Як не «влетіти» на гроші

«Безплатних» грошей не буває. Якщо ви користуєтеся кредитною карткою, варто знати: навіть маленька недоплата може привести до великих штрафів і нарахувань. Радимо любителям кредитів уважно читати всі папери, які дає підписувати банк, і головне – щомісяця перевіряти стан свого карт-рахунку.

Цю історію нам розповіла кременчужанка Ірина:
– Я користувалася кредитною карткою ПриватБанку (її мені видали разом із зарплатною карткою). Суму, яку використовувала, я погасила повністю. Сама картка була вже недіючою – її термін вичерпався. Тож я вважала, що банку нічого не винна. Проте через два роки до моєї квартири прийшли працівники банку і принесли лист, що я винна майже чотири тисячі гривень – виявилося, що я не доплатила якусь суму, і на неї нараховувалися відсотки. Як саме нараховувалися – я не зрозуміла. Повного Договору в мене на руках немає – його чомусь не видали, коли видавали кредитну картку. Є лише пам’ятка клієнту.
Якби ж то фахівці банку чітко розтлумачили, що після того, як погасив борг по кредитці, треба ще через місяць прийти та подивитися, чи не «вилізли» якісь копійки… Я прийшла до банку і попросила надати виписку про мій борг. Але мені дали виписку тільки за півроку, пояснили, що з технічних причин за весь термін таку виписку надати не можуть. А термін дії картки, як виявляється, мені поновлювали, бо сума боргу не була погашена. Я  хвилювалася, що ті відсотки будуть і надалі рости, і суму, яку вимагав банк, я заплатила. Потім прийшла через 30 днів – набігло ще якихось 13 гривень. Знов заплатила. Картку анулювали. Тепер – ніяких кредитів та кредитних карток!

Платити чи не платити? Повертати борг банку доведеться. Але питання: скільки? Юристи Олена Дмитриченко та Максим Василишин зауважили, що перш, ніж платити, варто звернутися до банку в письмовій формі – аби отримати повну довідку про стан карт-рахунку. Якщо банк не надає таку інформацію – тоді зі скаргою до НБУ, або з позовом до суду. Банк може стягнути  заборгованість з вас лише у судовому порядку, при цьому йому все одно доведеться  надати певні докази, в тому числі  розрахунок вашого боргу.

Каверзи при укладанні договору

26 лютого йду до відділення ПриватБанку, що на Пролетарській, аби оформити й собі кредитку. Привітна дівчина пропонує заповнити анкету. Пояснює, який відсоток я  сплачуватиму за зняття готівки з картки.  І дає підписати «Довідку про умови кредитування…» на двох сторінках, без печатки банку. І ось мене вже фотографують з кредиткою – мовляв, така умова банку, аби мати докази, що картку на руки я отримала. Як і обіцяють, на всю процедуру йде хвилин 20. Але самого договору я так і не дочекалася.

– А хіба договору на картку не буде? – дивуюся я.

– Уся інформація є у довідці, вона як договір, – каже дівчина-працівник і радить звернутися до керівника відділу, якщо я хочу повний текст договору.
Олександр Кравцов, керівник бізнесу кредитних карт ПриватБанку, пояснює, що договір є публічним, і ознайомитися з ним я можу на Інтернет-порталі ПриватБанку.  Але повний текст договору мені таки роздруковують, запевняючи, що факсиміле (підпис та печатка в електронному вигляді) мають таку ж юридичну силу, як і звичайні підпис та печатка.

Надалі я вже як журналіст, розповідаю про ситуацію з карткою, в яку потрапила Ірина – частково через те, що в неї не було договору на руках. Пан Кравцов зауважує, що навряд чи з «нічого» могла набігти така велика сума, а щодо особливостей укладання договору говорить:

– Але ж ви наполягали, і отримали цей договір, і будь-хто може отримати повний текст, це не проблема. До того ж, банк зобов’язується на вимогу клієнта надавати виписки про стан його карт-рахунку. Виписка за поточний місяць – безплатна, якщо потрібно за більший період – це за плату, відповідно до тарифів банку. А фінансові санкції та штрафи – це не спосіб банку  заробити, а лише закликати клієнта до фінансової дисципліни.

Додатково Олександр Кравцов повідомив про широкі можливості мобільного та Інтернет-банкінгу, за допомогою яких клієнт може постійно тримати на контролі стан свого рахунку. Я ж зауважую, що ці послуги – для більш-менш «продвинутих» користувачів Інтернету, якими не є навіть більшість вчителів та медиків, котрі отримували кредитні картки «у додаток» до зарплатної. Не кажучи вже про прибиральниць …

До речі. «Двоє журналістів «Телеграфу» (скажімо так, не найгірші користувачі Інтернет) хвилин 15 марно блукали на  Інтернет-сайті ПриватБанку, шукаючи умови публічного кредитного договору. Пошук по сайту на запит «договір» нічого не видав. Врешті виявилося, що шукати треба не договір , а «правила надання банківських послуг» - і то десь аж внизу заманливої інформації про кредитки...  Але чи можна за таких умов вважати договір доступним для всіх людей?

На чому ви «влітаєте»

Наголошу: повний текст договору, де прописані не лише мої обов’язки (як у довідці), а й обов’язки банку, мені як клієнту дали лише на мою вимогу. Додаткового підпису він не потребував. Чому? Та тому, що анкета Приватбанку, яку клієнт може розцінити як попередню процедуру перед укладенням договору, по суті є договором приєднання (що це таке і – у коментарі юриста). Вона так і називається «Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку».

Там є пункт: «Я згоден з тим, що ця заява разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді». І навіть якщо тобі не дали ці Правила – піди потім доведи, що банк не правий. Ти ж за них розписався!

У «Анкеті-заяві» банк також попереджає, що Умови «актуалізуються» «не частіше одного разу на місяць «з обов’язковою публікацією на сайті банку до 25 числа, що передує змінам». І «усі клієнти повинні в обов’язковому порядку виконувати вимоги цього документу та ознайомлюватися зі змінами». А зміни доводяться, крім сайту, при друкуванні інформації та чеках банкоматів та терміналів. Ви не цікавилися щомісяця цими змінами? Знов ваша проблема!

Маємо ще один приклад. Клієнтка ПриватБанку Ольга, розповіла, як їй нарахували 500 гривень штрафу за незначну суми прострочення платежу.

– У мене була картка з 2007 року, договір є на руках. У ньому немає пункту про такі штрафні санкції. Але працівник банку пояснила, що з того часу умови договору змінилися, – розповіла Ольга.  

Приклад

Громадянин NN зняв з кредитки 1000 гривень. У перший місяць повернення до обов’язкової частки платежу (70 грн)  недоплатив 20 грн. За прострочення платежу з нього взяли пеню (по тарифах ПриватБанку це 1%, але не менше 30 грн). Наступного місяця NN приніс повністю обов’язкову частку платежу  разом з недоплаченими 20 грн (скажімо, 70 грн+20 грн = 90 грн). Але з цієї суми в першу чергу в нього зняли  30 грн пені (усі банки в першу чергу зараховують на погашення штрафи і відсотки, а потім уже тіло кредиту). І він знову винен банку 30 грн (10 за поточний місяць і 20 за попередній). За це йому знов виставляють пеню  –  30 грн. Доки NN розібрався, у чому справа, його оштрафували (за тарифами ПриватБанку на 500 грн)…

Що таке «договір приєднання» і як обернути його собі на користь

Олена ДМИТРИЧЕНКО, адвокат:
- У цьому випадку публічний договір між банком і клієнтом (неодмінною частиною якого, в даному випадку, є Памятка клієнту та Анкета-заява) вважається договором приєднання. Такий договір передбачений статтею 634 Цивільного кодексу України. Його особливості: умови договору пропонує лише одна сторона (у даному випадку банк), а інша сторона (клієнт) може тільки приєднатися і не може запропонувати свої умови договору. Але суттєвим моментом закону є те, що сторона (тобто клієнт) може вимагати зміни або розірвання договору приєднання, цитую закон «якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір  виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов’язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору».

Таким чином, при вищевказаних обставинах слід письмово звертатися до банку  з вимогою про розірвання такого договору (особливо, якщо банк змінив його умови вже після підписання вами) а потім, у випадку відмови банку або за відсутності його відповіді — до суду.

Важливо знати
З 10 січня 2009 року набули чинності зміни до Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до яких (це стаття 55 Закону) забороняється банкам в односторонньому порядку змінювати тарифи по кредитних угодах. Однак деякі банки й досі прописують у своїх договорах  таке право. Тим не менш, клієнт у праві платити по тарифах на момент укладення договору – банк не зможе довести правомірність їх зміни у суді. 

Як не «влетіти» по кредитці
1.При кожній операції зняття готівки у банкоматі роздруковуйте чеки. Зберігайте їх хоча б до отримання чергової виписки за карт-рахунком.
2.Щомісяця беріть банківську виписку про стан свого карт-рахунку.
3.Зверніть увагу: банк, як правило, залишає за собою право змінювати умови договору (обслуговування карт-рахунків). Поцікавтеся, яким чином банк береться повідомляти вас про зміни цих умов.
4.Майте на увазі: навіть якщо банк обіцяє пільговий (безвідсотковий) період кредиту, за зняття готівки через банкомат стягується комісія. У «чужих» банкоматах вона більша.
5.Вчіться вчасно платити по рахунках і вносити мінімально необхідну щомісячну суму платежу, адже за кожен день прострочення платежу банки нараховують пеню.
6.Майте на увазі: при погашенні кредиту банки списують насамперед проценти, пеню та штрафні санкції, і потім вже – тіло кредиту (суму, яку ви позичали). Тож ваша упевненість, що ви «перекрили борги» за минулі місяці може виявитися хибною. А штрафні санкції ростимуть з місяця у місяць.
7.Уважно ознайомтеся з інформацією про пеню та штрафні санкції, коли укладаєте договір. Поцікавтеся, чи нараховується пеня на штрафні санкції.