Якість бензину ніхто не контролює

Перевіряти якість бензину мали б захисники прав споживачів, однак вартість одного аналізу – тисяча гривень, а держава не виділяє  на це коштів. Тож за якістю пального у Кременчуці ніхто не слідкує.

Заправки, на яких продається якісне пальне, водії знають як «Отче наш». І кажуть – таких у місті не так вже й багато:

– Я, зазвичай, надаю перевагу заправці, що на Занасипі.  Знаю, що там заливають паливо багато хто з «батьків» міста. Бо воно якісне. Знаю ще дві-три АЗС у місті, там теж нормальний бензин. Коли ж заправитись потрібно негайно, їду до найближчої станції, – ділиться з нами водій Микола.

Навіть міські посадовці і ті кажуть, що кременчужанам щось не те підсовують на заправках:

– Ми вже говоримо про бензин стандарту Євро-4, а отримуємо навіть не Євро-1, –обурюється мер міста Микола Глухов. – На папері вони випускають Євро-4… Люди звертаються й кажуть, що бензин неякісний.

– Та «бадяжать» на заправках, – кричить депутат Валентин Стасюк. – У Кременчуці – бензинова мафія, яка контролює, щоб у нас не з’явилось інших операторів, які продають нормальне пальне. І беруть з нас як за Євро, а якість бензину – дуля з маком.

Чому ж на пальне так багато нарікань і хто контролює його якість? Як з’ясувалося, ніхто.
Ці функції покладені на управління захисту прав споживачів. Однак «захисникам» на це не виділяють гроші:

– Із 2007 року до законодавства були внесені зміни. Ми маємо проводити перевірки за гроші з держбюджету, але вони не виділяються. І зробити аналіз, аби визначити якість бензину, ми не можемо, – розповідає керівник регіонального сектору захисту прав споживачів Наталія Міхно.

Вона додає, що Комсомольська міськрада хотіла виділити кошти на проведення аналізів. Однак після того, як посадовці дізнались, що один аналіз коштує тисячу гривень, ініціатива заглохла. Тому «захисники» можуть перевіряти лише документацію на бензин, а його якість – ні.

«Я не я, і хата не моя»

Здавалося б, якість бензину, що продається на АЗС, мали б жорстко контролювати на заводах-виробниках, під брендами яких працюють заправки. Адже якщо споживач купляє бензин на заправках, скажімо, «Укртатнафти», то очікує, що це те саме пальне, яке виробляє наш завод. Однак завод не володіє заправками – власники АЗС за договором використовують його бренд. І «Укртатнафта» поки ще не може гарантувати, що на заправках, які працюють під її брендом, якість відповідає заводській:

– «Укртатнафта» не є власником АЗС, – пояснює заступник голови правління Сергій Кошелюк.  – На етапі укладання ліцензійних угод, через небажання власників АЗС, не вдалося включити в ці документи пункти, в яких були передбачені серйозні санкції за невідповідність стандарту якості палива, що продається на заправках. Відповідно, гарантувати якість палива на АЗС, які працюють під брендом «Укртатнафта», завод поки що не може. Поки існує можливість використання «лазівок» у законодавстві, діє малоефективна система держконтролю і працюють  недобросовісні контрагенти, локально вирішити цю проблему не можна.

Пан Кошелюк каже, що «Укртатнафта» має лише одну заправку, і ту  на території заводу. І ще дві АЗС, що в районі «Пивзаводу» та вул. Київській, закупляють заводський бензин. Поміж тим заступник голови правління «Укртатнафти» розповідає, що  часто власники АЗС є також господарями міні-заводів із виробництва нафтопродуктів:

– Ці міні-заводи займаються первинною переробкою нафти. Як правило, вони роблять низькоякісні нафтопродукти і відправляють їх на АЗС. У такому випадку можна очікувати надходження на ринок палива, яке не відповідає чинному стандарту.

Заступник голови правління з експлуатації та технічної безпеки Валерій Берляєв каже, що у Кременчуці хотіли створити експериментальну зону, чисту від фальсифікату – моніторинг якості палива на АЗС здійснювали б фахівці дослідницького центру АТ «Укртатнафта». Таке питання піднімалося «нагорі», однак в Києві відповідне рішення так і не було прийнято.