Вишивка за ескізами Малевича - може здатися, що це звучить парадоксально. Втім, поєднання традиційного й сучасного - ідея, яку українці використовували здавна. Понад сто років тому провідні митці авангарду, як-от Казимир Малевич чи Олександра Екстер, і народні майстри об’єднали свої зусилля, аби відродити й надати нового дихання українській вишивці.
Цьогоріч кременчуцькі майстрині доєднаються до подібного заходу. Про це стало відомо на заході «Рушник Сковороди», коли одна з кременчужанок подарувала переможниці «Вишиваний Кременчук» Наталії Ромі нитки сторічної давнини.
Цікаво, що йшлося не лише про вишивку. Зокрема, як зазначено в «Короткій історії вишивки авангарду», 1915 року виготовлені роботи були представлені в московській галереї Лемерсьє («Виставка сучасного декоративного мистецтва. Вишивки та килими за ескізами художників»). І як повідомляє газета «Русское слово»: «Яскраве сонце України заграло в Галереї Лемерсьє... Ці подушки, скатертини, шарфи, халати, ширми, килими, набійки створювалися в майстернях руками простих жінок під керівництвом їхніх інтелігентних керівників». До слова, на цій виставці було представлено й три супрематичні ескізи К. Малевича для подушки і двох шарфів. Також збереглася світлина американського публіциста Олівера Сейлера, на якій зафіксовано подушку з вишитою шовком супрематичною композицією (і, як вважають видатні вчені, вишивка була створена саме за ескізом Малевича). Також віднайдено каталог цієї виставки, що є ще одним свідченням співпраці відомих художників і народних майстрів.
Це не єдина виставка, на якій було визнано результати цього мистецького експерименту. «У грудні 1917 року А. Екстер і Н. Давидова влаштовують в Художньому салоні К. І. Михайлової «Другу виставку сучасного декоративного мистецтва «Вербівка», на якій експонувалося понад 400 зразків вишивки, виконаної селянками з Вербівки за ескізами майже всіх художників, які сповідували ідеї супрематизму», — ідеться в «Короткій історії вишивки авангарду».
Загалом, зазначають організатори музею, ідея поєднання супрематизму з народною творчістю не має аналогів у світовій практиці.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.