Ці ліки не варто давати дитині для лікування грипу та ГРВІ

Керівник Кременчуцького міського відділу охорони здоров’я Дмитро Петращук запевняє, що епідситуація у місті контрольована та не виходить за межі сезонного збільшення кількості захворювань на ГРВІ та грип. У місті поки не зареєстровано жодного випадку грипу.

 Натомість кількість випадків ГРВІ дещо зросла. Якщо два тижні тому до лікарів звернулося 942 особи з ознаками гострої респіраторної вірусної інфекції, то минулого тижня їх вже було 1008. Традиційно 60-65% хворих – це діти.

Відповідно, як і щороку виникає питання, як їх найефективніше лікувати? Цього сезону на нас чекає несподіванка – Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України оприлюднило перелік препаратів, які не варто застосовувати для лікування дітей від грипу та ГРВІ. Це звичні для нас препарати. Ось їх перелік:

• антибіотики;
• інтерферони;
• антигістамінні препарати;
• противірусні препарати;
• імуномодулятори;
• «сиропи від кашлю»;
• «комбіновані ліки від застуди»;
• вітаміни;
• рослинні препарати.

МОЗ вчинив як МОЗ – надрукував перелік і крапка. «ТелеграфЪ» пішов далі та розпитав відомого кременчуцького педіатра, чому саме ці препарати не варто застосовувати для лікування малечі від респіраторних вірусних інфекцій.

Коментарі до переліку МОЗ надала Ольга Кирчик – завідувач педіатричного відділення поліклініки №2 Кременчуцької міської дитячої лікарні:

Антибіотики

– не варто застосовувати для лікування, бо вони діють лише на бактерії, на вірус не діють. Антибіотики призначають, коли до вірусної інфекції долучаються бактеріальні ускладнення або має місце пов’язана вірусно-бактеріальна інфекція. Це встановлює лікар за клінікою хвороби та аналізом крові.

Інтерферони

– не варто застосовувати через ризик подальших ускладнень. Інтерферони утворюються в організмі людини у відповідь на атаку «чужинців» (вірусів, бактерій тощо). Людський організм власними силами утворює ці інтерферони. Коли ми приймаємо ще й таблетовані інтерферони, то таким чином намагаємося активізувати процес утворення природних інтерферонів у власному організмі. Лікарі попереджають, що через надмірне та несанкціоноване терапевтом вживання інтерферонів згодом у дитини можуть розвиватися аутоімунні захворювання, коли організм починає утворювати антитіла до власних клітин.

Антигістамінні препарати

– не варто застосовувати, бо вони призначені виключно для випадків, де має місце алергічна реакція. Якщо алергічної реакції немає, немає і сенсу застосування антигістамінних препаратів. Крім того, вони мають побічні ефекти – зокрема відчутно висушують слизові оболонки дитини, а суха слизова оболонка не спроможна боротися з вірусною інфекцією.

Противірусні препарати

– не варто застосовувати, бо це, за версією МОЗ, препарати з недоведеною ефективністю.

Імуномодулятори

– не варто застосовувати, бо вони позначені МОЗ як препарати з недоведеною ефективністю. Крім того, на думку кременчуцького педіатра Ольги Кирчик, імунітет – це надто складна та тонка структура, щоб брутально туди втручатися за порадою реклами або подруги чи доктора Інтернета.

«Сиропи від кашлю»

– не варто застосовувати для лікування кашлю у малюків до 4-х років. А для лікування дітей у віці до 2-х років це категорично не бажано. Пов’язано це зі специфікою дитячого організму. У малюків знижений кашльовий ефект, вони просто неспроможні відкашляти мокротиння у повному обсязі. Те, що мами намагаються полегшити їм процес відкашлювання сиропами, ефекту не дає, бо спроможність відкашляти залежить від параметрів грудної клітки та м’язів, які у маленьких діток ще недорозвинені. Через ці фізіологічні особливості малюків сироп досить часто на дає бажаного ефекту.

«Комбіновані ліки від застуди»

– не варто застосовувати, бо вони полегшують симптоми протікання хвороби, але не лікують її – навпаки, часто уповільнюють процес одужання. До складу комбінованих препаратів (це всім відомі та добре розлекламовані «гарячі напої з приємним апельсиновим/шоколадним/лимонним смаком» або шипучі диво-таблетки тощо) зазвичай входить жарознижувальна речовина, вітамін С та стимулюючі препарати. Відповідно, після їх застосування висока температура знижується, а вітамін С певною мірою компенсує кволість хворого, і, відповідно, утворюється картина полегшення стану. Натомість лікарі нагадують, що висока температура – це захисна реакція організму. Антитіла до вірусу утворюються в організмі саме при високій температурі, тож її зниження завдяки комбінованим препаратам не завжди доречне (звісно, якщо температура не перевищує 38,5).

Вітаміни

– не варто застосовувати, бо вони жодним чином не впливають на вірусну інфекцію.

Рослинні препарати

– не варто застосовувати, бо їхня ефективність не доведена.

Звісно, що після того, як МОЗ заніс до списку «небажаних» купу звичних для нас препаратів, а відомий кременчуцький педіатр це підтвердив, «ТелеграфЪ» запитав, що ж залишається робити батькам дитини, яка захворіла на ГРВІ? Ольга Кирчик відповіла, що треба робити:

• зволожувати повітря в кімнаті, де лежить хвора дитина (робити вологе прибирання тощо). Бо в сухому теплому повітрі віруси розмножуються набагато швидше, ніж у вологому прохолодному середовищі;
• підтримувати у кімнаті хворого нормальну температуру – 20 градусів;
• збивати температуру лише у випадку, якщо вона сягає  38,5 градусів;
• давати дитині часто пити (це можуть бути морси, компоти із сухофруктів, чай з яблуком, родзинками);
• промивати ніс сольовими розчинами (це можуть бути регідрон біо; ОРС – оральний розчин сольовий, або розчин домашній – на 1 літр кип’яченої води 1 чайна ложка морської солі).

І звісно ж, викликати лікаря.