«Ми - за Кременчук без сміття»: чому важливо сортувати сміття

Що може зробити окрема людина для того, щоб поліпшити довкілля? Відповідь проста і доступна кожному: сортуйте сміття! Чому це важливо? ТЪ представляє інтерв’ю з екоактивістками, підготовлене школяркою Валентиною Шиловою. За свою роботу Валентина отримала премію від «Телеграфа» у міському конкурсі молодих журналістів імені Вадима Бойка.

Кременчужанок Марину та Оксану об'єднує одна мета – зробити місто чистішим.

Марина Орлова - лідерка та організаторка громадської організації «МИ». Марина разом з активістами об'єднання тривалий час переймається проблемами сортування сміття в нашому місті. Подавали та реалізували декілька екологічних проєктів через Громадський бюджет Кременчука.

Оксана Кравченко вже багато років працює спеціалістом у галузі переробки сировини. Вони обидві – ентузіастки, які своїм прикладом хочуть надихати кременчужан на екологічні ініціативи. Не раз організовували прибирання місць відпочинку. І впевнені: аби сміття у місті стало менше, треба почати з себе – привчитися сортувати його. 

- Скажіть, із чого починалися ваші екологічні ініціативи? 

Марина: 

 - Збирались разом, обговорювали проблему та її масштаби, організовували так звані «суботники» з прибирання сміття в прибережній зоні, на пляжах. 

Оксана:

- Так поступово згуртувався колектив однодумців, і ми зрозуміли, що цих дій буде замало. Саме тоді виникла думка про необхідність вагоміших кроків для мінімізації сміття в нашому місті.

- І що ви вирішили для цього зробити? Які напрямки діяльності обрали?

Оксана:

- По-перше, інформаційний. Це і поширення інформації про небезпеку використання матеріалів, які не підлягають повторній переробці, і  висвітлення інформації про товари та сировину, які можна переробляти, і популяризація культури поводження зі сміттям. Тут нам допомагають ЗМІ, розміщуючи наші матеріали, виділяючи ефірний час на телебаченні. По-друге,  ми розробили та створили інтерактивну карту, на якій позначено  пункти прийому вторинної сировини нашого міста та її види, графік їхньої роботи. Адреса сайту. 

Марина:   

Ну і, звичайно ж, освітній. Наші однодумці зі Львова передали нам  захоплюючу гру «Еко-Мемо», за допомогою якої  діти в ігровій формі вчаться правильно сортувати сміття; полтавські екоактивісти забезпечили нас друкованою продукцією для проведення уроків екограмотності в школах. Детальніше будемо цим займатись після закінчення карантину.

 - Пані Марино, хотілося б дізнатися більше  про вашу  співпрацю з однодумцями в Україні? 

-  Ми ділимося досвідом, влаштовуємо спільні  екологічні акції, разом плануємо подальшу діяльність. Зараз в уряді присутні  екоактивісти з різних міст України, вони допомагають втілювати в життя наші спільні напрацювання. Вже розроблено та введено в дію з 1 січня  2018 року Національну стратегію поводження з відходами,  12 листопада 2019 року було прийнято Закон України  Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України. Багато ініціатив знаходяться на стадії розробки та доопрацювання.        

- У європейських країнах є великий досвід зі зменшення  кількості відходів, що цікаво особисто вам? 

Марина:

- Звісно, це дуже цінний досвід і ми постійно його вивчаємо. Наприклад, бельгійський. Територія Бельгії приблизно в 20 разів менша за територію України, а густота населення перевищує українську в 5 разів. Тому в цій країні немає можливості виділяти значні площі під сміттєзвалища, будувати екологічно забруднюючі підприємства,  проте країна успішно долає сміттєву кризу.

- На вашу думку, що з цього досвіду необхідно застосувати у нашій країні в першу чергу?

Марина:

- Найперше, що потрібно нам зробити, - це прийняти  державну програму, яка б зобов’язувала сортувати сміття та  фінансово підтримувала впровадження грамотної системи роздільного збору сміття. 

Оксана:

- Також слід законодавчо закріпити  відповідальність виробників за збір, сортування, доставку, зберігання та переробку продукції. Тоді  виготовлення  упаковки, яка не переробляється, стане невигідним і виробники перейдуть на таку, яка придатна для переробки. 

- Ну і , напевне, варто сказати про економічну вигоду від сортування сміття?

Марина:

- Так. Девіз діяльності нашої команди, який ми намагаємось донести до кожного : «Відсортоване сміття – це цінний ресурс». Крім того, що відсортоване сміття можна монетизувати, воно  ще й може зберегти для людства інші ресурси. Наприклад,  45 тисяч аркушів макулатурного паперу збережуть життя одному дереву, яке продовжить забезпечувати нас киснем, плодами. 

- Пані Оксано, питання до вас як до фахівчині в галузі з переробки сміття. Декілька слів про найпоширеніші матеріали, які можна переробляти та від яких потрібно відмовитись.

Оксана:

- Такі матеріали, як скло, алюмінієва банка, мають безкінечний цикл переробки, тому їх можна використовувати в повсякденному житті. Така сировина, як гума, деякі види ПЕТ- пляшки та плівки,  макулатура, успішно переробляються. А, наприклад, корекси з-під печива, соломинки для напоїв, упаковка з-під кетчупів та майонезів, одноразовий посуд не підлягають повторній переробці, тому потрібно обмежити їхнє використання або взагалі відмовитись від них. Вся ця інформація присутня на товарах, при покупці потрібно уважно вивчати маркування та інтернет-матеріали з переробки сміття.

-  Що може та мусить  зробити пересічний кременчужанин для зменшення кількості сміття?

Оксана:

 - У повсякденному житті кожен із нас може, наприклад, відмовитися від соломинки для напоїв у кав’ярні, замінити звичайний пакет для продуктів екосумкою, не використовувати пластиковий одноразовий посуд. І, звісно ж, якомога ретельніше сортувати своє сміття та викидати його у спеціально призначені для цього ємності.

 Марина:

- Головне - слід змінити свою свідомість, ввести моду на екокультуру, не соромитись бути культурним та інтелігентним. Ми маємо зрозуміти, що на цій землі будуть жити наші нащадки і  якість їхнього життя і здоров’я напряму залежить від того, якими ми залишимо для них наше місто, країну і всю планету.