Щоб у Кременчуці не сталося Фукусіми

Сонячна станція мобільна – завдяки компактним розмірам її можна перевозити в легковому автомобілі.  Нині розробка представляє інтерес для підрозділів МНС та для прагматичних дачників, які бажають мати автономне джерело енергії. А далі...

Після вибухів на атомній станції Фукусіма, уряди і народи знову заговорили про альтернативні джерела енергії.  На хвилі страху перед Фукусімою європейські уряди розщедрились і непогано скинулись грошима – щоб бідна Україна  побудувала, нарешті, новенький саркофаг.  Кременчуцькі науковці з КНУ теж внесли свій вклад у процес пошуків альтернативних джерел енергії – презентували колегам та народу нову розробку.  Це мобільна сонячна станція, спроектована спільно з Інститутом фізики напівпровідників ім. Лашкарьова (НАН України, Київ). «ТелеграфЪ» ходив на неї подивитися – симпатична така станція (потужність 1,5 кВт), дві компактні сонячні батареї та акумулятор.  Сонячні батареї відбирають енергію сонця (безкоштовну, до речі).  За відсутності сонця станція працює завдяки акумульованій енергії.  Розробники стверджують, що сьогодні така мобільна сонячна станція може стати у пригоді підрозділам МНС – забезпечить їх альтернативним джерелом енергії в екстремальних умовах. Також станція може бути корисною для дачників, які хотіли б мати альтернативне джерело енергії на випадок відключень електроенергії. 

 В умовах сучасної України серійне виробництво сонячних станцій схоже на наукову фантастику.  До того ж, у сонячних станцій є одна неприємна риса – через розміри та кількість сонячних батарей вони займають величезні площі. Якщо в Арабських Еміратах таких ділянок в пустелі вдосталь, то в Україні з вільними територіями є проблеми. Власне, в Україні багато з чим  проблеми. І все-таки є підстави вважати, що український бізнес певною мірою зацікавився технологією виготовлення сонячних модулів та станцій. Активізувався запорізький «Завод напівпровідників», який пов’язують із впливовим віце-прем’єром Клюєвим. Узялися за випуск сонячних батарей і на  знаменитому «Квазарі» (Київ) – а це підприємство свого часу було, що називається «флагманом радянської електроніки».

Тож цілком імовірно, що науковці знайдуть спосіб  вдосконалити сучасні сонячні батареї та зробити їх зручними для масового застосування. Власне, вчені вважають, що іншого шляху у землян немає – стандартні джерела енергії (нафта, вугілля) вичерпуються. А атомна енергетика  досить небезпечна – і час від часу ми відчуваємо це на власній шкурі.

Мобільна сонячна станція.  

5 травня науковці КНУ презентували станцію на І міжнародній науково-практичній конференції  “Напівпровідникові матеріали, інформаційні технології та фотовольтаїка”. Конференція проходить на базі КНУ. У ній беруть участь науковці з Німеччини, Швеції, Польщі, Чехії та Росії. І, звісно ж, академіки Національної академії наук України (НАНУ). Готували конференції співробітники кафедри інформаційно-управляючих систем. Саме вони займаються фотовольтаїкою (сонячні модулі, батареї, станції тощо). А завідує кафедрою професор Оксанич – колишній ректор КУЕІТУ.  Рік тому він з групою колег-науковців   перейшов працювати до КНУ.  Якщо ректор, відомий своєю амбітністю, йде працювати завідувачем кафедри, треба розуміти, у фотовольтаїки є майбутнє – навіть в Україні.