Задля кого «знімають» начальника ліцею Полякова?

З 2000 року в Кременчуці діє ліцей з посиленою військово-спортивною підготовкою. Він має статус середньої загальноосвітньої школи, а додатково готує хлопців та дівчат до строкової служби в армії та до навчання у військових училищах. Весь цей час ліцеєм керує полковник Поляков. У 2010-му році навчальний заклад відзначив ювілей.  Було чимало гостей, грамот, нагород та різного роду дифірамбів. Начебто, пройшло все чинно, благородно, без конфузів. Між тим, «ТелеграфЪ» мав інформацію, що кілька місяців поспіль родичка одного з   колишніх  ліцеїстів бомбардує різні державні установи скаргами на керівництво ліцею.  Пані скаржилась, що її хлопчика змушували  стояти у добових караулах, що в їжі ліцеїстів живуть черв’яки, офіцери п’яні, а підступне керівництво ліцею не дало її хлопчику марширувати на святі – замість цього запропонувало йому роздавати повітряні кульки! Дійсно, роздавати кульки – це вже нестерпно. Мабуть, і в державних  установах це розуміють. Тому в ліцеї пройшло кілька перевірок – у тому числі, і прокурорських. Черв’яків не знайшли, повітряні кульки – як доказ злочину – не вилучили, а от добові чергування в караулі прокуратура опротестувала, як незаконні.

Так воно тривало кілька місяців, аж раптом «ТелеграфЪ» отримав інформацію, що начальнику ліцею полковнику Полякову пропонують тихо написати заяву про звільнення за власним бажанням. 13 січня чергові перевіряючі з обласного управління освіти підписали черговий акт перевірки. 14 січня до ліцею прибули з Полтави начальник обласного управління освіти пан Мирошниченко та заступник губернатора пан Коваль. Начальник ліцею на той час вже потрапив «на больничку» – тож поспілкуватися з ним керівництво не змогло. Зате з Полтави пішов поголос, що є така пропозиція – «звільнитися за власним бажанням».  Поінформовані посадовці називають кілька версій: звільнитися треба, щоб дописувачка скарг вгомонилася і всі перепочили; звільнитися треба, бо цього бажає один із впливових кременчуцьких функціонерів; звільнитися треба, бо вже є новий претендент на посаду начальника ліцею.  Нагадаємо, все це – версії. Тим і погана для суспільства схема звільнення за власним бажанням – вона відчутно полегшує життя чиновникам, але приховує від суспільства реальну причину звільнення.  Якщо факти зловживань в ліцеї доведені, суспільство має про це знати.  Якщо з керівництвом ліцею зводить рахунки хтось із функціонерів, і прикривається дописувачкою скарг, як димовою завісою, – суспільство теж має про це знати. Тому «ТелеграфЪ» звернувся за коментарями до учасників цих драматичних подій. 

«Перевірка не завершена...»

 «ТелеграфЪ» запитав заступника губернатора пана Коваля про мету його приїзду до Кременчука у п’ятницю, 14 січня:

– Пане Ковалю, ви приїжджали до кременчуцького ліцею у п’ятницю через те, що керівництво області планує запропонувати начальнику ліцею полковнику Полякову написати заяву про звільнення за власним бажанням?

– Я вам відповім. По-перше, начальника ліцею не було, він перебував на лікарняному, тому зустріч не відбулася. І ніяких розмов з ним не було. Наразі триває перевірка в ліцеї. Надходять різні сигнали. Сьогодні (18 січня), наприклад, на прийом до губернатора прийшла група осіб, вони прийшли саме через це питання. Перевірка ще не закінчилась. Це все, що я можу зараз сказати.

«Вас звільняють, полковнику?»

«ТелеграфЪ» отримав коментар начальника ліцею полковника Полякова:

– Пане полковнику, чи правда, що минулої п’ятниці обласне керівництво запропонувало вам написати заяву про звільнення за власним бажанням?

– Поки що я не можу відповісти вам на це запитання.  Якщо я напишу заяву, ви про це дізнаєтесь.

– Чи отримували ви у 2010 році офіційні догани або висновки про часткову чи повну службову невідповідність?

– Ні. 

– За оперативною інформацією, перевірки у ліцеї тривають вже більше семи місяців. Чи отримували ви догани та службові стягнення за результатами службових перевірок?

– Ні.

– У вас в ліцеї кадети голодують? Так стверджує одна скаржниця.

– Хлопці завжди хочуть їсти – вони ростуть. Але навряд чи ще десь годують ліпше, ніж в ліцеї. У нас харчова «норма 6» – це п’ятиразове харчування. Завдяки обласній раді, на кошти якої існує ліцей, потреби на харчування нам фінансують на 100%.

– А що, в їжі кадетів справді знаходили черв’яків, як пише та сама скаржниця?

– Я не знаю, що вам відповідати на це запитання. Що я можу сказати про черв’яків?

– Невже в ліцеї немає жодних проблем?

– Проблем завжди вистачає. У мене проблема з дівчатками – їм потрібна окрема спальня, не з хлопцями ж їх селити. Зараз добудовується третій поверх, проблема буде вирішена. У мене була проблема з гарячою водою, та зараз вона вирішена. З підручниками для 10-х класів проблема, та вона теж потроху вирішується.

– Чудово. Проблеми з підручниками вирішуються.  А в місті кажуть, що у вас були ще й  серйозні проблеми з головою Автозаводської райради паном Коваленком? Вони вирішуються?

– У мене жодних проблем із Коваленком не було.

– Чудово. А з губернатором паном Удовіченком проблеми були?

– Наскільки я знаю, губернатор ставиться до ліцею позитивно, знає і підтримує наш навчальний заклад. Я від нього грамоту отримав.

– А що ви отримали від начальника обласного управління освіти пана Мирошниченка? 

– Володимир Іванович – порядна, виважена людина. Але я припускаю, що на нього морально тиснуть безкінечні скарги однієї бабусі... Можливо, усім було б спокійніше, коли б усе це припинилося...

– Яка прекрасна виходить картина – всі проблеми в ліцеї вирішуються, всі посадовці – виключно порядні та виважені люди. Між тим газета отримала інформацію, – до речі, від «порядних, виважених людей» –  що вам пропонують тихо, без шуму та пилу, написати заяву за власним бажанням?

– Ви чекаєте від мене відповіді, яку я не можу надати. Я – офіцер.

 «ТелеграфЪ» також звернувся за коментарем до начальника обласного управління освіти пана Мирошниченка. Процес виглядав так: ми телефонували, пан начальник кидав слухавку. Зрештою ми вирішили не набридати людині. «Кинув слухавку» – це теж коментар. Крім того, «ТелеграфЪ» звернувся за коментарем до автора численних скарг на керівництво ліцею. Пані дала розлогий коментар, розповіла чимало вражаючих своєю безпрецедентністю деталей, навіть назвала прізвище чиновника, який її підтримує, і наостанок зазначила, що все це – не для друку! Не для друку, так не для друку – такі настрої часто змінюються. Тож «ТелеграфЪ» і далі слідкуватиме за перебігом подій у кременчуцькому ліцеї.