Кременчуцькі вишивальниці доєднаються до синергії митців і народних майстрів

Цікаво, що йшлося не лише про вишивку. Зокрема, як зазначено в «Короткій історії вишивки авангарду», 1915 року виготовлені роботи були представлені в московській галереї Лемерсьє («Виставка сучасного декоративного мистецтва. Вишивки та килими за ескізами художників»). І як повідомляє газета «Русское слово»: «Яскраве сонце України заграло в Галереї Лемерсьє... Ці подушки, скатертини, шарфи, халати, ширми, килими, набійки створювалися в майстернях руками простих жінок під керівництвом їхніх інтелігентних керівників». До слова, на цій виставці було представлено й три супрематичні ескізи К. Малевича для подушки і двох шарфів. Також збереглася світлина американського публіциста Олівера Сейлера, на якій зафіксовано подушку з вишитою шовком супрематичною композицією (і, як вважають видатні вчені, вишивка була створена саме за ескізом Малевича). Також віднайдено каталог цієї виставки, що є ще одним свідченням співпраці відомих художників і народних майстрів.

Це не єдина виставка, на якій було визнано результати цього мистецького експерименту. «У грудні 1917 року А. Екстер і Н. Давидова влаштовують в Художньому салоні К. І. Михайлової «Другу виставку сучасного декоративного мистецтва «Вербівка», на якій експонувалося понад 400 зразків вишивки, виконаної селянками з Вербівки за ескізами майже всіх художників, які сповідували ідеї супрематизму», — ідеться в «Короткій історії вишивки авангарду».

Загалом, зазначають організатори музею, ідея поєднання супрематизму з народною творчістю не має аналогів у світовій практиці.