Гараж «на троих»

Уявіть собі, що ви живете у приємному будинку. З симпатичними просторими квартирами, але страшенно маленьким двором. Фактично, двору немає. Є шматок асфальту, на якому мешканці паркують свої автомобілі. Ви теж там паркуєтесь – бо це зручно. Аж раптом дізнаєтесь, що троє з десяти мешканців будинку вирішили звести власні гаражі на вашому спільному шматку асфальту. І, відповідно, для вашої машини місця вже не залишиться. Що ви відчуєте?

Приблизно те саме відчули кілька мешканців будинку № 11-а по вулиці Пролетарській. Цілком випадково вони дізналися, що троє сусідів будуватимуть у їхньому спільному крихітному дворі власні гаражі. Один із майбутніх забудовників – полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор пан Денисенко, друга забудовниця – пані Брижаха, дружина заступника голови Автозаводської районної ради пана Брижахи. Третій забудовник – бізнесмен. От і думайте – чи знайдуть вони можливість реалізувати свої плани? 
Інші мешканці будинку теж люди статусні. Бідних сиріток, бідних інвалідів та дуже бідних пенсіонерів там немає. Тож ми не можемо вести мову про традиційні «незахищені верстви населення». Зате ми можемо констатувати, що незахищеним у Кременчуці може виявитись будь-хто. Дивіться самі. Спершу схвильовані мешканці будинку № 11-а організували імпровізовані збори – висловити свою незгоду з майбутнім будівництвом. І найперше запросили туди свого сусіда – заступника голови Автозаводської райради пана Брижаху. Ну, на зборах усі висловлювались «своїми словами», тож ми їх краще не наводитимемо. Скажемо лише, що збори очікуваних результатів не дали. Майбутні забудовники від своєї ідеї не відмовились. Та й чому відмовлятися? Адже кожен із трьох мав відповідне дозвільне рішення Автозаводської райради – кожному фігуранту райрада надала в оренду з 2006 до 2016 року шматок території під будівництво гаража.

Переживши поразку на загальних зборах, обурені мешканці вирішили звернутися по допомогу до міської влади. Ще у 2007-му році вони написали схвильованого спільного листа міському голові пану Глухову – просили, наївні, допомогти. Писали, що будівництво гаражів погіршить умови проживання інших мешканців та загострить проблему паркування автомобілів. А також повністю «з’їсть» і без того мікроскопічну прибудинкову територію.

Лист підписали власники п’яти квартир (усього їх у будинку десять). Ми не наводимо їх прізвища, бо двоє згодом відмовились від ідеї боротися за свої права. Відмову пояснили просто – по роботі їм доводиться регулярно стикатися із заступником голови Автозаводської райради паном Брижахою, тож вони не хочуть створювати собі проблеми ще й у бізнесі.

А от інші воюють і досі. І їм не позаздриш. «ТелеграфЪ» зібрав цілий стос драматичної переписки народу з владою. Отак, знаєте, сидиш, читаєш, і думаєш – а на біса ми за власні гроші утримуємо таку армаду абсолютно некорисних чиновників? Знаєте, як виглядає ця переписка? Вона виглядає так: міський голова пан Глухов переслав лист від народу віце-меру пану Крикливцю. Пан Крикливець переслав лист головному архітектору пану Трушу та голові Автозаводської райради пану Коваленку. Пан Труш образно кажучи, відписав народу – «нічого не знаю», а пан Коваленко – навпаки, повідомив, що райрада дійсно дала дозвіл на будівництво гаражів. Усе законно і «до побачення».

Переписка тривала кілька місяців. Результат нульовий. Власне, через цей результат мешканці і звернулися до редакції «Телеграфа» – вони вважають, що їхні права на рівне користування прибудинковою територією та рівні умови життя порушені. І порушені через те, що будуватимуть гаражі впливові посадовці, які мають необмежені можливості у Кременчуці.

Ось що кажуть протестувальники:

Пан Наумов:

– Найбільше мене обурює, що все зробили за нашою спиною. Адже двір спільний! Я, наприклад, пропонував скинутись та побудувати над майданчиком пристойний навіс, щоб було акуратно, по-європейськи. І усі б там ставили свої машини. Їх же все одно треба кудись ставити. Якщо ж побудують гаражі, вільного місця взагалі не залишиться, нам доведеться притикати машини біля самого під’їзду – а це незручно. І несправедливо. Замість шести автомобілів стоятиме лише три чиновницьких. Про дитячий майданчик взагалі доведеться забути – де ж його ліпити?

Пані Ольга:

– Я проти будівництва гаражів, бо у нас дуже маленький двір. На ньому і так «не повернутися». У мене, наприклад, двоє маленьких діток, і я б дуже хотіла, щоб у нашому дворі зробили, нарешті, дитячий майданчик. Коли побудують гаражі, дітям навіть пройти ніде буде, не те що погратися!

«ТелеграфЪ» також отримав коментарі майбутніх забудовників:

Пан Денисенко:

– Про що ви мене питаєте? Є дозвільне рішення Автозаводської райради. Якщо воно незаконне, нехай його скасовують! Якщо сусіди незадоволені рішенням, вони можуть оскаржити його у суді. Не задовольнить рішення суду – нехай подають апеляцію. А не гуляють по редакціях! Це питання у компетенції судових органів! Я, наприклад, три роки плачу податки за цю землю. Та я там і будуватися не буду! Навіщо воно мені?! Я завжди чинив за законом. Про мене ніколи нічого поганого у цьому місті не говорили! Я – законослухняна людина, і погоджусь із будь-яким рішенням суду!

Пані Брижаха:

– У нас дійсно були збори, на яких сусіди висловили свою незгоду з будівництвом гаражів. Але, з іншого боку, незгодні влаштували у дворі цілодобову автостоянку. Їхні машини і день, і ніч стоять у дворі під вікнами. У них є гроші, щоб купувати нові машини та міняти їх, а я такої можливості не маю. Я хочу, щоб моя машина стояла у гаражі, а не під дощем та снігом. Тому я зверталася за дозволом на будівництво, і мені його дали. Я б зрозуміла, коли б люди хотіли зробити майданчик відпочинку або дитячий майданчик. Якщо питання поставлять так – я і від гаража відмовлюсь! Але щоб тут була цілодобова автостоянка для деяких – я не згодна!

Соломонове рішення

Мудрий Соломон мертвий, тож, сподіваємось, він переживе нашу фамільярність. Бо ми таки пропонуємо соломонове, на нашу думку, рішення. Можливо, прочитавши коментарі учасників конфлікту, ви його і самі вже побачили – громадяни сходяться лише в одному питанні – вони не проти дитячого майданчику. Так у чому справа, панове? Скасовуйте гаражі і будуйте майданчик. Інша справа, де тоді стоятимуть машини? Зате діти будуть задоволені. Хіба вони того не варті?

«ТелеграфЪ» не став би займатися конфліктом між приватними особами, коли б у ньому не фігурували посадовці та їхні родичі. Прокурор та дружина заступника голови райради – це серйозно. Цілком можливо, у світі десь живе людина, яка щиро вірить, що заступник голови Автозаводської райради пан Брижаха жодним чином не допоміг своїй дружині отримати дозвіл на будівництво від райради, якою він – разом з паном Коваленком – керує.

«ТелеграфЪ» же, зі свого боку, не бачить підстав так сліпо довіряти посадовцю. Перед нами лежить рішення Автозаводської райради від 6 червня 2006 року. Пункт 2 цього рішення звучить так: «Передати гр. Брижасі Г. І. в оренду до 01.06.2016 року земельну ділянку площею 36 кв. м. для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуального гаража...» А пункт 5 рішення звучить так: «Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника голови Автозаводської районної ради Брижаху Г. В.» Будучи дорослим, важко у такий ситуації уявити неупередженість уповноважених дозвільних органів.

Був ще один інцидент, який привернув увагу «Телеграфа» до Автозаводської райради. Поки ми збирали інформацію, один вкрай роздратований чиновник раптом вибухнув: «Та що ви мене за горло хапаєте?!! Глухов із Коваленком поділили між собою землю та повноваження, а ви на мене усіх собак вішаєте!!!» Ми дослухались і ще раз передивились документи. Взагалі-то, за українським законом (який «як дишло»), виділяти землю в оренду під будівництво має повноваження лише міська рада. Але ст. 11 Земельного Кодексу дає право міським радам самім визначати повноваження районних рад у містах у галузі земельних відносин. От Кременчуцька міська рада і делегувала у 2006 році Автозаводській районній раді право наділяти громадян землею (рішення від 23 травня 2006 р.).

Знаєте, що привернуло нашу увагу? 23 травня Автозаводська райрада отримала згадані повноваження. А вже 6 червня – і двох тижнів не минуло – дружина заступника голови райради отримала землю під будівництво. Дивний збіг обставин, правда? Дуже він нагадує тему «поділили між собою землю і повноваження...»

МіськСЕС «пошла в отказ»

І ще одна деталь привернула увагу «Телеграфа». Ми почитали лист голови райради пана Коваленка, і дізнались, що гаражі у тому крихітному дворі «розміщено з дотриманням санітарних норм». Звісно, ми кинулись з’ясовувати, які ж це норми дозволяють ліпити у такій тісняві гаражі?! Але у СЕС, коли ми пояснили проблему, нам повідомили, що завідувач комунального відділення пан Закіпний на лікарняному. А головний лікар пан Акімов – у відпустці. Ну що ти будеш робити? Підозрювати, підозрювати і ще раз підозрювати. Втім, відпустки колись закінчаться. І ми обов’язково з’ясуємо, які санітарні норми дозволяють таке ущільнене будівництво гаражів. І вам розповімо.

Можливо, навіть, ми разом з вами дізнаємось, що, в принципі, норми дозволяють побудувати гараж і у вашому ліфті. Чому ні? Адже це Кременчук.