Знайомі пригадують Сергія як веселого та доброго чоловіка, який завжди міг будь-що перетворити на жарт
Сьогодні, 4 листопада, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь повели полеглого у бою за Україну військовослужбовця Сергія Брянського. Народився чоловік 30 листопада 1980 року у Кременчуці, освіту здобув у вищому професійному училищі № 11.
Попрощатися із військовим зібралися небагато людей — рідні, колишні колеги, знайомі та сусіди.
Володимир приходить на прощання у палац культури вже втретє: спочатку поховав сина, тоді одного сусіда, а тепер прощається зі ще одним сусідом по сходовому майданчику.
Володимир додає: Сергій був хорошим, працьовитим чоловіком. Займався ремонтом автомобілів у приватній фірмі. У чоловіка була дружина, є й донька, проте вони наразі десь за кордоном, то й на поховання приїхати не змогли.
Віддати загиблому захисникові останню шану прийшли і його колишні колеги. Михайло називає Сергія патріотом. Разом не один працювали, каже: той не цурався ніякої роботи.
Михайло додає: Сергій був майстром на всі руки, дуже добре ладнав із автомобілями. Тож припускає, що якби він ремонтував техніку, то приніс би користі війську набагато більше.
Сергій Брянський був солдатом, служив у протитанкових військах, розповідає нам військовослужбовець із позивним «Лиман».
У загиблого військовослужбовця лишилися донька та брат.
Панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Сергія Брянського на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.