Кременчуцькі школярі-моряки тиждень ходили по Дніпру

З першого по 6 червня я зі своїм першим курсом клубу юних моряків «Гардемарин» вирушаю у корабельно-шлюпковий похід по Дніпру. Шлях пролягає до Дніпропетровська. Перед відправленям нас зустрічає боцман – перевіряє, ніби на митниці, аби чого не позабували. Особливо ложки, миски та теплі куртки.

Вирушивши з Кременчука, курсанти йдуть на веслах до обіду, навіть їдять у шлюпках. Тепер зрозуміло, навіщо підліткам такі велетенські миски! Тримаєш її у руках за краї – щоб не пекло. У перший день мені «щастить» – чищу картоплю на камбузі (це по-морському – кухня). Зате потім дають покерувати теплоходом! Під пильним оком капітана я наближаюся до острова Тахтайка. У цей час дві шлюпки вже на буксирі, і я дуже переживаю, аби не «втаранити» їх у буї.

Нарешті – живописна Тахтайка. Викладачі допомагають нам встановлювати намети. Ночуємо саме в них, а ще – у спальних мішках. Проте спиться погано – щось муляє боки. На ранок виявляється, що це шишки, які ми забули поприбирати з-під намету.

На другий день вирушаємо до Дніпродзержинська. Тепер я у шлюпці. Дніпро з неї виглядає зовсім по-іншому, а за бортом снують маленькі рибки. Перед шлюзом курсанти пересаджуються на теплохід. Зачаровано дивимося, як теплохід разом із водою спускається все нижче і нижче. І ось ворота шлюзу поволі розсуваються – і ми виходимо із кам’яного мішка на простір.

Ночуємо у Дніпродзержинську – на старезному теплоході, що пришвартувався на водній станції. Посудина нам сподобалася: дуже нагадує підводний човен із голлівудського фільму «Опустити перископ». Та й спати на ній зручніше, ніж у палатках.

Наступного дня – екскурсія містом і товариська гра у футбол із дніпродзержинськими хлопцями. «Гардемарин» виграв, ми – найкращі!

До Дніпропетровська дійшли на четвертий день – і одразу ж у зворотну дорогу. Особливо запам’ятався останній день на Тахтайці: змагання з веслування, перетягування канату, а потім дискотека та посиденьки біля вогнища. Таких походів, як у нас, немає в Україні у жодному морському клубі для юнацтва!

Юлія ВОЛИНСЬКА, 13 років, курсантка клубу «Гардемарин»

Привіт від дружнього екіпажу!