У місцевих загальних судах хочуть ввести спеціалізацію суддів з розгляду військових та воєнних злочинів

Учора, 9 січня, Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 10301 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку».

Він передбачає, що у місцевих загальних судах та апеляційних судах має бути запроваджена спеціалізація суддів з розгляду військових та воєнних злочинів.

Варто зазначити, що військовими злочинами називають правопорушення, які передбачені розділом ХІХ Кримінального кодексу України. Це: дезертирство, самовільне залишення військової частини або місяця служби, невиконання наказу, ухилення від військової служби шляхом самоскалічення, самовільне залишення поля бою, добровільна здача в полон та інші, які передбачені статтями 401 — 435 ККУ. А воєнними злочинами вважаються кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачені розділом XX Кримінального кодексу України. Це, зокрема: виправдовування, визнання правомірною чи заперечення збройної агресії РФ, жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, екоцид, геноцид, злочини проти людяності, найманство та інші, які передбачені статтями 436 — 447 ККУ.

У законопроєкті № 10301 пропонується визначати суддів, яку будуть уповноважені здійснювати такі кримінальні провадження, шляхом їх обрання на зборах суддів відповідного суду, не більше ніж на 5 років з можливістю повторного переобрання.

Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження у справах про військові кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (військові та воєнні злочини) можуть обрати суддю із досвідом здійснення кримінального провадження в суді. Такі судді не звільняються від виконання обов’язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними повноважень з розгляду військових та воєнних злочинів буде пріоритетним при розподілі судових справ.

До розгляду законопроєкту у другому читанні парламентський комітет з питань правової політики має опрацювати питання запровадження такої спеціалізації в місцевих судах залежно від кількості суддів.

Парламентський комітет не міг розглянути законопроєкт цілий рік

Законопроєкт № 10301 був зареєстрований у Верховній Раді народним депутатом Сергієм Демченком понад рік тому — 1 грудня 2023 року.

Обґрунтовуючи необхідність його прийняття, ініціатор зазначає, що під час повномасштабної війни на систему правосуддя «покладається значне навантаження щодо ефективного, компетентного та справедливого розгляду і вирішення справ щодо військових кримінальних правопорушень».

У пояснювальній записці до законопроєкту він згадує про інформацію, розміщену на вебсайті Офісу Генпрокурора про те, що станом на 27.11.2023 року в Україні зареєстровано 114 105 кримінальних проваджень щодо злочинів агресії та воєнних злочинів.

Він додає, що світова практика знає дві форми спеціалізації у сфері правосуддя щодо військових та воєнних злочинів: спеціалізація суддів та спеціалізація судів.

Профільний парламентський комітет (з питань правової політики) розглянув цей законопроєкт через рік — 13 грудня 2024 року. А на розгляд Верховної Ради його винесли 9 січня 2025 року.

Відродження військових судів не планується

«Кременчуцький Телеграф» ще у травні 2023 року досліджував та аналізував це питання. В Україні інститут військових судів ліквідували у 2012 році за часів Януковича й з того часу усі справи щодо військових злочинів розглядаються у судах загальної юрисдикції. Ми ставили риторичні питання, чи може цивільний суддя звичайного районного суду розібратися в особливостях взаємовідносин у військовому колективі, основаних на суровій військової дисципліни, певних традиціях та чіткій системі підпорядкованості? Та чи може цей же суддя у перервах між розглядом справ про розлучення, шахрайство, порушення правил дорожнього руху, побутових крадіжок та хуліганства фахово розглянути справу та винести неупереджене рішення щодо правомірності дій військового командира на полі бою, особливо якщо воно призвело до загибелі підлеглих в умовах повномасштабної війни? І вирішуючи долю людей ухвалити законне та справедливе рішення, якщо цей суддя до того ніколи не мав жодного стосунку до військової справи, не служив в армії та має дуже віддалене уявлення про особливості військової служби, бойові та загальновійськові статути, можливості військової техніки та озброєння, та усі тонкощі взаємодії військових під час ведення бою чи у бойовій обстановці.

Відродження військових судів в Україні — потреба часу, обумовлена війною, чи крок до минулого 

У статті були наведені декілька прикладів розгляду загальними судами резонансних справ щодо військових злочинів, які викликали сумніви у суспільства щодо справедливості судових вироків. Деякі з цих вироків були згодом скасовані, а засуджені військові виправдані. Ми також поспілкувалися з експертом з цього питання, колишнім військовим юристом та суддею у відставці Володимиром Соболєвим, який поділився своїми думками з цього приводу.

На його думку, цивільні судді не завжди можуть ефективно розглядати справи, що стосуються воєнних злочинів та правопорушень, скоєних військовослужбовцями, через те, що судді не знайомі зі специфікою усіх обставин, які відігрівають вирішальну роль у більшості таких справ.

Багато експертів вважають, що лише спеціальний військовий суд із суддями, які знають усі особливості військової справи, може ефективно відповісти на виклики воєнного часу.

Щодо причин ліквідації військових судів

Причиною ліквідації військових судів у 2010-2012 роках називали значне скорочення кількості кримінальних справ через різке зменшення чисельності ЗСУ та, нібито, наближення нашої системи правосуддя до європейських норм.

Варто зауважити, що на той час чисельність української армії від початку її існування (з 1992 року) зменшилася уп’ятеро. Чисельна кількість ЗСУ у 2012 році була визначена у 184 тисячі осіб, з них 139 тисяч військовослужбовців. Наступного року чисельність армії скоротили ще на 16 тисяч й на початку 2014 року у складі ЗСУ залишалося лише 119 тисяч військовослужбовців.

Але з початком російсько-української війни чисельність Сил оборони України почала зростати. У 2015 році чисельність ЗСУ була збільшена до 250 тисяч, у тому числі 204 тисячі військовослужбовців. А з 2023 року чисельність Сил оборони України за різними оцінками сягає близько 1 млн військовослужбовців.

І щодо відповідності європейським нормам правосуддя — військові суди наразі функціонують у майже 40 розвинутих та демократичних країнах світу: у Великій Британії, США, Франції, Бельгії, Швейцарії, Швеції, Канаді, Іспанії, Ізраїлю, Польщі тощо. Франція свого часу ліквідувала військові суди, але згодом визнала це рішення помилковим та відновила їх.

Військові злочини розслідують цивільні

Кримінальні справи за скоєння військових злочинів не тільки розглядають та виносять вироки цивільні судді, а й розслідують де-факто цивільні слідчі. Наразі розслідуванням військових злочинів, скоєних військовослужбовцями, займається Державне бюро розслідувань або органи Національної поліції, залежно від виду злочину. Тобто, вони теж не є військовослужбовцями, й так само можуть не розумітися у специфіці військової служби.

Раніше цим займалися слідчі військових прокуратур, які тоді мали повноваження на проведення досудового розслідування, але вони теж були ліквідовані.

Військова служба правопорядку у ЗСУ, створена у 2002 році, не є повноцінним правоохоронним органом, бо не має повноважень на проведення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування військових злочинів. Водночас у більшості армій країн НАТО, які за своєю чисельністю значно менші за ЗСУ, є повноцінна воєнна поліція, яка має широкі повноваження.

Питання про створення в Україні Військової поліції з правоохоронними функціями, яка, зокрема, займатиметься виявленням, розслідуванням та припиненням військових злочинів та підтриманням дисципліни серед військовослужбовців, розглядається у Верховній Раді вже майже рік. Законопроєкт № 6569-д «Про Військову поліцію» був ухвалений парламентом у першому читанні ще 19 червня 2024 року. С тих пір жодних рухів щодо його ухвалення у парламенті не спостерігається.