«О 5 ранку прокинулися від вибухів», — хокеїст «Кременчука» Данило Макаренко

Голкіпер хокейного клубу «Кременчук» Данило Макаренко слідом за Кирилом Кучером повісив «амбарний замок» на свої ворота. У дебютному матчі за кременчужан Данило оформив свій перший шатаут за «Кременчук».

21-річний воротар має досвід виступу за кордоном — у Словаччині та Канаді. Минулого сезону грав за «Краматорськ» та паралельно у Молодіжній лізі за МХК «Придніпровськ», а взимку перейшов до «Маріуполя».

- Для тебе другий матч з командою «Харківські Берсерки» став дебютним. Які враження від матчу? Чи важко було ставати на ворота після яскравої гри Кирила з двома шатаутами?

- Я дуже впевнено почувався, коли дебютував, але важко потім було налаштовуватись через повітряні тривоги. Проте впоралися з цим.

- Тобі також вдалося залишити ворота в недоторканості. Наскільки важливі «сухі» матчі і який настрой вони задають на наступні ігри?

- Для кожного воротаря головне — це допомогти своїй команді перемогти у матчах.

- У тебе є особистий рекорд по «сухим» матчам?

- Рекордів поки немає.

- Даниле, розкажи про атмосферу у роздягальні? Швидко знайшли спільну мову між собою?

- Атмосфера у роздягальні дуже позитивна — зажди весело. Швидко знайшли спільну мову, бо ми всі один одного добре знаємо. Тому в нас дуже згуртований колектив, завжди підтримуємо один одного.

Завдяки команді вдалося оформити шатаут, тепер за «сухий» матч я винен команді невеличкий фуршет.

- Наступні дві гри ви зіграєте вдома, які очікування від матчів з «Дніпром» та «Легіоном»?

- Наступні два матчі будуть непрості, тому готуємося зараз на них.

- Розкажи, як надійшла пропозиція поповнити лави «Кременчука»?

- Мені подзвонив влітку тренер та запросив у команду.

- Як тобі тренування під керівництвом Олександра Савицького? Є якісь особливості у тренувальному процесі? 

- Під керівництвом Олександра Валерійовича тут тренування дуже цікаві, динамічні та інтенсивні.

- «Кременчук» здобув 4 перемоги поспіль. Як вважаєш, за рахунок чого вдалося досягти такого результату на старті сезону?

- За рахунок того, що всі виконують завдання, які ставить головний тренер, тому і маємо такий результат. Але роботи ще багато, тому готуємося далі.

- Даниле, з чого для тебе розпочався хокей?

- Перші кроки робив у Дніпрі на льодовій арені «Метеор». У 4 роки ходив кататися на ковзанах з мамою та дідусем. Якось ми затримались на арені і вперше побачив, як хокеїсти тренуються та сказав мамі, що хочу грати. У цей момент підійшов тренер та подарував ключку та запросив спробувати себе у хокеї.

Розпочинав на позиції нападника, а потім у 9 років вирішив спробувати у воротах. Мені сподобалося — й далі все пішло.

Грав і в хокей, і у футбол, проте хокей був раніше. Лише з друзями кожне літо ходив для себе грати у футбол.

У хокеї слідкую за «Кароліною» та «Темпа Бей». А у футболі — такої команди немає.

- Розкажи, як ти зустрів повномасштабну війну? Чи важко було усвідомити події, які відбувалися навколо?

- Напередодні, 23 лютого, я їхав з ХК «Маріуполь» на гру, яка мала відбутися 24 лютого у Краматорську. Ми зупинились у Дружківці у готелі. О 5 ранку прокинулися від вибухів. У той же час забрав з автобусу хокейну сумку та рюкзак, сів на потяг і поїхав до Дніпра додому.

Місяць сидів вдома, й після відкриття тренажерних залів — повернувся до тренувань. А вже наприкінці травня були тренування у Дніпрі від ДЮСШ на льоду.

- Ти довгий час жив за кордоном. Чи підтримуєш зв’язки з хокеїстами з Чехії та Словаччини? Є гравці, які змогли зіграти на вищому рівні?

- Так, звісно підтримую зв'язок з друзями із Чехії та Словаччини. Двоє хокеїстів задрафтовані в НХЛ: Якуб Конечний та Яромір Пітлик.

- Як вони зреагували на повномасштабну російсько-українську війну? Чи підтримували тебе?

- Дуже багато хто мені дзвонив та писав з Чехії. Дуже хвилюються, що тут у нас коїться.

- На твою думку чим відрізняється український хокей від хокею у Чехії або Словаччині?

- Там у Чехії та Словаччині дуже швидко грають через пас, та багато роблять кидків.