«Покидьок, забери собак. Стікаю кров’ю…»

«Я раніше завезу собак, а потім приїду за вами»
– Я ночувала на дачі, – каже Валентина Миколаївна, голова садового товариства «Енергетик». – Цих двох чоловіків ми попросили наглянути за нашими понтонами, на яких розміщені насоси для перекачки води, тому що почалися крадіжки. Минулого року в одного з кооперативів украли насос. І наш стоїть неподалік.
Перевіривши насос, чоловіки вирішили повертатися – все було в порядку. Проте метрах у 30-40 від воріт кооперативу побачили іномарку. Близько не підходили, а лише посвітили ліхтариками – нікого в машині не було. Подумали, що хтось приїхав чи то на риболовлю, чи просто відпочивати.
І тільки-но ці припущення висловили вголос, як з боку лісу почули гавкання собак та голос чоловіка, який нібито давав тваринам якусь команду.
– Потім ми побачили двох здорових псів, які наближалися по стежці до нас, – згадує постраждалий Анатолій Душко. – Один з них – московська сторожова,  другий – чорний бультер’єр з білою мордою.
Обидві тварини напали на чужаків. Георгій був з палкою, тому міг хоч якось оборонятися. Господар «друзів менших» до цього часу вже підоспів до місця подій. Жертви розлючених тварин кричали молодику (за їхнім описом – маленькому та худорлявому): «Відізви собак!» Проте той і не думав цього робити. А коли Георгій Кодацький вдарив палкою одну з псин, намагаючись захистити товариша, молодик зі словами: «Ах так, падло, так ти б’єш собаку!», вибив ліхтар з рук пенсіонера і угрів його по голові якоюсь арматурою.
– У нього в руках було щось довге та важке. Вудочка, можливо, метра півтора..., – пригадує Георгій Гаврилович.
Чоловік знепритомнів. Обидві собаки продовжували гризти Анатолія Душка. «Покидьок, забери собак. Стікаю кров’ю. Швидше вези до лікарні!», – кричав чоловік. Власник собак схопив одну за нашийник, покликав іншу – та нехотя відійшла на траву з дороги.
– Я раніше завезу собак, а потім приїду за вами, – сказав молодик, звертаючись до покусаного чоловіка. Сів у машину і поїхав.
Постраждалі запам’ятали номер машини. Стверджують, що це була іномарка синього кольору. Машина, яку називають потерпілі, належить відомій у Кременчуці бізнес-вумен.

«Ой, Валентино, рятуй. Тут таке!»
– Я вже готувалася до сну, коли почула дике собаче гавкання, – розповідає голова кооперативу «Енергетик». – До місцевих собак ми вже звикли, впізнаємо на слух, де чия. А тут такі незрозумілі страшні звуки.
Після того, як все стихло, хтось постукав у двері.
– Чую, за дверима сторож (Георгій Кодацький прийшов до тями і, незважаючи на глибоку рану голови, кинувся кликати на допомогу – прим. авт.) кричить: «Ой, Валентино, рятуй. Тут таке!». Відчинила двері, а він весь у крові стоїть. Я відразу вискочила, які дома були дезінфікуючі засоби, взяла. І швиденько по мобільному почала викликати «швидку». Вони-то відразу відреагували. Просто не знали, де нас шукати. Ми стояли на дамбі біля воріт.
Людей, які зібралися, аби надати першу медичну допомогу постраждалим, не залишав страх. Вони не знали, поїхав уже чоловік з собаками, чи й досі десь спостерігає та вичікує слушного моменту, аби нацькувати тварин уже на них. 
– Потім під’їхав легковий автомобіль, таксі, – згадує Валентина Миколаївна. – Синя машина, не пам’ятаю номера, – Водій каже: «Кого тут відвезти до лікарні? Кого покусали собаки»? Але хто його знає, звідкіля той водій і хто він. Ми таксі не викликали, тому сказали: «Дякуємо за турботу. «Швидку» і міліцію вже викликали».

«Його вухо висіло на клаптику»
Постраждалих чоловіків привезли до Кременчуцької 3-ї міської лікарні 18 листопада приблизно о 0.50.
– Коли я оглянула Анатолія Душка, він був у стані середньої тяжкості, – коментує Людмила Ластівка, лікар-інтерн. – Його вухо висіло на клаптику. Велика кількість скальпованих ран. Скальп був відшарований. Коли я шила, бачила кістки черепа. Були рани на обох передпліччях, на одній гомілці. Собака кусала, через одяг наносила удари, – тому тіло було вкрите великою кількістю гематом. Операція виявилася досить складною, шили хворого до півп’ятої ранку. Пришивали вухо. Зараз він на нього погано чує, треба, щоб оглянув лор.
Щодо Георгія Козацького, то його я детально не оглядала, але бачила, що він має рану на голові. Його відразу забрали в нейрохірургію.

Юрій Русенюк, хірург:
– Юрію Євгеновичу, хворі, яких покусали собаки, до вас надходять вперше?
– Ні. Навесні був чоловік. Пішов карасиків ловити на Кагамлик, увечері. На Петровського. Розповідає те саме. Якийсь «крутий», дві собаки: вівчарка і, здається, ротвеллер. Вівчарка кинулась, збила з ніг. А ротвеллер його погриз. Не знаємо, чи ті самі це собаки, чи не ті. Але сценарій аналогічний. Також на машині з собаками. Він же може їм «гастролі» влаштовувати. Сюди привіз – покусали, туди привіз.
– Скільки приблизно буде коштувати лікування Анатолію Душку?
– Точно не знаю. Приблизно 500 гривень.

Подібні собаки вже кусали людей?
Розповідаючи «Телеграфу» подробиці цієї дикої історії постраждалі пригадали ще кілька випадків, коли в районі кооперативу «Енергетик» собаки кусали людей. У розповідях фігурують ті ж дві собаки. Одна – московська сторожова. Породу другої люди точно не знають. Чи то піт-буль, чи то бультер’єр. Пригадують лише, що це був собака з великою мордою. «ТелеграфЪ» поспілкувався з людьми, які постраждали раніше.

Валентина Миколаївна, голова кооперативу «Енергетик»:
– Влітку цього року мій чоловік ішов із Щербаків на дачу. Підійшов до лісу, а тут із кущів: «Мужик, ти куди йдеш?» Чоловік тільки й устиг відповісти: «А що не можна?». Вискакує цей піт-буль. Ну, принаймні, кольору такого ж, хапає його за руку (п’ять прокусів у руці). Мій чоловік спортивного складу. Взагалі-то він і собак не дуже боїться і плаває добре. Ногою він вдарив псину по пояску, тому що іншого виходу не було – хазяїн, схоже, не збирався обороняти. Собака руку відпустила... Чоловік подумав, що все нормально. Проте раптом господар собак почав кричати: «Мужик, тікай!» Звідки не візьмись вискочила московська сторожова. Мій чоловік побачив і машину хазяїна собак – то був джип. Зрозумівши, що сили нерівні, а власник собак не збирається допомагати, він прямо з прірви сягнув у Псьол. Собака стрибнула за ним. Відчув, що наздоганяє. Пірнув, схопив за хвоста та задню лапу сторожову і сильно потягнув вниз. Коли випірнув, щоб набрати повітря, почув з берега голос власника: «Утопиш собаку – застрелю». Штовхнув з усієї сили тварину, що нападала. Вона, мабуть від болі, розвернулась і попрямувала до берега. Покусаний чоловік плив аж до медичного пляжу. Виліз, викрутив одяг і пішов..».
Валентина Миколаївна каже, що заяву вони тоді не писали. Власника собак знайшли самі.

Борис, 71 рік:
– У вересні 2005-го я рвав кропиву недалеко від лісу. Там багато народу ходить. Іноді гриби збирають. Ішов з мішком і раптом побачив собак. А потім вони мене. Накинулися. То були здорові собаки – кавказька вівчарка (кавказьку вівчарку від московської сторожової може відрізнили хіба що спеціаліст – авт.) і псина з великою мордою руда чи біла. Одна схопила мене за руку, інша, накинувшись ззаду, – за голову. Звалили на землю і почали гризти. Але власник встиг підбігти і відтягнути їх. Сказав: «Я не знав, що тут люди є». Я з ним не розмовляв. Пішов собі скривавлений. Сам поїхав у місто. Першу допомогу мені надали на дачі: промили рани. У лікарні я не лежав. Ходив на дачу, але руки у мене не працювали – боліли. Голова також була прокушена.
– Я особисто тоді надавала першу допомогу сусіду Борису, – каже Анна Душко, дружина постраждалого Анатолія Душка. – Він пішов за кропивою влітку. Це було, напевно, о 12-й дня. Стукає й каже: «Допоможи мені». Вся курточка в крові. Собаки б його більше покусали, але він мішком прикрився.

– Ми тоді через знайомих знайшли власника тварин, – каже голова кооперативу «Енергетик». – Він приніс довідку, що собаки не скажені, що щеплення проводилося, і дав гроші – 400 гривень на двох, як матеріальні збитки. Щоправда, ми домовлялися за суму в 600 на двох: за мого чоловіка та за Бориса. Але коли давав гроші, якось ніяково було перераховувати. Тож двісті віддали Борису. А двісті – моєму чоловіку. Хоча цими грошима лікування так і не окупилося. Хазяїн собак пообіцяв, що більше не буде вигулювати тут своїх тварин.

«Я взагалі не хочу коментувати даний інцидент»
19 листопада, за словами постраждалих Анатолія Душка та Георгія Кодацького, до лікарні прийшов інспектор районного відділу міліції і вони написали заяву. «ТелеграфЪ» зателефонував Олегу Роспопову, старшому дільничному інспектору Кременчуцького райвідділу міліції, який веде цю справу.
– Можна буде з вами зустрітися, поспілкуватися з приводу людей, яких покусали собаки?
– Я вже одному кореспондентові пояснював і вам скажу, що за даним фактом ніяких коментарів давати не буду, це однозначно. У цей момент проводиться перевірка.
– Ви як фахівець можете сказати, що потрібно робити людям, які потрапили в таку ситуацію?
– Знаєте, я вам скажу ще раз. Розумієте, я взагалі не хочу коментувати даний інцидент. Я не маю на це права, по-перше, до того моменту поки не закінчиться перевірка.
– Тобто, чи порушена справа, ви теж не можете сказати?
– Справа поки що не порушена. Проводиться перевірка. До будь-якого юриста підійдіть, він прокоментує цю ситуацію. І взагалі я вам скажу так – це не телефонна розмова.
– Так може зустрінемось?
– Але я вам говорю ще раз – я вам нічого нового не скажу.
–  А можна запитати – судмедексперт був?
– Був. Напевно ж, був, імовірно.
– А результати...
– Я не знаю, у мене немає результатів на руках. Наскільки мені відомо, судмедексперта привозили в лікарню. Він оглядав потерпілих. Які результати будуть, це тільки він може сказати й лише після остаточної виписки з лікарні. До того моменту, поки людина не виписалась з лікарні, висновок медекспертизи не дають.
– Експертизу проводили одному чоловіку чи двом?
– Давали направлення обом.
–  Одного вже виписали.
– Кого?
– Того, кого вдарили.
– А. Ну я вам скажу так, якщо виписали, то там будуть легкі (тілесні ушкодження – прим. авт.), що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Але це так... не офіційний висновок. Поки немає акту, я нічого сказати не можу.
– Тоді ми зв’яжемось із вами пізніше.  Коли це буде відомо?
– Я вам ще раз кажу. Я взагалі у цьому випадку дану ситуацію не коментую. У мене немає такого права.

Напередодні виходу номера ми знову поспілкувались із  Олегом Роспоповим:
– Чи встановлена на сьогодні особа власника авто та власника собак?
– Авто, яке називають заявники, було перевірене. Машина знаходиться в розібраному стані близько місяця. Тобто, можемо сказати, що на даний момент автомобіль, який знаходився на місці подій, не встановлено. Особа –власник собак також не встановлена.
– Яка відповідальність чекає на власника собак?
– Точно сказати не можу, але за те, що собаки покусали людину, власник може понести адміністративну відповідальність (ст.154 Адміністративного кодексу, ч.2): «накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин».
– Чи мають право постраждалі вимагати приспати собак?
– У статті 154 Адміністративного кодексу вказано «з конфіскацією тварин». Але рішення приймає суд.
– Які породи собак фігурують у заяві постраждалих?
– Одна кавказька вівчарка чи московська сторожова, інша – бультер’єр чи пітбуль. Для мене, як не для спеціаліста, вони практично однакові.
– Одного з чоловіків власник собак вдарив палкою, яка відповідальність за це?
– На даний момент особа не встановлена. Все буде залежати від ступеня тілесних ушкоджень. Висновків судмедекспертизи ми ще не маємо на руках.

Від редакції
Один випадок можна назвати випадковістю. Два – прикрою випадковістю. Три, чотири, – це вже система. Наразі ми не можемо стверджувати чи одні і ті ж собаки та їх власник фігурують у всіх цих справах. Не можемо виказувати і свої припущення щодо власника машини та собак, адже мова йде уже не просто про недбалість, яка карається штрафом. Схоже, що постраждалі можуть вимагати порушення кримінальної справи – крім укусів собак одного чоловіка ще й вдарили по голові. А це вже серйозні звинувачення. Тож почекаємо офіційних результатів розслідування. На наш погляд, знайти «героя-собачника» у даному випадку не є великою проблемою.

Мовою цифр
За даними травмопункту, за 2005 рік до Кременчуцьких лікарень звернулися 448 людей, яких покусали собаки. За 9 місяців цього року укушених уже 375. Лише за жовтень 46 чоловік постраждали від укусів тварин.
– Зазвичай, людей кусають дикі тварини. Але нерідко це собаки чи коти, які мають власників, – коментує Олександр Петрусенко, завідувач травмопункту.   

Що каже закон
Що зобов’язаний робити власник сторожових собак згідно з «Правилами утримання собак, котів та диких тварин у м. Кременчук»:
1. Тримати собак на прив’язі і відпускати їх лише в закритих дворах, що виключає можливість втечі, про наявність собак застерігати написом;
2. Вигулювати та виводити за межі помешкання чи садиби собак з підвищеною агресивністю з короткими повідками та намордниками.
3. Проводити щеплення тварин з 3-місячного віку.
4. Терміново повідомляти заклади охорони здоров’я і ветеринарної служби про те, що собака когось покусала.
5. Обов’язково доставляти у заклади охорони здоров’я і ветеринарної служби тварин, які покусали людину, для огляду та карантину протягом 15-ти днів.
6. Відшкодувати матеріальні та моральні збитки, що нанесені їхніми тваринами громадянам.

На що мають право постраждалі від укусів собак люди:
1. Вимагати відшкодування затрат на лікування.
2. Вимагати відшкодування моральних збитків.
3. Вимагати приспати собак.

Думка фахівця
«Якщо обличчя постраждалого було спотворене, то нанесені травми можуть прирівнюватися до тяжких»
«Яку відповідальність може понести власник собак згідно з чинним законодавством, якщо його тварини покусали людей?». З таким запитанням «ТелеграфЪ» звернувся до одного з приватних юристів міста.
– Якщо постраждала людина пролежала у лікарні більше 21 дня, то тілесні ушкодження, нанесені їй, вважаються середньої тяжкості. Проте, якщо її обличчя було спотворене, то травми можуть прирівнюватися до тяжких (небезпечних для життя). Це встановлює судмедекспертиза. За те, що собаки напали на людей, їх власник повинен понести дуже серйозну адміністративну відповідальність (накладення штрафу з конфіскацією тварин). Якщо ж тілесні ушкодження, нанесені собаками, будуть визнані судмедекспертизою тяжкими, то це вже кримінальна справа.

Людмила ЧВАНЬКО