Сьогодні, 30 жовтня, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь повели полеглого у бою за Україну військовослужбовця Олександра Підорину. Народився чоловік 9 вересня 1977 року у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі № 25, пізніше освіту здобув у професійно-технічному училищі № 2. Працював на нафтопереробному заводі.
Попрощатися із Олександром прийшли багато людей — рідні, друзі, колишні колеги. Усі згадують його як дуже добру та щиру людину.
— Ми дружили останній рік. Він завжди приходив до нас в гості, завжди дуже гарно проводили час. А коли вже був у війську, то завжди телефонував, говорив «подивись, як там моя кохана, чи все у неї добре», — розповідає товариш загиблого, Валентин.
Чоловік ділиться: Олександр був дуже приємною, спокійною людиною. А ще надзвичайно добрим та щирим. Таких людей, говорить, зараз дуже мало…
Валентин каже, що зразу у всіх був пригнічений настрій, коли товариша забрали до війська.
Як хорошого товариша згадує загиблого і його знайома Юлія.
Світлана працювала з Олександром близько 10 років. Каже: завжди на позитиві, щирий, з усмішкою.
До лав Збройних сил України Олександр долучився 15 серпня 2024 року, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник.
— Служив військовий на посаді стрільця. Загинув 10 жовтня під час виконання бойового завдання по захисту України, її свободи та незалежності поблизу села Діброва на Луганщині. Світла пам’ять полеглому захиснику! — додає військовослужбовиця.
У полеглого воїна лишилися мати, донька та брат.
Панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Олександра Підорину на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.