30 років золотому результату: як велогонщик із Кременчука підкорив світ

- О 10 ранку було дано старт груповій гонці на 178 км. 190 учасників з усього світу були об'єднані однією метою - перемогти, що б там не було. Складно припустити, як би закінчилася гонка для Віктора Ржаксинського, якби не Олег Галкін. Дворазовий чемпіон світу знав, що йому вже не під силу стати переможцем утретє.

На перших же метрах у Ржаксинського трапилася міні-аварія. Поки усували неполадки, пелетон пішов далеко вперед. Галкін почекав молодшого товариша і допоміг йому наздогнати основну групу гонщиків. Незабаром у відрив йдуть 11 велосипедистів. У їх числі і Ржаксинський. Ближче до фінішу їх залишилося шестеро. Так і йшли вони щільною групою, вичікуючи зручного моменту для фінішного ривка. Траса в Штутгарті була однією з найскладніших у світі. Профіль траси - шість кілометрів підйом, шість кілометрів - спуск і три кілометри - рівнина. В цілому «гір» треба було проїхати 90 км. «Моя стихія - гірські гонки. Але те, що я виграю рівнинний фініш - не очікував ніхто. Навіть я сам. Після фінішу я довго не міг отямитися і повірити в свою перемогу. Всього півметра я виграв у італійця, який фінішував другим». Москва ніяк не відреагувала на перемогу Ржаксинського. У Білокам'яній у цей час гриміли гармати, в країні затіяли урядовий переворот, - про це Телеграф писав раніше.