Собачий вихователь

Наталя працювала кінологом у міліцейському центрі службового собаківництва: тут і тримали, і дресирували чотирилапих. Та нині попит на професійно навчених псів-охоронців чомусь невеликий. Собачий тренувальний центр у місті закрили. Але Наталя не забуває професію кінолога, якій віддала 10 років. Вдома подружжя Гребеннікових (а їхнє захоплення – сімейне) тримає 15 собак: і породисті пси, і дві дворняги. Стандартна порція їжі на один раз для всіх – 30 літрів каші з м‘ясною обріззю. Пси, крім безпородного охоронця подвір‘я, знаходяться у вольєрах, а дехто – у хаті. Собак по черзі вигулюють у дворі та беруть на прогулянку до міста – щоб вміли адекватно поводитися на вулиці. Господарі особливо люблять ротвейлерів.

– Вони дуже хороші, віддані – миротворці. Але охороняють територію – чужих ніколи не пустять. Мої собаки знають команди «фу», «не можна» і не накинуться, коли господар поряд.

Віктор, чоловік Наталі, виводить одного ротвейлера-«дівчинку» з хати. Поводиться вона доволі адекватно, з повідка не рветься, виконує команду «сидіти». Віктор розповів, що її, маленькою, перші господарі хотіли приспати: пересварилися через щеня, а потім кинули його прямо у ветклініці. Звідти ветлікарі зателефонували Гребенніковим – вони й прихистили собаку в себе, виростили та виховали.

– Перш ніж заводити собаку, слід добре подумати, з якою метою його берете, – наголошує Наталя. – Якщо у вас сім‘я, діти, краще взяти боксера, лабрадора, золотистого ретривера або малих собак – мопса, йорка. Якщо для охорони – підійде вівчарка, ротвейлер, сенбернар. Купуючи такого собаку, слід пам‘ятати: з невеликого «комочка» виросте звір, в якому з народження закладені якості охоронця. Головне – правильно виховати, починаючи з того моменту, як купили. Собака повинен обов‘язково мати своє місце. Буває, що господарі беруть його до ліжка, поки маленький, а потім він виростає, і це вже їм не подобається. Але собака так звик! Йому хочеться домінувати – і починаються конфлікти між господарем і твариною. Миску теж не треба ставити поряд зі столом і не слід кидати звідти їжу – не привчайте просити. Собака має знати свою сім‘ю, бо він призначений для охорони. Це стосується крупних службових порід. Такий пес не повинен бути «розмазнею». Мої собаки виховані як охоронці й знають команди.

-​ Господар може виховати собаку сам чи повинен звертатися до кінолога?

-​ Якщо в людини достатньо часу, є тісний контакт із твариною – вона може й сама виховати, є багато літератури. Але якщо людина весь час на роботі – краще звернутися до кінолога.

-​ З чого слід починати?

-​ Із загального курсу дресури, команд «сидіти», «лежати», «поряд»; привчати, щоб собака адекватно поводився і серед людей, і серед тварин – не істерив, не кидався на інших псів, кішок. Якщо ви почали вчити якійсь команді – не слід кидати, добивайтеся її виконання. При команді «до мене» ні в якому разі не слід наближатися до собаки (інакше ви виконуєте команду самі) – треба, навпаки, віддалятися, посвистіти, похлопати. Якщо бачите, що нічого не виходить, не нервуйте, зробіть перерву, попийте чаю, наберіться терпіння – і продовжуйте знову.

-​ Скільки часу потрібно на тренування собаки?

-​ Повний курс дресури – це три місяці. Пес знатиме команди. Крім основних – давати лапу, подавати голос, не брати їжу із землі та від чужих. Наприклад, команда «місце» – не лише вольєр чи килимок. Я можу посадити свого собаку де завгодно, дати команду – і він сидітиме доти, доки я його не заберу. Навчають так: можна покласти свою сумку чи повідок пса, підкріпити командою «охороняй». До року в собаки тренують основні команди, тобто слухняність. А вже після року – охоронний курс: для захисту господаря, майна, території. Краще звернутися до кінолога.

-​ Чим відрізняється цей курс від основних команд?

-​ Собаці дозволяють йти на людину. Кінолог одягає дрескостюм – спеціальний одяг, щоб пес не наніс травму – і дражнить його. Так тренують команду «взяти». Тому й важливо, щоб собака спершу пройшов курс на слухняність – аби господар міг дати команду і забрати пса.

-​ А якщо вам привезли дорослого невихованого собаку, чи можна його навчити?

-​ Було й таке! Привезли ротвейлера із Занасипу, Тайсона – нікого не слухався. Я перевиховала. Господар потім брав його до Криму – виноградники охороняти. Навіть якщо собака невихований, я його за добу-дві підкорю. Спочатку знайомлюся з ним – кличу до хвіртки, розмовляю. Потім заходжу до вольєра, беру на повідок та починаю з ним працювати.

-​ Часто кажуть, що не всіх собак можна виховати, наприклад, кавказці – тупі…

-​ То не собаки тупі. Не хочеться ображати людей… Але все залежить від господаря. Треба любити тварину, правильно її виховувати, а якщо сам не можеш – звертайся до кінолога.

БУДЬ ЛЮДИНОЮ

Правило – не бити!

Наталі та Віктору привезли полохливого добермана.

– Я його беру на повідок – а він одразу мочиться. Виявляється, що якийсь «кінолог» дресирував собаку пліткою, та ще й сказав, що доки об добермана дві табуретки не поб‘єш, толку не буде. Це вже садисти, а не кінологи! Бити не можна – підхід треба шукати, – розповідає Віктор. Добермана він перевиховав – тепер той знає команди й не боїться людей.
Щоправда, є елементи дресури, коли застосовується покарання: так вчать не брати їжу із землі та від чужих. Для крупних собак ці команди відпрацьовують кінолог із помічником у дрес-костюмі. Помічник простягає ласощі, а коли пес тягнеться – різко б‘є лозиною або тонким хлистом. У цей же час кінолог має похвалити чотирилапого, що не взяв їжу. Фахівці кажуть, що цей жорсткий прийом – для блага собаки: щоб не отруїли. І підкреслюють: сильно бити ні в якому разі не можна.

МІЛІЦЕЙСЬКИЙ ПЕС

Гарнері-Рік затримував злочинців

Наталя пам‘ятає вівчарку Гарнері (його по-простому кликали Рік). Нещодавно заслужений міліцейський пес помер «на пенсії». За життя злочинців затримував: так, йшов по сліду та вивів на вбивцю таксиста, що ховався (резонансний злочин стався кілька років тому). І в кіно пес зіграв – приїжджали зі студії Довженка та брали його на зйомку на конезавод.

Шукаю господаря

Це – Тайсон. У нього ампутована передня лапа. Собака жив на території одного з підприємств – і, видно, там над ним знущалися. Знайомі Наталі розповіли їй про бідолаху – вона його прихистила та вилікувала. Тепер шукає псу дбайливого господаря. Хоч і на трьох лапах – він добрий охоронець.

Тел. (050) 300-52-95 - Наталя

Див. рубрику «Ищу хозяина» на нашому сайті.