Економіка майбутнього — коли станеться диво? Директор Ferrexpo AG про потенціал Ferrexpo, питання інвесторів та віру в Україну

Нещодавно у Києві відбувся форум «Формула успіху України», у якому взяли участь представники бізнесу та держави. Ініціатор заходу — українське видання НВ. Компанію Ferrexpo представив Вольфрам Куоні, голова ради директорів Ferrexpo AG, який виступив у панельній дискусії «Економіка майбутнього. Коли станеться диво?». Телеканал «ГОК» з Горішніх Плавнів детально розібрав його промову.

Про війну

У ЗСУ нині майже 750 співробітників Ferrexpo. Загалом це представники критично важливих професій для наших підприємства, які ще пару років тому й гадки не мали, що замість того, щоб працювати на виробництві, будуть захищати кордон України й усіх тих, хто залишився в тилу. Демобілізувалися 50 працівників, понад 30 — пройшли реабілітацію в межах нашої ветеранської програми й повернулися до робочого середовища. Але 35 співробітників компанії поклали свої життя в боротьбі за свободу нації, й вони назавжди залишаться в наших серцях.

Про віру в Україну й Перемогу

У робочих справах часто приїжджаю в Україну. Хочу висловити свою глибоку повагу та захоплення тим, як український народ і уряд докладають неймовірних зусиль, щоб боротися з агресором. Якось мене пізно ввечері перевіряла військова і раптом запитала, хто я за фахом. Я відповів, що за освітою — юрист. А потім вона сказала: «Я була юристом». Зробила паузу і додала: «І я буду юристом». Це був момент, коли я зрозумів, що Україна неодмінно виграє цю війну.

Вольфрам Куоні про перспективи на відбудови країни

Надзвичайно важливо, що уряд України розробляє певні плани для повоєнного відновлення країни й що це питання обговорюється на різноманітних форумах та конференціях. Помітною віхою є початок переговорного процесу щодо інтеграції України в ЄС.

Вольфрам Куоні про внесок Ferrexpo в економіку України

На частку Ferrexpo припадає З-4% експорту України, на наших підприємствах працюють близько 8000 людей. Із 2007 року, моменту першого розміщення акцій на Лондонській біржі, ми інвестували в розвиток своїх підприємств $3,3 млрд. Ferrexpo — єдина українська компанія, яка котирується у преміальному лістингу на головному майданчику Лондонської фондової біржі. А Єристівський ГЗК (ЄГЗК) — єдине гірничодобувне підприємство, збудоване з нуля за часи незалежної України. Наші підприємства оснащені сучасними технологіями й кращими зразками обладнання від світових лідерів галузі. З 2007 року компанія сплатила податків і ренти на суму $1,3 млрд.

Про інвестиції Ferrexpo

Котирування акцій Ferrexpo на Лондонській фондовій біржі означає, що компанія перебуває в центрі уваги міжнародної спільноти: наших інвесторів, клієнтів та постачальників. Серед наших найбільших інвесторів — міжнародні фонди з капіталом у трильйони доларів. А серед постачальників відомі бренди. Клієнтами Ferrexpo є провідні світові сталеливарні компанії.

І читаючи новини про Ferrexpo, вони доволі часто запитують: «Чи правда, що 40% акцій одного з ваших підприємств має бути вилучено через те, що договір купівлі-продажу акцій від 2002 року визнано недійсним? Чи правда, що голову правління вашого підприємства Віктора Лотоуса, якого цінують і поважають у Горішніх Плавнях, який також є важливим для громади як лідер, відправили до слідчого ізолятора з лікарні, а потім правоохоронці просили про понад 150 млрд грн застави? Чи це фейкові новини?»

Теми, про які говорять із Ferrexpo, подобається комусь це чи ні, часто не про хоробрість, рішучість і неймовірну сміливість українців, не про мудрість уряду в залученні міжнародної підтримки та систематичному плануванні майбутнього. Ми отримуємо запитання від зацікавлених сторін і, що найважливіше, від нашого персоналу щодо ставлення до нас, щодо труднощів, які в нас виникають.

Тож вести переговори про подальші інвестиції в таких обставинах складно. Дуже хотілося б, щоб наявні в Україні підприємства мали змогу стабільно працювати й забезпечувати роботою українців, наповнювати податками бюджети різних рівнів, як це було до початку повномасштабного вторгнення. І щоб український уряд захищав ті інвестиції, які вже зроблені в Україну.

Про роботу в умовах війни та вдячність

Підприємства компанії продовжують працювати в умовах війни, із заблокованими морськими портами. Через закриті морські ворота ми були змушені зупинити 50% продажів продукції, яку постачали до країн Азії. Складна фінансова ситуація вплинула на завантаження наших підприємств — протягом 1,5 року Полтавський ГЗК працював однією-двома технологічними лініями із чотирьох. А в жовтні минулого року нам. довелося взагалі зупинити їх усі на декілька місяців. Так само й у жовтні поточного року ми зупиняли роботу всіх чотирьох ліній. Але виробництво вже відновлюється.

Мене надихає героїзм працівників Ferrexpo. Попри війну, люди щодня забезпечують виробництво, а потім роблять усе можливе, щоб доставити продукцію нашим клієнтам.

Логістика — теж виклик. До великої війни ми б завантажили окатки на великі судна в морському порті Південний, а зараз маємо везти продукцію залізницею до порту Ізмаїл і завантажувати в маленькі баржі, щоб потім відправити їх до румунського порту Констанца або вгору Дунаєм.

Ми дуже пишаємося тим, що продовжуємо працювати за таких обставин.

Про стратегію розвитку

Наші акціонери кажуть, що ми маємо диверсифікуватися — інвестувати в інші активи, в інших країнах. Але ми залишаємося вірні стратегії: ми працюємо в Україні, ми віддані цій країні, і ми бачимо величезний потенціал у розвитку сталеливарної галузі Європи в недалекому майбутньому.

Нині у світі відбувається перехід від виробництва сталі в доменних печах до виробництва в електродугових, а це означає, що будуть потрібні високоякісні окатки прямого відновлення, і жодна інша країна, жодна інша компанія не має кращої можливості, ніж ми, щоб задовольнити зростаючі вимоги наших провідних виробників сталі.

У нас є інвестиційний план, згідно з яким ми плануємо додатково інвестувати понад 3 млрд $ у розвиток наших українських підприємств. Сподіваюся, незабаром ми зможемо перейти від операційних витрат на підтримку виробництва до капітальних витрат, як ми це робили до великої війни.