До чого призводить народження дітей заради «збереження» сім’ї

«Коли сестра виходила заміж, ми з мамою були не в захваті. У них із Дімою одразу стосунки не складалися, він жодної Оксаниної подруги не оминав – той ще був жених. Я сестрі казала, що Діма бабій, наплачеться з ним, та Оксана злостилася, відповідала, що я просто заздрю її щастю. Ви, мабуть, знаєте, як поміж сестрами трапляється... Оксана – менша, мама її завжди як ляльку одягала, Оксана у дитинстві і справді як лялька була – гарненька... З Дімою вони одружилися, жили в іншому місті – він її туди повіз, казав, там буде добра робота і добрі заробітки, у нього там друзі наче солідним бізнесом займаються. А вийшло так, що там не робота знайшлася, а зрада сталася. Загуляв наш Діма. Оксана про все дізналася – закляті подруги розповіли. Вона годинами на телефоні висіла, нас із мамою зовсім замучила, все питала, що робити. Мама її вмовила повернутися додому. От вони і повернулися – разом із Дімою. Жити наче й немає де. У нас із мамою двокімнатна квартира, батько три роки тому помер. У мене син росте. А тепер Оксана каже, що народить дитину і все у них із Дімою налагодиться, буде справжня родина. А я от думаю – яка родина? А як втече Діма з черговою ..., хто дитину виховуватиме? У Оксанки навіть спеціальності немає, одразу після школи заміж вискочила. На що вони житимуть? Діма, між нами кажучи, скнара, у нього снігу не випросиш, грошей і на харчування не дає, невже ж платитиме на дитину? Та крім мене про це ніхто не думає, мама Оксану підтримує, каже, що все ще налагодиться, а дитинка – це завжди добре, і родину цементує, хто ж своє дитя кине? Каже, гріх відмовляти сестру народжувати дитину. Може, я справді зла, заздрю сестрі? От тільки я все одно думаю, що годувати цю дитину мені доведеться, бо мама пенсіонерка, а Оксана – сама дитина...»

Аліна, Кременчук (за згодою респондента інформація про особу змінена)

Експерт рубрики «Сімейна сцена» – сімейний психолог Наталя Развадовська

– Ситуація, про яку розповіла Аліна, складна, і я б не радила їй займати категоричну позицію, тиснути на сестру та відмовляти її від народження дитини. Найліпше було б запропонувати сестрі поспілкуватися з психологом, щоб він допоміг розібратися у деяких важливих речах. По-перше, Оксана має визначитись, з яких причин вона хоче народити дитину – для того, щоб дитина жила і росла, чи для того, щоб утримати чоловіка? Наскільки Оксана готова сама, без підтримки, виховувати дитину, якщо Діма все-таки піде з сім’ї? Звісно, певний процент чоловіків після народження дитини залишається жити з родиною, незважаючи на сварки та проблеми. Але це дуже ненадійна рівновага, вона у будь-яку мить може зникнути – адже той, кого намагаються втримати, завжди намагається втекти. А якщо не намагається, то все-одно десь тримає цю думку. Навіть якщо чоловік залишається в родині, це не значить, що він покохав жінку, частіше це свідчить про почуття провини перед дитиною. А будувати життя на почутті провини складно. Тому Оксані треба усвідомити, чи дійсно вона хоче мати дитину саме від цього чоловіка? Якщо спільне життя все-таки не складеться, дитина нагадуватиме про колишнього чоловіка. На жаль, іноді жінки несвідомо мстяться дітям від чоловіка, який їх кинув. Це складні речі, їх важко визнавати, але вони існують – тому їх треба враховувати. Аліна навела дуже дивні слова своєї мами про те, що дитина «зцементує» сім’ю. Так, існує думка, що діти можуть вберегти сім’ю, та вони – не цемент, і не повинні їм бути, бо це може зруйнувати їхнє власне життя. Маленькі діти люблять батьків абсолютно, некритично. Якщо родина розпадається і батько йде із сім’ї, малюки звинувачують себе. У такому віці їм дуже важко пояснити, що мама і тато розлучилися через власні непорозуміння, а не через те, що дитина була «поганою». Для маленьких дітей розлучення батьків – дуже серйозна травма, яка впливає на все їхнє подальше життя. Це не дитяче завдання – зберігати або «цементувати» сім’ю, бо це дуже складна робота, вона затяжка для маленької людини. Це протиприродно – бо навіть у природі дорослі птахи та тварини турбуються про маленьких. Тож і у світі людей не можна маленьку дитину змушувати турбуватися про дорослих людей – тата та маму. Не варто забувати, що діти несвідомо готові піти на будь-які жертви та саморуйнацію – наркотики, алкоголь, асоціальна поведінка – якщо вважатимуть, що така сімейна драма об’єднає маму і тата. Не варто також забувати, що маленькій дитині потрібно дуже багато батьківської уваги, щоб вона росла щасливою та здоровою. А батьки, які надто стурбовані власними сварками та невирішеними проблемами, неспроможні дати дитині достатню кількість тепла та любові.