебуванням в офісі(!!!) аж 12000 гривень до відрахування податків. Перелік "скилов" там такий, що на світовому ринку їх звичайно має команда розробників і коштує це від 1500$ на кожного. Це означає, що багато з сучасних "роботодавців" вважають себе рабовласниками. Хто їм в голову вклав ту дурість - не знаю. Звичайно, ті, хто подає надію і щось може, виїжджають в інші країни. Хто залишається і хто винен в падінні рівня робітників? 400$ зарплатні? Ні. Винне суспільство, якому нічого не треба.

Вентильно-реактивный двигатель

Для дискусій там повний універ. Дискутувати мені не потрібно було - порахувати (приблизно хоч) потрібно було

Я б не сказав що важко придбати магніти, важче приклеяти щоб не відпало від ротору... Бо це відразу труба всьому і ротору і статору

Про компактність, сенсори та інші розмірковування. Досить цілком було б створити приблизно те саме що було з варінтом асинхронного двигуна (стандартного), там і сенсори були і габартити такі... не малі. Головне щоб він працював нормально на старті. Із цим були дуже-дуже великі проблеми. Можливо я помиляюсь(чи вирішується це питання чи ні за рахунок системи керування) але віддавати пікове навантаження з високим моментом(в декілька разів вище за номінальний) - не є "фішкою" асинхронника

При сильном бажанні и при не менее, а то и более сильной силе воле. В свои времена училась на техмаше - было еще сравнительно ничего, без особой мзды спокойно красный получила. Потом решила вторую получить - экономиста, вот тут понеслась душа в рай... поффф)) стараешься научиться - не стараешься, знаешь - не знаешь, ставки маслачкой сходу назывались для всех и плати))))) а не то тебя проведут через все круги ада - будут не консультировать, недопускать до защиты, потом оскобрлять, унижать и все равно пытаться выдавить до последнего

итого... политех был брендом пока был политехом. как стал университетом и развел коммерцию - копейка ему цена стала. равно как и полученному в нем образованию - оно уже нигде не котируется, кроме КрАЗа, вагонного и маркетопта. 

Напряму на колесо (головну шестерню) без редуктора з лямбда=3 (з короткозамкненим ротором)? Навіть при частотному керуванні по u/f=const критичний Мс не зміниться, при Мс>Mк буде перекидання ротора.

BLDC (оскільки це все ж таки двигун постійного струму) може дати максимальний момент на старті (тягнемо магніт електромагнітом хоч при максимальному заповненні періоду ШIM, головне вчасно зробити комутацію, інакше спрацює швидкий струмовий захист).

І все ж головною перевагою BLDC перед асинхронним з "білчиним колесом" є компактність першого.

привет родному 6-му кормусу )

То кіно років 10 тому, але, на скільки я розумію, там тупо вирішили поміняти ДПТ(рос.) на АД(звичайнісенький) із частотником, вважаючи що це гарна ідея з точки зору обслуговування(бо ламатись там нема чому в принципі). Майже на колесо був причеплений(головна шестерня на колесі, двигун через муфту якусь на редуктор). В підсумку якось там "поїхало" після довгих танців з бубном навколо частотника, але бурних оплесків не чув щось. Скоріш за все динаміка була дуже поганою на старті. Про BLDC такої потужності 10 років тому(а може й більше) розмірковувати було складно, бо тоді цього ще не було. Такий двигун в ті часи був би за вартістю трошки дашевше(але не багато) за свою копію із золота. Компактність це гарно, але цілком прийнятно було б вписатись у показники АД(масса, габарити, ККД відсутність щіток) але з кращою динамікою на старті) і більш простою системою керування

ПС Наука має вести такі розробки, а не на конференціях закон Ома розповідати з розумною міною