«Його останніми словами було «Слава Україні!». Загинув військовий з Кременчука Артем Скирда, який вважався безвісти зниклим

На російсько-українській війні загинув військовий з Кременчука Артем Скирда. Захисник України тривалий час вважався безвісти зниклим й рідні до останнього вірили в диво. Проте експертиза ДНК підтвердила загибель військовослужбовця, який поліг 25 січня 2023 року на Вугледарському напрямку. У військового залишилася матір та сестра. 

Про чин поховання повідомимо додатково.

Редакція Кременчуцького Телеграфа висловлює співчуття рідним та близьким Артема Скирди. 

Артем Олександрович Скирда народився 15 квітня 1983 року у Кременчуці. Після закінчення 31 школи та СПТУ №19 вступив до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство. Працював на Кременчуцькому автомобільному заводі,  а також Кременчуцькому колісному заводі.

З початку російсько-української війни у 2014 році Артем Скирда долучився до лав Збройних Сил України. Після навчання його разом з побратимами у складі 8 окремої санітарно-автомобільної роти відправили в район Іловайського котла. Вони протягом 4 діб, без зброї та бронежилетів, під білими прапорами виносили загиблих, під кулями й снарядами рятували поранених побратимів. Їм доводилось відправляти додому загиблих, яких іноді збирали по шматках після обстрілів.

Потім були Донецький аеропорт, Піски, Авдіївка, Маріуполь... Бойовий медик Артем Скирда разом з товаришами добровільно заїжджали на окуповану територію, щоб забрати своїх поранених та загиблих. Ніхто не знав, чи повернеться назад.

Щоб врятувати хлопців обмотували їх окривавленими бинтами та саджали в машину, в яку влазило по 30-40 осіб, щоб вивезти їх та врятувати.

Їх колону розділили на дві. Спочатку вивозили поранених, потім загиблих. Побачивши своїх, наші військові почали виходити з укриттів, де їх ховало місцеве населення.

Через 14 місяців пекла Артем Скирда повернувся додому. Легендарну 8 ОСАР з почестями зустріли у Полтаві та Кременчуці. Медики спочатку заїхали до Полтави. Там Герої пройшли через «живий коридор слави» під оплески. У Кременчуці захисників зустріли біля ПК «КрАЗ», де військові після обіймів з рідними поклали квіти до підніжжя меморіалу Вічно живим, як зв'язок поколінь та пам'ять про загиблих у Другій світовій війні та російсько-українській війні.

Учасник Революції Гідності та антитерористичної операції після демобілізації прийняв присягу у лавах новоствореної Патрульної поліції. Був не лише інспектором другої роти батальйону Управління патрульної поліції Кременчука, а й очолював профспілку патрульної поліції Кременчука.

Артем був героєм одного з матеріалів про роботу патрульної поліції. Він разом з напарником Миколою Смиковським врятували пташку, яка крилом застрягла у вікні 19 школи.

Звільнившись з патрульної поліції працював у «Муніципальній варті». У 2019 році виїхав за кордон, де працював оператором та зварювальником у Польщі та Чехії. За рік до повномасштабного вторгнення Артем повернувся в Україну.

Він разом з побратимами відвідували навчальні заклади, де спілкувалися з дітками про російсько-українську війну. Оскільки мав «золоті руки» та не цурався будь-якої роботи долучився до встановлення спортивних/дитячих майданчиків, один з яких знаходиться у Міському саду.

Артем брав участь у забігах та спортивних благодійних акціях. Долучався до 30-кілметрового забігу до 30-річчя Незалежності України та долав трейл «Лісові перешкоди».

Розуміючи загострення ситуації російсько-української війни, разом з побратимами планував долучитися до територіальної оборони, щоб захистити місто. Оскільки місць не було, Артем разом з друзями приєднався до 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Вони з перших днів стали на захист Київщини й прийняли одні з найважчих боїв під Мощуном, які стали переломним моментом в обороні столиці України. В одному з боїв п’ятірка друзів втратила першого побратима – Сергія Стебельського, ще двоє отримали серйозні поранення (серед них був Микола Кучеренко, який загинув 11 лютого 2023 року, коли намагався дістати тіло Артема Скирди). Артем дійшов до самого кордону з Білоруссю, поруч з Чорнобильською АЕС.

Звільнивши Київщину підрозділ Артема Скирди перекинули на Донеччину, де вони тримали Вугледарський напрямок. Разом з кременчужанином служив і білорус Едуард Лобов, якого перед виборами у Білорусі (2010 рік) затримали та засудили до 4 років колонії суворого режиму за сфабрикованою справою, чоловік після звільнення став на захист України (загинув 26 січня 2023 року коли за допомогою «Джавелінів» полював на російські танки).

25 січня 2023 року близько 12 години після обстрілу зв'язок з Артемом обірвався. Захисник України тривалий час вважався безвісти зниклим й рідні до останнього вірили в диво. Проте експертиза ДНК підтвердила загибель Артема Скирди. Військовий загинув при виконанні бойового завдання із захисту України, її суверенності та територіальної цілісності, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.