З дитинства Антон займався музикою — співав, був учасником музичного ансамблю «Молодість». Пізніше з цим і пов’язав свою професію — працював звуковим редактором на телеканалі СТБ. А потім став на захист Батьківщини у лавах десантно-штурмової бригади
Сьогодні, 8 січня, у стінах Кременчуцького міського палацу культури в останню путь провели полеглого у бою за Україну захисника Антона Вовка. Народився чоловік 4 травня 1988 року, навчався у загальноосвітній школі № 17. Ще з юнацьких років Антон співав, був учасником колективу «Молодість». Тож із музикою і пов’язав своє життя — навчався у Києво-Могилянській академії на звукового редактора, а згодом знайшов роботу за спеціальністю на телеканалі СТБ.
Попрощатися із захисником зібралися багато людей — рідні, друзі та знайомі, колеги-музиканти, побратими зі служби — усі прийшли віддати останню честь українському оборонцеві.
Як порядну, добру, чесну та справедливу людину характеризує Антона його молодший брат Вячеслав.
Попри різницю у віці і сварки та бійки вдома, Вячеслав розповідає: брат завжди за нього заступався у школі й на вулиці.
— Він дуже рано перейшов на «вільний хліб» — із 13 років сам почав заробляти гроші. Співав пісні, так і заробляв на початку. А потім приносив ці зароблені гроші додому й віддавав батькам і мені, — ділиться чоловік.
Бойового досвіду Антон не мав, проте за час служби встиг достойно зарекомендувати себе перед командуванням — за це і був відзначений нагородами.
Данило служив разом з Антоном із перших днів, як той доєднався до лав Збройних сил. Розповідає: певний час товариш перелаштовувався із життя музичного до військової служби.
— Він завжди був першим на штурмах і в обороні. Він був справжнім воїном, але при цьому дуже добрим. Саме як добру людину я його й пам’ятатиму.
Військовий розповідає: першим бойовим виходом Антона був штурм у Серебрянському лісі. Захисникові тоді вдалося відбити напад противника, перейти у контрнаступ та відбив позиції росіян.
З Антоном Олександр товаришував із юнацьких років. Разом починали займатися музикою, виступали в одному колективі.
За словами Олександра, на початку повномасштабного вторгнення його будинок розстріляли з танка. Тож дружина Антона після цього виїхала за кордон.
— Він спочатку жив сам, а тоді пішов служити, — продовжує Олександр. — Служив добре, завжди, коли приїжджав у Кременчук, ми бачилися, він розповідав про службу. У нього було серйозне поранення, можливо його навіть перевели б кудись в інше місце служити. Але, на жаль, його життя обірвалося…
Спогадами про Антона як музиканта ділиться і Ксенія, клавішниця ансамблю «Молодість».
До лав Збройних сил України Антон Вовк приєднався 1 травня 2023 року, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник.
У полеглого захисника лишилися батьки, брат та дружина. Після прощання панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Антона Вовка на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші загиблі воїни.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.