Справжній десантник і штурмовик, який нічого не боявся: у Кременчуці попрощалися із Дмитром «Кіндером» Кучерявим

Сьогодні, 23 грудня, у Кременчуці в останню путь провели полеглого у бою за Україну захисника Дмитра «Кіндера» Кучерявого. Народився Дмитро 30 червня 1995 року у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі № 1, далі освіту здобував у профтехучилищі № 22.

Востаннє зустрітися та попрощатися з Дмитром зібралося дуже багато людей — хол Міського палацу культури був заповнений рідними друзями, знайомими та побратимами. Усі прийшли віддати останню шану захисникові, який віддав найцінніше — життя — за мир та спокій рідного міста.

Це був справжній герой і справжній друг, розповідає нам Ігор, військовий та товариш загиблого.

Ігор та Дмитро служили у різних бригадах, але попри це завжди були поруч. 

Коли Ігор дізнався про загибель товариша, він зробив у пам’ять про нього татуювання — зображення Дмитра і його позивний.

Війна звела Дмитра і з кременчуцьким волонтером Олександром Жуковим. Чоловік ледь стримує сльози. Каже: про «Кіндера» можна говорити дуже багато. Але зараз — важко.

Олександр додає: у товариша завжди на обличчі була посмішка. Де б що не сталося, на яких би напрямках не воював — завжди усміхнений, завжди на позитиві. І завжди з музикою в машині.

Військовослужбовець «Андрюха» познайомився із Дмитром ще до повномасштабного вторгнення. 

«Андрюха» каже: служили вони із Дмитром у різних бригадах, проте частенько пересікалися.

Була у житті Дмитра іще одна сторінка у житті — фанатська. Активний уболівальник на футбольних та хокейних матчах, згодом він став учасником об'єднання «Кремінь Ультрас». Спогадами про це поділився товариш Дмитра, Олександр.

Військовий шлях Дмитро розпочав у 2019 році — пішов на військову службу за контрактом, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник.

У Дмитра лишилися батьки та дружина. Після прощання панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Дмитра Кучерявого на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші загиблі воїни.