Небесні вбивці

«Я сиділа біля відчиненого вікна, коли переді мною вдарила блискавка. Вона потрапила прямо в асфальт! А бабахнуло так, ніби літак зірвався. Ніколи ще так не лякалась, а тут аж заклякла вся», – ділиться пережитими враженнями кременчужанка Людмила. «А я стояла на вулиці, коли прямо переді мною щось пролетіло. Ніби світло червоне перед очима. Я дуже злякалась! А моя подруга каже, що бачила, як повз мене пролетіло щось синє. Те світло й досі у мене перед очима», – додає її колега Марина.
Останнім часом все більше людей починають боятись блискавок. І не дарма: за минулий рік вони вбили більше двохсот українців. Лише минулого тижня випадків, коли блискавка потрапляла у людей, було кілька. Так, у Вінницькій області загинуло двоє підлітків, що рибалили біля річки. А ось рибалці із Запорізької області поталанило більше. Блискавка потрапила йому прямо в шию. Чоловіка врятував подарований жінкою золотий ланцюжок. Саме він прийняв на себе основний удар. Ланцюжок розплавився, і бризки металу розлетілися навкруги. Чоловік знепритомнів, але залишився живий.
І хоча влітку погода переважно сонячна, нас час від часу атакують грози та шквали. Що ж робити, коли наближається гроза? Про це ми запитали у в.о. начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Віктора Кожаріна.
– Удома вимкніть електроприлади, телефон. Якщо у вас немає кабельного телебачення і ви користуєтесь антеною, від’єднайте телевізор від штекера. Бо коли у будинку проблеми із електрозахистом, антена може притягнути до себе блискавку. Тоді вибухне телевізор і може загорітись квартира. Зачиніть вікна, кватирки, мешканці приватного сектору мають подбати про димоходи та вентиляційні отвори.
– А якщо гроза застала у відкритому полі?
– Знайдіть невелике заглиблення і сядьте навприсядки. Не підіймайтесь над землею і краще накрийтесь чимось зверху. Уникайте підвищених місць, вірогідність того, що туди потрапить блискавка, більша. Можна перечекати грозу біля підніжжя високих схилів, у лісі. Однак не стійте під високими деревами. Якщо їдете на велосипеді чи мотоциклі, зупиніться. Цей транспорт може притягнути блискавку, тому відкладіть його подалі і сховайтесь.
– А їхати в автомобілі під час грози безпечно?
– Дивлячись, у якому автомобілі. Раніше на машинах встановлювали громовідводи – позаду над колесами звисали «лапті». Однак зараз на імпортних машинах такого немає, тому вони не захищені від блискавки. Якщо ваша машина не має громовідводу, краще зупиніться, вийдіть з машини і десь перечекайте.
– А якщо я пливу у човні?
– Якщо до берега далеко, тут уже нічого не вдієш. Особливо небезпечні металеві човни, вони можуть притягнути до себе розряд. Дерев’яні безпечніші.

Ніби захищає, ніби від блискавки…
На думку фахівців, що займаються проектуванням та виготовленням громовідводів, вони не є вічними. А ті, які встановлені на старих будинках, у тому числі й «хрущовках», уже майже вичерпали свій строк придатності. «ТелеграфЪ» вирішив з’ясувати, чи дійсно це так. Виявилось, що у місті громовідводами у житлових будинках взагалі ніхто особливо не переймається. ЖЕДам за їх перевірку не платять: вона не закладена в тариф. Тому систематично справність громовідводів комунальники не перевіряють, пояснила заступник начальника управління житлово-комунального господарства Оксана Кийло. І тут же запевнила – строку придатності у громовідводів немає. Ними можна користуватись доти, доки будинок придатний до експлуатації. Однак скільки можна експлуатувати сам будинок, невідомо – це не прописано в технічному завданні.
Громовідводи комунальники перевіряють тоді, коли вивчають технічний стан будинків: раз у три роки. Виходить, весь інший час мешканці мають самі їх пильнувати. Бо хтозна, що з ними може трапитись, наприклад, під час проведення будівельних робіт. Якщо хтось пошкодить дріт і не помітить цього, громовідвод, замість того, щоб захищати будинок, зруйнує його.
Фізики, з якими вдалось поспілкуватись «Телеграфу», кажуть: чорний метал, з якого переважно зроблені громовідводи, може «старіти», покриватися іржею, і через це змінювати опір. Тож громовідводи дійсно можуть втрачати свої властивості, однак, скільки часу їм потрібно, щоб вийти з ладу, ніхто не уточнює. В.о. начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Віктор Кожарін пояснює: має значення, на яку глибину та у яку землю (пісок чи чорнозем) закопано штир, з якого металу зроблено громовідвод (мідь чи чорний метал), такий опір він і має. Враховуючи ці параметри, повинні робитись виміри, які і демонструють: придатний громовідід до викоритання чи ні.

У багатоповерхівках спіть спокійно!
Громовідводи – не єдиний захист від блискавки у батоповерхівці, каже пані Кийло. У таких будинках є ще чотири системи електрозахисту, тож їх мешканцям хвилюватись не варто. У приватному секторі ситуація інша: «Потрібно простежити, щоб громовідвід був цільним. Якщо його пошкодили під час земельних робіт, він навпаки може притягнути блискавку», – застрігає пан Кожарін. – Багатоповерхівкам страшніша «кульова» блискавка».

Що притягує блискавку:
Синтетичний одяг. Він електризується і може притягнути до себе грозовий заряд. Антистатик тут не допоможе. Металеві предмети на одязі, годинники, браслети, прикраси, одяг з вовни є безпечними.
Мобільний телефон. Біля нього створюється велике скупчення зарядів, особливо під час розмови. Це може притягнути блискавку. Під час грози мобільник краще вимикати.
Парасоля. Існує вирогідність, що металеві спиці можуть притягнути до себе грозовий заряд.