Кременчуцькі ліфти обіцяють поремонтувати за два-три роки

Міністр ЖКХ Олександр Попов пообіцяв – та й пішов  з посади.  А «ТелеграфЪ» порахував: навіть якщо фінансування  буде в тих обсягах, що сказав екс-міністр, за рік це вирішить проблему тільки трьох невеликих міст – у тому випадку, якщо іншим нічого не перепаде.  

12 червня, перебуваючи в Кременчуці, міністр ЖКГ Олександр Попов заявив, що реанімує державну програму з модернізації ліфтів.

– У цьому році на це направимо 90 мільйонів гривень, в наступному  – більше. Сьогодні Міністерство працює над розробкою довгострокової програми з модернізації ліфтового господарства, – повідомив Олександр Попов.

За його словами, перевага надаватиметься ОСББ (об‘єднанням співвласників багатоквартирних будинків) – саме туди в першу чергу спрямовуватимуться кошти на капремонти ліфтів.

Щодо стану кременчуцьких ліфтів міністр сказав:

– За два-три роки ми закриємо у вас цю проблему.  

Він також повідомив, що вітчизняні виробники ліфтового обладнання зробили розрахунки щодо ціни капремонту ліфтів. Так, вартість повного капремонту із заміною кабіни ліфта складає 100-110 тисяч гривень. Не важко порахувати, що в рамках державної програми в усій Україні відремонтують 818-900 ліфтів. А це – зовсім небагато.

Бо тільки в нашому місті близько 800 ліфтів. Із них десь 300 – у «кризовому» для цієї техніки віці: перетнули 25-річну межу. Такі дані  повідомив Олег Скрипець, технічний директор підприємства «Кременчукліфт». Він розповів, що кожен ліфт-старожил проходить спеціальне обстеження, яке визначає, чи він попрацює ще, чи його треба зупиняти. В будь-якому випадку, «дозвіл на роботу» зазвичай дають на рік-два. А потім – все одно потрібна модернізація (а це практично повна заміна кабіни та обладнання ліфта). За час дії державної програми Кременчуку перепали кошти лише на капремонт 15 ліфтів, і то не на повний. Замінили кабіни, двері, а на електропроводку ще треба кошти.  

Ще одна проблема – необхідність диспетчеризації ліфтів. Бо зараз, якщо ви застрягли у ліфті десь на Молодіжному, зробити дзвінок диспетчеру зможете лише зі своєї мобілки. Або доведеться волати, стукати в двері і кликати на «телефонну» допомогу сусідів. Адже засоби зв’язку у самих ліфтах здебільшого поламані, а відтак вони працюють в порушення правил експлуатації. Між тим, у спеку десь по 15 кременчужан на день застрягають у кабінах: перегрівається обладнання і ліфт вимикається автоматично. Щоб ввімкнути такий ліфт, викликають механіка. А вам доводиться чекати його, як Бога, у спекотній «будці»…

Все може бути інакше з комп‘ютерною системою: вона дозволяє вмикати ліфт не вручну, а прямо з диспетчерського пункту. Але це – омріяна перспектива…

30 млн грн потрібно Кременчуку лише на капремонт 300 ліфтів, які вичерпали свій ресурс.
2 млн грн потрібно на диспетчеризацію ліфтів (з використанням сучасних комп’ютерних систем).
У той же час, річний обсяг фінансування програми на всю країну складе 90 млн грн (тобто на найнеобхідніші потреби трьох невеликих українських міст). За таких умов навряд чи проблему в Кременчуці вдасться вирішити протягом 2-3 років, як пообіцяв екс-міністр ЖКГ Олександр Попов.