На Полтавщині відкрили меморіальну дошку генерал-хорунжому Армії УНР Всеволоду Петріву

У межах відзначення Дня Державного прапора України та Дня Незалежності України у с. Ромодан Миргородського району відкрили меморіальну дошку генерал-хорунжому Армії Української Народної Республіки Всеволоду Петріву.

Як повідомили в Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті, урочистості стартували біля пам’ятного знаку «Хрест воїнам УНР і вільного козацтва, які загинули за волю України у Ромоданівському бою з московсько-більшовицькими військами 22 березня 1918 року» поруч із залізничною станцією «Ромодан».

Учениця місцевої школи Катерина Шемет прочитала вірш «У лютому не двадцять вісім днів», а В. Дерев’янко виконав пісню «Їхали козаки». До підніжжя пам’ятного знаку лягли квіти.

Ромоданівський селищний голова Олександр Верещака наголосив, що нині Збройні Сили України знову виборюють незалежність проти того ж ворога, що й Армія УНР понад сто років тому.

Після того, як ходою пам’яті центральними вулицями селища вшанували козаків армії УНР — учасників Ромоданівського бою й полеглих воїнів ЗСУ, на фасаді будівлі селищної ради відкрили меморіальну дошку історику, педагогу та військовому міністру УНР Всеволоду Петріву.

Примітно, що поруч розташована меморіальна дошка, присвячена Петру Болбочану, командиру 2-го Запорізького полку Армії УНР, також учаснику бою за Ромодан.

Своєю чергою регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар розповів, що Ромоданівський бій — це одна зі знакових подій в історії Полтавщини періоду Української революції 1917-1921 років.

Представник УІНП також зазначив, що меморіальна дошка на честь Всеволода Петріва існує в Боярці на Київщині, і що у Києві, Боярці та Житомирі його ім’ям названі вулиці. А тепер і на Полтавщині з’явилося перше місце пам’яті видатному борцю за незалежність української держави.

За словами депутатки Полтавської обласної ради Яніни Барибіної, саме сьогодні, коли Україна вкотре відвойовує право зберегти себе як націю, право на свою державу та справжню незалежність, є важливим відновлення національної пам’яті та вшанування діячів УНР, які сто років тому відстоювали те ж саме.

Всеволод Петрів народився 2 січня 1883 року у Києві. Наприкінці 1917 року як начальник штабу 7-ї Туркестанської стрілецької дивізії він перебував на Західному фронті. За одну добу організував із земляків-українців добровольчий полк ім. Костя Гордієнка, який 17 січня 1918 року дістався Києва, де на чолі полкової делегації зустрівся з головою Української Центральної Ради (УЦР) Михайлом Грушевським, секретарями військових і земельних справ УЦР.

Упродовж 19–22 січня 1918 року гайдамаки Петріва вели стрілецькі дуелі з бойовиками заводу «Арсенал». Починаючи з вечора 21 січня вони діяли спільно з Гайдамацьким кошем Слобідської України під командуванням Симона Петлюри. Вранці 22 січня спільними зусиллями оплот антиукраїнського заколоту «Арсенал» було здобуто штурмом.

У липні-листопаді 1919 року 36-річний Всеволод Петрів обіймав посаду військового міністра УНР в урядах Бориса Мартоса й Ісаака Мазепи. Згодом служив у Генеральному Штабі. У 1920 році отримав чин генерал-хорунжого Армії УНР.

У 1921–1922 роках був начальником Генерального штабу війська УНР, інтернованого до таборів Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини.

В еміграції жив у Празі, Подєбрадах та Хусті, де займався викладацькою і письменницькою діяльністю.

З 1948 року — дійсний член Наукового Товариства ім.Тараса Шевченка, автор праць з військової історії.

Всеволод Петрів відзначений державними нагородами Української Народної Республіки — Хрестом Симона Петлюри та Воєнним хрестом УНР.

Помер 10 липня 1948 року. Похований у німецькому Аугсбургзі.

Стосовно теми ставлення місцевих влад до пам'яток і меморіалів на Полтавщині, читайте також:

• Комсомольськ має піти: у Горішніх Плавнях мають демонтувати комуністичні стели на в'їздах у місто
• Биков мав демонтувати стели «Комсомольськ» ще у 2016 році — регіональний представник УІНП Олег Пустовгар