Як Глухов, Коваленко та Коваленко півкіло бурштину купували!

18 травня – День музеїв. «ТелеграфЪ» вирішив з цього приводу написати щось позитивне. Ну, справді, скільки можна писати, що кременчуцький краєзнавчий музей легковажні чиновники «розкурочили» і кинули? І на День Перемоги його розбитий фасад із гордим червоним прапором нагадував сумні повоєнні руїни. Страшенно шкода музею, але сьогодні ми налаштовані будь-що розповісти вам зворушливу історію про культурних чиновників. Слухайте.

Грошей у регіональних музеях немає ніколи – це вже історично так склалося, що культура має культурно жебракувати, щоб придбати нові експонати. І от якось до рук кременчуцького краєзнавця пана Петренка потрапив величезний шматок справжнісінького бурштину. Причому не імпортного прибалтійського, а нашого, знайденого у Кременчуцькому районі. Знахідка сама по собі фантастична. Та ще й вага шматка – 525 грамів. Тому директор кременчуцького краєзнавчого музею пані Гайшинська просто-таки втратила сон та апетит – дуже вже хотілося придбати такий розкішний експонат. А грошей же немає! Пані директор звернулася по допомогу до міської влади. У мерії їй поплакались, що теж не мають грошей. Але директор музею все одно вірила і сподівалася. І так півроку. А шматок бурштину тим часом лежав у музейному сейфі і чекав. Якимось чином про багату кременчуцьку знахідку довідались у київському Музеї природи. Щоправда, їх цікавив не сам бурштин, а доісторичні комахи, які можуть у ньому знаходитись – бурштину ж понад 30 мільйонів років! Кияни наполегливо пропонували продати їм знахідку. І тут...

Міський голова пан Глухов, голова Крюківської райради пан Коваленко та голова Автозаводської райради пан Коваленко «поскребли по сусекам» - і нашкребли суму, необхідну для купівлі величезного бурштину. Тепер він живе у нас, у міському краєзнавчому музеї. Ви можете прийти і подивитися на нього. А тепер ще й знатимете, що гігантський бурштин – результат доброї справи посадовців. Приємно, правда?