Обрізання – як стиль життя

“Преемственность поколений”.  Вождь пролетаріату Ленін активно пропагував ударні безоплатні суботники – і завжди брав у них участь. Приходив на  суботники і носив колоди.

Естафету Ілліча підхопив мер Кременчука пан Бабаєв.  16 квітня він теж  запросив кременчужан на безоплатний суботник. І сам прийшов. На відміну від Леніна, який ходив по суботниках з колодою, пан Бабаєв ходив з лопатою.

В Кременчуці вирує двомісячних чистоти. Мер закликає кременчужан ходити на суботники та безкоштовно і з ентузіазмом виконувати роботу комунальних підприємств – прибирати, копати, саджати. Посадовці стверджують, що оце вперше почали по-справжньому озеленювати та прибирати Кременчук.  

Щастя тотального озеленення обійдеться міському бюджету у 511 тисяч гривень. 271 тис. грн із міського екологічного фонду та 240 тис. грн з рахунків КП «Благоустрій Кременчука» витратять на закупівлю посадкового матеріалу. Посадковий матеріал за бюджетні кошти мали закупити у фірм «Голландські троянди» та «Гарді».  

Спершу посадовці вільно про це говорили, та коли преса почала писати, що фірми пов’язані з першим віце-мером паном Погрібним, функціонери перестали їх згадувати.  На 21 квітня міське Управління житлово-комунального господарства вже прозвітувало, що в Кременчуці висаджено 3378 дерев та 1803 кущі! Шалені цифри, просто-таки вражаючі. На жаль, складається враження, що ніхто не знає, що з цього виросте – «лес густой» чи «елки-палки»?

16 квітня у Кременчуці пройшов загальноміський суботник. Весь день політики та посадовці різних рангів бігали по місту з лопатами (а дехто з граблями) – саджали дерева, прибирали сміття і позували перед телекамерами. Міський голова пан Бабаєв саджав дерева на вулиці Гагаріна, регіонали саджали у скверах «Юність» та «Депутатський».  

Перший віце-мер пан Погрібний керував на набережній.  І кожного посадовця репортери “Телеграфа” запитували, чи передбачений кошторисом суботника догляд за деревами? Чи складені графіки поливу? Яке підприємство їх виконуватиме? Чи закладені кошти на такі роботи? Адже це транспортні витрати, вода, пальне, оплата праці.

На жаль, жоден із посадовців чітко не відповів: на полив та догляд (мульчування грунту тощо) закладено стільки-то коштів, роботи виконуватиме таке-то підприємство. Шкода. Бо без відповідного догляду з цьогорічними  “суботніми” насадженнями за півмільйона гривень станеться те, що траплялося вже не раз – вони загинуть.

Це – наочний приклад заполошних «суботникових» посадок за бюджетні кошти. У Придніпровському парку під час суботника біля літньої сцени висадили разом 10 ялинок (на фото №1) та 10 сосен (№2).

«ТелеграфЪ» запитав директора парку пана Нападайла, чи керував посадками дендролог або фахівець КП «Благоустрій Кременчука»? Чи пояснив він, що сосни та ялинки потребують різних умов для росту? Сосна – світлолюбива порода, яка росте на супіщаних грунтах і погано переносить загазованість міського повітря. Ялинка – тіньовитривала порода, досить стійка до несприятливих міських умов, але має неприємну особливість з часом “закислювати” грунти?

Директор відповів: “Минулого року ми тут вирубали 26 хвойних, зараз посадили 20, що незрозуміло?” Втім, посадки у Придніпровському парку – далеко не найгірший варіант. Регіонали, наприклад, з ентузіазмом заривали дерева у Депутатському сквері. Між тим, робочого проекту скверу ще немає. Як його узгодять зі стихійними посадками? А хто поливатиме весь сезон ці дерева, закопані на самому краєчку Молодіжного? 

Це фотоархів “Телеграфа”. Нардеп від БЮТ  Бабаєв у листопаді 2007-го року енергійно саджає сосну у “Ювілейному парку”. Саджає і промовляє зворушливі слова: “Я не хочу, щоб це розглядалося, як піар-акція. Для мене це – моральне та духовне піднесення. Відчуваю, що я роблю правильно!”

Ось так виглядає сьогодні сосна, посаджена паном Бабаєвим. «ТелеграфЪ» відвідав ті “політичні” насадження. Там більшість сосен загинули – бо за ними треба доглядати.

Навіть після того, як оператори вимкнуть телекамери. Сподіваємось, що цього року міська влада не повторюватиме помилки минулих років – і забезпечить догляд за насадженнями. Бо це дуже легковажно – узяти і просто зарити в землю півмільйона міських коштів.

Міська влада закликає кременчужан працювати на двомісячнику чистоти з ентузіазмом і, головне, безкоштовно. Між тим, Автозаводський райвиконком започаткував симпатичну ініціативу. Узяв, і підготував рішення № 170 (від 19 квітня 2011 р) “Про виплату премії  по підсумках проведення двомісячника чистоти в районі” .

Премію мають виплатити голові Автозаводського райвиконкому (і райради) пану Коваленку та його заступникам – пану Брижасі та пану Добрунову. Кожному – в розмірі посадового окладу. На жаль, 26 квітня, на засіданні комісії з питань освіти, молоді та спорту депутати не підтримали таку новаторську ініціативу, і запропонували зняти питання з порядку денного сесії (яка має затверджувати такі рішення виконкому). Втім, зняти не назавжди, а хоча би заради пристойності – до завершення двомісячника чистоти.

Біля Центрального пляжу, з обох боків від бару “Ахтамар”, тополі обрізані, гілки на дрова попиляні і складені під стіною “Ахтамару”.  Власник закладу пан Араїк повідомив “Телеграфу”, що обрізання тополь робили фахівці КП “Благоустрій Кременчука”. Ми запитали, чи не для того обрізали тополі, щоб і спереду, і з фронтів відкрити вид на красоти “Ахтамару” та прилеглої території? Схоже, запитання вийшло не дуже коректне – пан Араїк роздратувався і розмову обірвав.

 Начальник КП “Благоустрій Кременчука” пан Федорченко засвідчив, що обрізали тополі дійсно фахівці його підприємства: “А що, комусь не подобається? Там дуже нормально все зроблено. Ті дерева взагалі збирались зносити, та ми в останню мить вирішили зробити обрізку. Потім підсадимо молоденькі деревця, вони ростимуть, а старі поріжемо – вони і дамбу руйнують, і скільки їх в районі “Ахтамару” попадало!”

 Тож, чому обрізку здійснили саме біля “Ахтамару”, ми більш-менш зрозуміли. Між тим, ветерани кременчуцького “Зеленого господарства” розповідають, що у 70-х тополі саджали, як кулісну смугу –  щоб захистити Ювілейний парк від потужних дніпровських вітрів. То чи варто їх так легковажно знищувати?

«Там очень нормально все сделано!»

Дрова на шашлики є!

Читачка “Телеграфа” зателефонувала до редакції і запропонувала нам сходити на вулицю Перемоги: “Прийдіть, подивіться на власні очі. Від цих дерев і так затінку небагато було, так хоч листя тріпотіло, а тепер мітли якісь стирчать!”

Фахівці КП “Благоустрій Кременчука” підтвердили, що обрізку шовковиць проводили вони – щоб крони дерев не чіпали дротів ліній електромереж.  Читачка стверджує, що дерева стали схожі на мітли.“ТелеграфЪ» реконструював її версію. На фото – три дерева і дві мітли. Як вам здається, хто з них на кого схожий?

 Найпершу та найефектнішу обрізку КП «Благоустрій Кременчука» здійснило на вулиці Леніна.   До речі, якраз біля міськвиконкому вулицю прикрашає життєрадісний білборд, профінансований  мережею магазинів “Оптовичок”. На ньому фото вечірніх Єлесейських полів (Париж) і оптимістичний напис: “Вулиця Єлесейські поля, Париж. Кременчук. Давайте разом створимо головну вулицю нашого міста!”

Можливо, “Оптовичку” варто було б побачити Єлесейські поля на власні очі, перш, ніж ставити свій життєрадісний білборд під “покоцаною” кременчуцькою липою?  Дерева на Єлесейських полях мають гілки І і ІІ ряду, на них і закріплені світлові гірлянди. Дерева на вулиці Леніна гілок вже не мають. Парижу не буде.