23 травня у Кременчуцькій художній галереї відкрилася виставка «Барви рідного краю». Одразу два художники з Лубен – Мірошниченко Володимир та Рудь Ігор – завітали до Кременчука зі своїми роботами. Відкриття їх виставки співпало з відкриттям виставки Тетяни Ярової.
Лубенські художники побували зі своїми виставками у багатьох містах України: Києві, Полтаві, Миргороді, Маріуполі, Сумах, Яготині. Вже два роки велися переговори щодо їхньої виставки у Кременчуцькій художній галереї. І ось нарешті ця подія сталася — 52 роботи митців відтепер можуть побачити і кременчужани.
Напрям творчості художників — натуралізм, вони пишуть натюрморти, пейзажі, портрети. Портрети не привезли, адже спільна виставка Володимира та Ігора носить назву «Барви рідного краю» і по праву може вразити уяву дивовижними пейзажами та натюрмортами.
І дійсно, твори художників-натуралістів надзвичайні. Дивлячись на пейзажі, наче поринаєш у них, і здається, що ти там — серед мальовничих краєвидів Лубенщини. А натюрморти виконані з такою увагою до деталей, що написані предмети виглядають як справжні.
Запрошеним гостем на виставці був заслужений художник України Микола Анісімов, він із захопленням відгукнувся про роботи лубенських натуралістів:
Володимир Мірошниченко та Ігор Рудь — ровесники й училися в одному класі художньої школи. Володимир Іванович розповів про те, як вони потрапили туди:
А потім Володимир Мірошниченко працював модельєром взуття та виробів зі шкіри, а Ігор Рудь отримав професію виробника меблів та став приватним підприємцем.
Провідна історія у долях художників — ідея про те, що ніколи не пізно займатися улюбленою справою. Лише коли ці чоловіки збудували сім'ї, кар'єри, мають дорослих дітей, коли життя склалося, зрозуміли — прийшов час взятися за пензля.
Знайомлячись з такими людьми та їхньою творчістю, розумієш, що малювати не пізно ніколи. І це не тільки про малювання. Нехай раніше заважали страх чи брак часу. Не важливо, скільки тобі років. Не пізно у житті займатися тим, до чого лежить душа та про що мрієш.
Володимир Іванович — член Національної спілки художників України, відзначений літературно-мистецькими преміями ім. Малика та Симоненка. Вважає, що вміння малювати — це дар, божа мітка.
Художник трохи розкрив для нас секрети створення робіт: спочатку він їздить і фіксує на етюдниках сюжети, які подобаються, а потім вдома переписує на більші полотна. У Володимира Івановича є ціла серія полотен «На підвіконні» — він пише квіти, які додому приносить дружина. Знакова робота для нього — це картина, де він зобразив свою дружину, яка займається вишиванням.
Володимир Мірошниченко продає свої полотна у Полтавському салоні, його картини з домашнім улюбленцем — рудим котом — добре купують. Художник ставить для себе високу планку у мистецтві:
Ігор Рудь знову повернувся до творчості у 2014, через стільки років після закінчення художньої школи, завдяки сину. Його син зараз працює у Кракові архітектором і теж пише картини, у Польщі вони добре продаються.
Центральна картина у творчості митця — «Червона калина»:
Також серед творів, які припали до серця самому художнику, є картина з його домашніми улюбленцями — британськими котами, яку Ігор Віталійович закінчив всього 2 тижні тому. А ще любить роботу «Ранок в осінньому лісі», бо з родиною часто ходить за грибами в осінній ліс, де «туман, холодочок і опале листя».
Ігор Віталійович — самокритична людина, розповів, що він навіть знищував деякі полотна, які не подобалися йому у процесі створення. Є й інші моменти:
Художник пише мастихіном, пензлем, а декоративні елементи картин створює навіть за допомогою леза!
Митець по секрету поділився з «Телеграфом» кумедною історією зі свого життя:
- Одного разу ми з друзями-художниками завітали на художню виставку, разом з іншими відвідувачами ходили та роздивлялися картини. Ми мимоволі слухали їхні коментарі щодо робіт на виставці. Дві жіночки дивилися на картину, й одна іншій:
– Що за херня!
Ми посміялися, але й задумалися, адже і наші картини оцінюють так само. Той випадок так закарбувався у пам'яті, що тепер інколи пишу і думаю, чи скажуть «що за херня» чи ні.
Лубенські митці-натуралісти були вражені красою Дніпра і розповіли про намір намалювати його. Вони подарували Кременчуцькій міській галереї художні каталоги та картину Володимира Мірошниченка «Перший лід». А ще запросили кременчуцьких художників з візитом у відповідь на їхню всеукраїнську виставку «Лубенська художня весна», яка включає в себе й екскурсії по історичним місцям Лубен.
Кременчужани мають можливість побачити дивовижні пейзажі та натюрморти Володимира Мірошниченка та Ігора Рудя до 16 червня включно. Поспішайте, поки є час!
Де: міська художня галерея, вул. Коцюбинського, 4.
Коли: середа-п'ятниця з 11.00 до 18.00, субота-неділя з 8.00 до 18.30. Понеділок, вівторок - вихідні.
Вхід вільний.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.