За кімнати у гуртожитках іде війна у судах

Для ЖЕПу „Автозаводське” прокурор міста – „не указ”. Прокурорський припис – відновити мешканців малосімейки на вулиці Льва Толстого, 36 у житлових правах – цей ЖЕП не виконує. З відома міської влади. Свого часу людей зняли з реєстрації за рішеннями суду, які на даний час скасовані. Судова тяганина (тепер ще й з прокурором) триває.

Вагонний завод теж продовжує судитися із трьома сім‘ями, що мешкають у гуртожитку. Але нових позовів на примусове виселення людей підприємство не подавало.

У березні „ТелеграфЪ” опублікував два матеріали про історії з виселенням людей із малосімейок. (№13 від 26.03.09)

Нагадаємо, мешканців 29 кімнат будинку на вулиці Льва Толстого, 36 зробили бездомними. Їх тихцем зняли з реєстрації за рішенням суду. При цьому навіть не повідомили про судовий розгляд їхніх справ. А в один „прекрасний” день працівники КГЖЕП „Автозаводське” та управляючої компанії „Житлорембудсервіс” підігнали вантажівку і вивезли речі людей із 16 кімнат.

Непроста історія – судові позови вагонного заводу до сімей працівників інших організацій, яким свого часу надавалося житло у гуртожитку. Вагонзавод вимагає виселити їх без надання іншого житла.

Читачі „Телеграфа” цікавилися продовженням цих історій. „ТелеграфЪ” інформує про нові обставини.

ЖЕП судиться – тепер ще й з прокурором

За позовом прокурора скасовані 29 судових рішеннь про зняття з реєстрації 57 мешканців малосімейки на Толстого, 36. Справи направлені на новий розгляд. Суди розпочнуться у серпні.

Окрім цього, прокурор міста Віктор Павлійчук вніс припис КГЖЕП „Автозаводське” – поновити права мешканців на житло. Та, виявляється, для ЖЕПу прокурорський припис – „не указ”. На даний час „прописали” заново тільки три сім‘ї. Дві з них – де дітям виповнилося по 16 років, а вони не могли отримати паспорти. Бо ніде не зареєстровані. Ще одна сім‘я - де народилася дитина.

- Так, нашій сім‘ї поновили реєстрацію. Спасибі прокуратурі. Та якби не дитина, а точніше – не проблеми з її документами, ми б, мабуть, і досі поневірялися без „прописки”, як інші мешканці, каже Олена Грабар, мати 16-річного підлітка.

Інші 26 сімей про відновлення житлових прав тільки мріють. Прокурорський припис про це підлягав виконанню протягом 10 днів. Та ЖЕП вирішив, що прокурор не правий, і намагається скасувати припис у суді. Міська влада у курсі подій (зокрема, це видно з відповідей віце-мера Миколи Порицького). А, значить, ЖЕП діє за вказівкою „зверху”. Слухання у справі „ЖЕП – проти прокуратури” призначили аж на жовтень. Але до цього відбудеться новий розгляд справ „ЖЕП – проти мешканців”. Про його результати ми повідомимо.

Люди ж, чиї речі ще й вивезли працівники ЖЕП (у присутності працівника міліції), вимагають порушити кримінальну справу. Як стало відомо „Телеграфу”, прокурор зажадав дисциплінарного покарання працівників ЖЕПу. Про що направив лист міському голові. Підстав же для порушення кримінальної справи прокуратура Кременчука – ну ніяк не знаходить! Хоча визнала, що виконувати рішення суду (а тим більше – вивозити речі) мають лише судові виконавці і аж ніяк не ЖЕПи.

Думка експерта

Підстави порушувати кримінальну справу є:

Максим ВАСИЛИШИН, адвокат:

- Підстави порушувати кримінальну справу є. Порушення прав мешканців будинку на Толстого, 36 мають масовий характер. Якщо працівники ЖЕПу складали та підписували ще й опис майна, яке вивозили, то фактично вони документували свій злочин. Є ознаки перевищення цими особами своїх службових повноважень (це стаття 365 Кримінального Кодексу України). Стаття обумовлює відповідальність, якщо дії посадових осіб «заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам». Хіба постраждали тільки інтереси громадян? Ці дії зашкодили і авторитету влади, який і без того невисокий.

Вагонзавод не подавав нових позовів про виселення людей зі свого гуртожитку

Робітниче подружжя Віктора і Тамари Яременків з двома неповнолітніми дітьми – фактично вже бездомні. За рішенням суду їх позбавили права на житло. Тримаються вони у гуртожитку «на пташиних правах». 16 липня їх уже приїздили виселяти. Тим часом Яременки відстоюють своє право на житло в апеляційному суді.

Свого часу „листи щастя” із вимогою виселитися із займаних кімнат надходили багатьом мешканцям гуртожитків на вулиці Пальміро Тольятті, 6 та 4. Це стосувалося тих, хто не є працівником вагонзаводу.

Та наразі „судова кампанія” загальмувалася – нових позовів вагонзавод не подавав. Більше того, як стало відомо з документів, підприємство відмовилося від наміру судитися із вчителем Валентиною Самсоновою та колишнім медпрацівником Надією Колодій. Цих людей, які досягли пенсійного віку, на вулиці не залишать. Напевне, у цій історії не останню роль зіграли колективні скарги мешканців: від облдержадміністрації до Уповноваженого з прав людини та Президента України. Проте позови проти двох учительських сімей – Віктора Тристана та Костянтина Холодняка – зараз розглядає суд. Прокуратура Кременчука виявила бажання вступити у розгляд цих справ. Інтереси громадян захищатимуть, запевнила Олена Гольдінова, заступник прокурора міста.

Віктор Тристан наразі вважає, що починати треба „з нуля” – тобто з‘ясовувати, яким чином гуртожиток разом із людьми опинився у приватній власності підприємства? Наскільки це законно?

„На даний час прокуратурою Кременчука проводиться подальша перевірка щодо можливості звернення до суду з позовом про повернення малосімейних гуртожитків на вул. П.Тольятті, 6; 4 у м.Кременчук у власність держави”, - ідеться в одній із відповідей прокуратури.

„ТелеграфЪ” і надалі слідкуватиме за цією темою і повідомлятиме, чи можна у Кременчуці домогтися конституційного права на житло та його недоторканність.

Приватизацію малосімейок таки дозволять

Повністю убезпечити мешанців гуртожитків від виселення може тільки законна приватизація кімнат. Із першого січня цього року набув чинності Закон „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”. Та й досі мешканці гуртожитків живуть під страхом виселення. Коли ж нарешті Закон у Кременчуці почне діяти? На запитання „Телеграфа” відповів віце-мер Микола ПОРИЦЬКИЙ.

- Миколо Миколайовичу, чому гальмується питання приватизації кімнат у гуртожитках?

- На даний час відсутня методика передачі кімнат у гуртожитках у приватну власність. Є проект, розроблений Міністерством ЖКГ. Але ця методика не затверджена.

- Що робить міська влада, аби прискорити процес приватизації кімнат?

- Аби не створювати напруження у місті, ми вирішили прийняти на місцевому рівні положення про приватизацію кімнат. На підставі методики, розробленої Міністерством ЖКГ та із нашими зауваженнями, які ми теж відправляли у Міністерство. Адже спірних питань, неврегульованих законодавством, дуже багато. Зараз створюється комісія з реалізації прав мешканців, і вона розглядатиме всі спірні питання. Дуже суперечливе питання – щодо соціального житла. Адже для того, щоб зробити гуртожиток соціальним житлом (яке не підлягає приватизації), ми повинні звідти виселити всіх інших людей. А це буде гірше, ніж у провулку Толстого, 36. Хоча я вважаю, що й у цьому випадку ми робимо все правильно. Так, зауваження є, я згоден. Нехай усе вирішується у суді. Хто правий – подивимось.

- Перший крок до приватизації кімнат – інвентаризація гуртожитків. Коли вона розпочнеться?

- Уже є графік. Є документація на всі гуртожитки. Але мене турбує питання паспортного режиму. Бо буває, що зі ста кімнат у гуртожитку реально проживають люди у 60. Інші кімнати „тупо” здаються.

- Але є й інші приклади. У малосімейці на Толстого, 36, на кількох квадратних метрах живе одинока мати з чотирма дітьми. Наймолодші – близнюки. Якби вона мала можливість, вона тимчасово винайняла б просторіше житло. Але це не вирішило б житлову проблему таких, як вона...

- А скільки в нас сиріт без житла? Скільки людей стоїть у черзі?

- Але ж хіба це нормальна позиція влади: виселяти людей, які винаймають інше житло для того, аби поліпшити санітарні умови?

- Будемо індивідуально підходити до кожного випадку. І на Толстого, 36 ми розбиралися, і виселяли далеко не кожного. Зараз така ж ситуація з колишніми гуртожитками „Укртатнафти”. Але, шановні панове, які хитрими шляхами отримали прописку і кімнати у гуртожитках! Краще самі поверніть кімнати і не здавайте їх у найм. У нас є кого туди селити.

- Чи є список непроблемних гуртожитків, які можуть піти на приватизацію у першу чергу?

- Є робочий список. Тривають перевірки паспортного режиму – по гуртожитках ходить комісія. Думаю, першими під приватизацію підуть колишні гуртожитки „Укртатнафти”, потім – колісного заводу. До речі, в одному з гуртожитків колісного заводу (на вулиці Петровського) виконком дав добро на приватизацію кімнат, навіть не очікуючи закону. І що? Приватизували тільки три кімнати.

- Але є й інший приклад – колективний лист мешканців гуртожитку з вулиці Чапаєва, 64, які хочуть приватизувати кімнати. Чому міська влада їм не дозволяє?

- Процес приватизації довготривалий, підготовка мінімум займе рік. Це після того, як ми проведемо по три перевірки у гуртожитках і складемо акти про непроживання протягом півроку. Після цього я зможу сказати, хто може приватизувати, а хто – ні. З усіх спірних питань ми подаємо запити до бюро технічної інвентаризації (чи є інше житло у власності - Ред.).

- Чому у Кременчуці не виконується передбачений законом мораторій на виселення людей з гуртожитків?

- У нас є проблема з відомчими гуртожитками. Вони якимось чином опинилися у статутних фондах підприємств. А мають бути передані до комунальної власності. У мене є роз‘яснення Мінюсту з цього приводу. І підприємствам ми ці документи надали.

- На початку року в УЖКГ „Телеграфу” заявили, що приватизації підлягають лише гуртожитки. Натомість у Кременчуці є „будинки для малих сімей” та „будинки готельного типу”. Коли ж статус їх буде змінено, щоб дозволити приватизацію?

- Думаю, ми винесемо це питання на розгляд сесії міськради вже у серпні.