Виходив живим зі страшних боїв: у Кременчуці попрощалися із полеглим військовим Андрієм «Людоїдом» Лісняком

Сьогодні, 20 листопада, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь провели загиблого у бою за Україну військовослужбовця Андрія Лісняка. Народився захисник 7 березня 1979 року у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі № 12, працював на Крюківському вагонобудівному заводі. На захист України став у перші дні повномасштабного вторгнення.

Попрощатися із захисником зібралися багато людей — прийшли рідні та друзі, знайомі, сусіди, колишні колеги. Приїхали віддати честь загиблому товаришу і побратими.

Як щирого, доброго та приємного у спілкуванні чоловіка згадує Андрія його сусід, Михайло.

Андрій жив із родиною у приватному будинку, продовжує Михайло. Усе в них завжди було гарне, доглянуте. Будувалися разом із батьками. А на запитання, чи знав він, як Андрій пішов на війну, каже: почув від знайомих, але не сумнівався, що той прийме таке рішення.

Віктор служив у підрозділі з Андрієм із самого початку. Каже, той міг вийти із будь-якого страшного бою. А тут не вийшло…

За словами Віктора, його товариш підписав контракт, пройшов навчання і повернувся до їхнього підрозділу вже із лейтенантським званням. 

До лав Збройних сил України Андрій Лісняк долучився 25 лютого 2022 року. Служив на посаді головного сержанта, командира відділення зенітного артилерійського взводу, мав статус учасника бойових дій, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник.

У військовослужбовця лишилися батьки, дружина та діти. Після прощання панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Андрія Лісняка на кладовищі поблизу Кременчука.