«Вова їб# їх»: незламний дядя Гриша підіймає бойовий дух у тимчасово окупованому Херсоні

Понад три місяці Херсон перебуває у російській окупації. Мешканці з перших днів почали виходити на мітинги й не допустили проведення референдуму зі створення псевдо республіки. Такого колосального українського спротиву рашисти не очікували, вони почали перекривати шляхи евакуації мирного населення, силою розганяли мітинги, а також  розпочали переслідування проукраїнських активістів, журналістів, політиків, ветеранів АТО, волонтерів, священників ПЦУ.

Проте Херсон не опускає голову й продовжуєє виражати свою українську позицію. 

Херсонського Гришу знає вся Україна. «Кременчуцькому Телеграфу» також пощастило особисто познайомитися з Григорієм Миколайовичем, людиною з неймовірною енергією. Наші шляхи перетиналися у 2017 році на полігоні «Широкий лан». Він тоді приїхав провідати військових та відсвяткувати разом ювілей 17 та 34 окремих мотопіхотних батальйонів.

Дядя Гриша справжній улюбленець серед військових. У блакитному десантному береті, тільняшці, із прапором України і… в інвалідному візку. Він не тільки збирає пожертви для військових, але й сам регулярно їздить до бійців на передову. 

Григорій Миколайович Янченко (або, як називають його херсонці, дядько Гриша) почав «волонтерити» у 2014 році. Дивлячись на «кримські події» не зміг залишатися осторонь.

- Перші два роки нам доводилося везти все – форму, теплі куртки, берці... Купував і возив прилади нічного бачення, оптичний приціл. Адже це врятовані життя наших дітей, - розповідав дядько Гриша.

Григорій Іванович - двічі «Народний герой України». Його нагороджували у Полтаві та Херсоні. У 2015 році він став переможцем національного конкурсу «Благодійник року» у номінації «Благодійник — фізична особа», отримав статуетку «Бурштиновий ангел добра». Дядько Гриша – Почесний громадянин Херсона. У нього є нагорода від патріарха Філарета медаль «За жертовність і любов до України».

Наразі дядько Гриша підтримує українців в тимчасово окупованому Херсоні. Він їздить вулицями міста й вмикає славень України, «Вова їб# їх» або «Ой у лузі червона калина».