Дискримінація: які існують форми

Дискримінація за ознаками мови, статі, расової приналежності, політичних та релігійних переконань тощо завжди була приводом для конфліктів у середині будь-якого суспільства. Тому порушення життєво необхідних прав меншості заради задоволення егоїстичних амбіцій більшості, на законодавчому рівні засуджується всіма цивілізованими країнами.

У Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції розповіли, що для протидії безґрунтовній нетерпимості більш ефективно, в правовому середовищі були виокремлені форми дискримінації:

• пряма – коли є чітка мета дискримінувати людину (групу людей);
• непряма – коли нібито одна умова, висунута для певної спільноти, не може бути однаково виконана всіма її членами;
• підбурювання до дискримінації – вказівки, інструкції або заклики до дискримінації окремих осіб чи груп осіб за їх певними ознаками;
• пособництво у дискримінації – будь-яка свідома допомога у вчиненні дій або бездіяльності, спрямованих на виникнення дискримінації;
• утиск – небажана для окремої особи чи групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення щодо такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

Раніше ми писали про «Довідник безбар’єрності»: як говорити з повагою до людей, як писати та звертатися, щоб все суспільство не створювало штучних бар’єрів та виключень.