Нападник хокейного клубу «Кременчук» Віталій Лялька після 6 ігор очолив гонку бомбардирів. Віталій Лялька як і Артем Целогородев («Дніпро» Херсон) мають у своєму активі по 13 очок. У Віталія 6 голів та 7 передач.
— Віталію, ти очолив гонку бомбардирів й за підсумками 6 матчів разом з Артемом Целородцевим.
— Завжди приємно очолювати список бомбардирів, але ще лише початок сезону, попереду ще багато роботи.
— На твою думку, що важливіше — віддати пас чи завершити атаку самому?
— Зробити все для того, щоб команда перемогла.
— Команда вдало розпочала сезон, поступившись лише «Дніпру». Шляхом чого вдалося цього досягти?
— Досягненням це поки що складно назвати, ми просто намагаємось упорядкувати свою гру, готуємось на важливі ігри у Словаччині. Перемога та особливо серія з перемог це приємно, вважаю наш колектив цього вартий.
— Ви зіграли з усіма командами. Ти, мабуть, вже встиг проаналізувати склад учасників чемпіонату України. На твою думку у кого більше шансів стати чемпіоном України?
— Шанси є у всіх команд, боротьба лише почалася, тому дуже рано робити підсумки. Сьогодні ми є фаворитом в чемпіонаті, будемо робити все, щоб подарувати вболівальникам ті позитивні емоції яких вони варті.
— Особливістю цього чемпіонату є паузи, які пов'язані з повітряними тривогами. Чим команда займається під час повітряної тривоги?
— Стосовно тривог, ми з вами живемо в тих обставинах, що і всі в країні, всі це розуміють, тому ми максимально намагаємося тримати настрій та не охолонути. А після гри вже читаємо гарні новини, як наші Збройні Сили України відбили вкотре ракетний обстріл від орків.
— Віталію, ти після кожної гри на своїх сторінках у соцмережах дякуєш Збройним Силам за захист та можливість грати. Наскільки важливо говорити про війну в Україні й дякувати нашим захисникам? Адже довгий час існувала думка, що спорт поза політикою та війною.
— Абсолютно точно, дуже важливо дякувати нашим воїнам, кожен ранок — за спокійну ніч. Дуже важливо говорити про війну в Україні. Думка про спорт поза війною — це не про нашу країну, в нас йдуть обстріли по цивільних об’єктах, тут треба усьому світу казати правду, як ці виродки поступають з нашим народом.
— Ти кілька сезонів провів за «Донбас» та був одним з лідерів донецької команди, яка грала на межі фронту. Чи відчувалося, що грали поруч з воєнними діями? Чи спілкувався з російськими хокеїстами після початку повномасштабних дій?
— Коли я грав за «Донбас», ми вже тоді відчували, що в нашій країні йде війна, проїжджаючи обстріляні села, блокпости, але життя в цілому було дуже спокійним, знову ж таки дякуючи нашим воїнам, які першими поїхали у 2014 році захищати нашу країну від російських окупантів.
Спочатку повномасштабної війни в Україні я намагався сказати знайомим російським гравцям як на справді, те що їх дурять, щоб не дивилися «зомбоящик». Декілька гравців все ж таки змінили свою точку зору та побачили правду, побачили своїми очима, що відбувалось, а деякі просто свині — навіть не подякували за те як до них відносились в Україні. Сьогодні я вже остаточно зрозумів, що «зомбування» там серйозне, та напевно вже не лікується.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.