20 червня, у переддень початку Великої Вітчизняної війни, від причалу Кременчука рушив катер: ветерани міста відправилися на місце бойового подвигу своїх товаришів. На борту – учасники війни, що почалася 70 років тому; учасники війн на території іноземних держав. Такі поїздки стали вже традицією, яку започаткували організація «Бойове братство» та Всеукраїнський благодійний фонд «Джерело Дніпра».
…Катер поволі минає мальовничі Кременчуцькі плавні з рибалками, чаплями та лелеками, - картиною чудового мирного життя. Аж ось на лівому березі Дніпра з’являється висока стела і визирає дуло танка часів Великої Вітчизняної. Саме тут, поблизу села Келеберда, була так звана «удавана» переправа. Важко пояснити значення цього слова, бо 27 вересня 1943 року солдати тієї війни форсували Дніпро по-справжньому. Але переправа в цьому місці була задумана як відволікаючий маневр, бо основні сили були кинуті на інший плацдарм. 7 діб воїни стояли на смерть, загинули тисячі людей, - таку ціну заплатили солдати Великої Вітчизняної за наказ радянського командування. Точну цифру загиблих ніхто ніколи не дізнається. Ветерани Кременчука урочисто спустили на воду вінок на їх пам’ять.
- Моя бабуся розповідала, що Дніпро був червоним від крові. Учасники переправи поховані у братській могилі, - сільський голова Келеберди Тетяна Марченко, яка зустріла ветеранів у рідному селищі, шанобливо ставиться до сторінок історії рідного краю.
Зараз келебердянська земля зустрічає з річки гарним краєвидом: на березі розташована Свято-Преображенська церква. Ветерани поставили свічки за упокій душ полеглих та за здоров’я живих. Поряд із церквою кам’яний хрест - пам’ятник полеглим воїнам, до якого ветерани та їх нащадки поклали квіти, вшанувавши героїв хвилиною мовчання. На згадку про перебування в Келеберді сільському голові вручили том книги «Живи, пам’ять», де відображена і трагічна сторінка боїв за це село. Зокрема, у книзі зібрані дані про 37 воїнів, які отримали звання Героя Радянського Союзу на цьому плацдармі.
Серед учасників поїздки до Келеберди – кременчужанин Володимир Ільченко, потомствений військовий, онук Героя Радянського Союзу Михайла Степановича Новохатька, який отримав це звання за форсуванні Дніпра на Черкащині. У тій битві Михайло Новохатько вижив, але загинув у 1944-му під Перемишлем. Володимир Ільченко розповів, що його сім’я дбайливо зберігає листи діда, а найцінніші документи та нагороди передані до музеїв Кременчука та Києва…
На завершення пам’ятного заходу у Келеберді ветерани зібралися на обід у сільському клубі Келеберди, де пом’янули полеглих на фронтах Великої Вітчизняної війни та побажали здоров’я її учасникам, які живуть зараз.
Наостанок заступник голови Ради ветеранів Автозаводського району Марія Мармутова подякувала Всеукраїнському благодійному фонду «Джерело Дніпра» та особисто його Почесному Президенту Володимиру Матицину за організацію заходу. Наступного року ветерани за сприяння Фонду знову відвідають Келеберду, бо прагнуть берегти пам’ять тих, хто загинув у битві за Дніпро.
.
.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.