У Кременчуцькому краєзнавчому музеї зараз діє 6 виставок. До Міжнародного дня музеїв, який відзначають 18 травня, для кременчужан провели екскурсію. Потрапив на неї і «ТелеграфЪ». Знайомила гостей з музейними цікавинками науковий співробітник Оксана Лебедєва.
1. Виставка «Пісня душі» Тетяни Зацеркляної, яка відновила писанкарство на Полтавщині.
2. Виставка «Гармонія форми» головної художниці Міського палацу культури Оксани Бондаренко.
3. Старовинні самоткані рушники з різних регіонів України, виконані у різноманітних техніках, характерних для української вишивки.
4. Вітрина з новими надходженнями до музею – понад 100 експонатів різних епох (Середньовіччя, Київська Русь, Новий час, тобто ХІХ-початок ХХ ст.), які принесли до музею відвідувачі-любителі історії.
5. Виставка, присвячена 85-річчю художника Миколи Анісімова.
6. І наступним блоком виокремимо постійну експозицію, яка діє з моменту, як музей відкрився у жовтні 2020 року. Тут представлена частина експонатів з фондів музею.
Закаменілі рештки стародавніх морських тварин, які зібрані у парках та на берегах річок у нашому місті. На місці, де розташований Кременчук, у найдавніші часи було море, у ньому водилися навіть акули.
Фібули – найдавніші застібки. У давні часи одяг не кроївся і не зшивався, його форми досягалися завдяки використанню фібул.
До революції у Кременчуці функціонувало 7 керамічних заводів. Тут можна побачити плитку, яку вони виробляли.
Знаряддя праці ремісників, які жили у Кременчуці. На початку ХХ ст. у нашому місті навіть була вулиця, яка мала назву Ремісницька. На ній мешкали ремісники різних етнічних груп.
На фото внизу по центру коробочка з-під тютюна з тютюнової фабрики Семена Дурунчі, яка діяла у нашому місті. Згідно з однією з міських легенд, єдиний син Дурунчі одружився з дівчиною, яка була гарною, розумною, вихованою, проте мала один недолік – палила. Переймаючись здоров'ям свого майбутнього онука, Дурунча почав випускати ароматизований тютюн. І ця традиція ароматизованих цигарок взяла свій початок саме з Кременчука, потім розійшлася по Російській імперії, до якої тоді належав наш край. Табак тютюнової фабрики Дурунчі знали навіть при імператорському дворі.
Посуд кінця ХІХ-поч. ХХ ст. На верхній полиці – розписні тарелі Кузнецовського фарфорового заводу, який мав статус імператорського та славився і якістю своєї продукції, і оригінальним розписом. Його витвори приймали участь у різних конкурсах та виставках, що проводилися у Західній Європі.
Жіночі прикраси кінця ХІХ-поч. ХХ ст. У Кременчуці на вулиці Єкатерининській (зараз – Соборна) працювало жіноче ремісницьке училище, де дівчатка, починаючи з 12-13 років, вчилися плести мереживо, шити одяг. Після закінчення цього училища дівчата отримували дипломи і могли працювати, тому до революції 1917 року у нашому місті існувала велика кількість ательє з пошиву жіночого одягу та майстерень, де виготовляли віяла, гребні та інші прикраси.
Історія розвитку медичини у нашому місті. Відомий лікар Овксентій Богаєвський приїхав до Кременчука по запрошенню, очолив лікарню, яка зараз носить його ім'я. На початку ХХ ст. він проводив складні операції: на очах і вперше – по резекції (видалення частини) шлунку. Згодом йому присвоїли вчений ступінь доктора медичних наук, хоча він не захищав дисертації. Також він очолював фельдшерські курси у Кременчуці.
На фото Джузеппе Сарті – відомий італійський композитор і музикант, його запросив до Кременчука князь Потьомкін. Сарті повинен був організувати оркестр, який мав зустрічати Катерину ІІ, що відвідувала наше місто. Пізніше він залишився тут жити і створив перший в Російській імперії навчальний заклад – Кременчуцьку консерваторію, яка знаходилася на місці сучасної музичної школи.
Прокіп Сапсай організував хорову капелу у Кременчуці, яка з часом отримала статус народної і почала називатися народною капелою ім. Лисенка.
Дмитро Тьомкін народився у Кременчуці, після революції емігрував до США і почав працювати у Голлівуді. Він писав музику для голлівудських фільмів і став володарем чотирьох Оскарів.
ТЪ розповів не про всі експонати, які представлені у Кременчуцькому краєзнавчому музеї. Тож у вас є можливість побачити їх на власні очі. Музей працює з 9.00 до 16.30, вихідний – середа.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.