Президент не підтримав петицію та підписав законопроєкт про посилення відповідальності військовослужбовців

Підписаний Президентом України законопроєкт №8271 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» був ухвалений Верховною Радою ще 13 грудня минулого року. Тоді за нього проголосували усі парламентські фракції, окрім «Голосу». Хоча заступник голови цієї фракції Ярослав Железняк його підтримав.

Така одностайність народних депутатів пояснюється тим, що законопроєкт №8271 ініціювали Генштаб ЗСУ та Міноборони, які аргументовано пояснили народним обранцям нагальну необхідність його швидкого ухвалення.

Саме через це народні депутати у той же день проголосували й за невідкладне підписання ухваленого законопроєкту головою парламенту та його негайне направлення на підпис президенту. Той підписав сьогодні, тобто через 1,5 місяця після ухвалення.

Варто зазначити, що законопроєкт №8271 викликав значний суспільний резонанс — багато правників та політиків висловились проти змін, що він вносить до законодавства. Були звинувачення у «зраді» та зареєстрована електронна петиція з вимогою до президента накласти вето на цей закон, яка набрала 34941 підпис (для розгляду петиції президентом достатньо 25 тисяч підписів — ред.).

Через цей розголос на підтримку законопроєкту №8271 був вимушений виступити Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який публічно попросив президента підписати ухвалений законопроєкт.

За які правопорушення буде посилена відповідальність військових?

Після набрання чинності законопроєктом №8271 буде посилена відповідальність військовослужбовців за скоєння деяких воєнних злочинів та адміністративних правопорушень. Зокрема вносяться доповнення до статей 69 та 75 Кримінального кодексу України — стане неможливим призначення судом більш м’якого покарання, ніж це передбачено Кримінальним кодексом України, а також звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (умовне покарання — ред.) за вчинення кримінальних злочинів, скоєних в умовах воєнного стану чи бойової обстановки. Це злочини, передбачені:

• ст. 402 Непокора;
• ст. 403 Невиконання наказу;
• ст. 405 Погроза або насильство щодо начальника;
• ст. 407 Самовільне залишення військової частини або місця служби;
• ст. 408 Дезертирство;
• ст. 429 Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю.

Крім того, посилюється відповідальність за ч. 3 статті 403 ККУ (Невиконання наказу) за умови, що невиконання наказу спричинило тяжкі наслідки — строк позбавлення волі збільшується до 5-8 років (за чинною нормою 3-7 років).

Також уточнені норми ч. 5 статті 407 ККУ, що стосуються відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби вчинене в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці. Строк позбавлення волі за цей злочин залишається без змін.

Підписаний президентом закон також посилює адміністративну відповідальність військовослужбовців за військові правопорушення, зокрема:

• з 10 до 15 діб збільшується строк арешту з утриманням на гауптвахті, який призначається судом за окремі види військових адміністративних правопорушень;
• у 1,5 раза збільшуються розміри штрафів та строк утримання військовослужбовців на гауптвахті за такі види адміністративних правопорушень, як відмова від виконання законних вимог командира (ст. 172-10), зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем (ст. 172-13), перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ст. 172-14), недбале ставлення до військової служби (ст. 172-15), бездіяльність військової влади (ст. 172-16), порушення правил несення бойового чергування (ст. 172-17), порушення правил поводження зі зброєю, а також речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 172-19), розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів (ст. 172-20).

Зміни до закону надають право військовослужбовцям Служби правопорядку проводити огляд військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також використовувати для проведення такого огляду спеціальні технічні засоби.

Чи буде зроблений наступний крок — відновлення військових судів?

Систему військових судів, яка була в Україні від початку незалежності, у 2010 році після приходу до влади Віктора Януковича ліквідували. Ініціатори їх розформування аргументували це тим, що ЗСУ невпинно скорочуються, армії воювати нема з ким і тому військові суди Україні не потрібні. На додаток до цього у 2012 році були ліквідовані військові прокуратури, які з початком війни у 2014 році відновили. А щодо повернення із небуття інституту військових судів — далі розмов справа так і не пішла.

Отже, на дев’ятому році війни військовослужбовців в Україні за воєнні злочини судять … цивільні суди! Цивільні судді, переважна більшість з яких ніколи не проходили військову службу і погано розуміється на її особливостях та взаємовідносинах у військових колективах приймають усі судові рішення по такім специфічним справам.

До речі, вони розглядають не тільки кримінальні, а й адміністративні справи щодо військовослужбовців. Посадити порушника дисципліни на гауптвахту чи накласти на нього штраф військовий командир може тільки за рішенням цивільного судді для чого у суді має довести провину свого підлеглого. Можливо це і правильно, але не під час війни.

Зауважимо, що військові суди функціонують у більшості розвинутих та демократичних країн світу — у Великій Британії, США, Франції, Бельгії, Швейцарії, Швеції, Канаді, Іспанії, Ізраїлю, Польщі тощо.

Відновлення військових судів в Україні в умовах війни є нагальною потребою держави. Цивільні судді не можуть ефективно розглядати справи, що стосуються воєнних злочинів та правопорушень, скоєних військовослужбовцями, через те, що судді не знайомі зі специфікою усіх обставин, які відігрівають вирішальну роль у більшості таких справ.

Як приклад, цивільний суддя у 2017 році засудив генерала Віктора Назарова до 7 років позбавлення волі за недбале ставлення до військової служби в бойових умовах, звинувативши у тому, що той не запобіг «терористичному акту», внаслідок якого у 2014 році на Донбасі збили Іл-76 та загинули українські десантники. Верховний суд у 2021 році скасував це рішення, виправдав генерала та закрив кримінальне провадження за відсутністю складу злочину.

Починаючи з 2014 року в Україні стало нормою, коли цивільні судді за самовільне залишення військовослужбовцями військової частини в умовах особливого періоду призначали їм більш м’які покарання, ніж це передбачено законом. Зазвичай у вигляді 4-х місяців позбавлення волі з утриманням на гауптвахті замість позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, як це передбачено статтею 407 ККУ.

Поки «ухилянт» десь гуляв чи спокійно сидів після цього на гауптвахті, інші військовослужбовці з його підрозділу виконували службові завдання та воювали за себе і цього правопорушника, що викликало у них закономірні питання щодо справедливості такого покарання.

Саме тому, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний висловився за посилення відповідальності військовослужбовців за скоєння воєнних злочинів.

Танки, САУ, артилерійські системи та броньовані бойові машини, які нам поставляють західні союзники, не воюють самі по собі — на них воюють українські військові. І в сучасних умовах, коли майже усе військове озброєння має колективний характер, жорстка військова дисципліна є обов’язковою умовою ефективного застосування цієї зброї.

Німецький Leopard на полі боя перетвориться на велику броньовану мішень, якщо його механік-водій самовільно залишить поле бою. Так само без злагодженої роботи усіх членів екіпажів та розрахунків не спрацюють системи ППО, артилерійські системи чи інші сучасні системи озброєння. А можливість отримання більш м’якого покарання, ніж це передбачено законом, провокувала і буде провокувати декого до того, щоб не виконувати наказ командира, кинути бойову техніку, залишити поле бою, або вчинити інші воєнні злочини.

Перемога неможлива без жорсткої військової дисципліни в армії. Принаймні, історія людства не знає таких прикладів. А відсутність військової дисципліни неминуче веде до поразки. Таких прикладів безліч.

Підписаний президентом законопроєкт №8271 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» націлений на Перемогу!