Вітав побратима з днем народження в окопі. У Кременчуці в останню путь провели військовослужбовця Владислава Довбиша

Сьогодні, 4 жовтня, у Свято-Миколаївському соборі у Кременчуці в останню путь провели померлого військовослужбовця Владислава Довбиша. Чоловік народився 13 грудня 1981 року. Навчався у загальноосвітній школі № 7, а далі — на вчителя початкових класів у Кременчуцькому педагогічному училищі (нині — Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія).

Попрощатися з військовим зібралися багато людей — рідні та друзі, однокласники, знайомі.

Директорка Кременчуцького ліцею № 11 Наталія Бикова знала Владислава з дитинства — вони з його мамою були однокласницями, а нині працюють в одному закладі освіти.

Як гарну людину і хорошого товариша пригадує Владислава і його друг Андрій.

У 2002 році Владислав закінчив Кременчуцьке педагогічне училище, яке нині називається гуманітарно-технологічною академією. Заступниця директора з навчально-методичної роботи Наталія Деньга пригадує, чоловік під час навчання був активним та надійним.

Пані Наталія додає: це вже восьмий випускник академії, який загинув від початку повномасштабного вторгнення.

Владислав Довбиш проходив службу у лавах Національної гвардії України. Тож провести його в останню путь зібралися і побратими.

Військовий із позивним «Психолог» розповідає, Владислав був добрим та позитивним, завжди знаходив спільну мову з усіма.

А ще, за словами «Психолога», чоловік завжди був дуже уважний і не пропускав важливих дат.

Служив Владислав на посаді стрільця 1-го стрілецького відділення в одній із частин Національної гвардії України, розповідає нам військовий із позивним «Лиман». Мав статус учасника бойових дій.

У військовослужбовця лишилися мати та двоє дітей.

Після поминальної служби у Свято-Миколаївському соборі поховали Владислава Довбиша на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.