Податок на нерухоме майно: хто, як і скільки буде платити?

Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Під об’єктами житлової нерухомості відтепер розуміють будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Ставки податку для об’єктів нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільги зі сплати встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості в розмірі, котрий не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Отже, в разі, якщо об’єкт нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб або спільній сумісній власності кількох осіб, що поділена між ними в натурі, то платником буде окремо кожна така особа, яка має відповідну частку власності нерухомого майна.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності в натурі, відбувається на підставі:

-домовленості між власниками (шляхом укладення нотаріально посвідченого договору);

- відповідного рішення суду. 

Податковим кодексом визначено перелік об’єктів, на які податок на нерухоме майно не поширюється. Отже, не оподатковуватимуться такі об’єкти:

а) житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначених законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість, не придатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди 

сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності;

з) житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств. 

Спеціально відвідувати фіскальний орган для того, щоб вам нарахували податок, не потрібно. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надішлють платнику податку за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Нерезидентам (іноземцям, особам без громадянства) повідомлення-рішення надішлють за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів. Розрахунок буде здійснено на підставі відомостей Державного реєстру (далі — Реєстр) речових прав на нерухоме майно.

У разі, якщо платник податку не погодиться з розрахунком податку або виявить розбіжності в наявній у нього інформації про об’єкт нерухомості, він має звернутися з оригіналами документів на нерухомість до фіскальних органів. Останні, якщо є підстави, мають провести перерахунок суми податку і надіслати нове податкове повідомлення-рішення.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податок сплачується фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету, а юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Не обкладатимуть податком власників квартир до:

 - 60 кв. метрів включно (для квартир/ри);

 -120 кв. метрів включно (для житлового/вих будинку/ків); 

 -180 кв. метрів (для різних типів нерухомості, одночасного володіння квартирою/рами та будинком/ками).

З 1 січня 2015 року беруть податок з допоміжних (нежитлових) приміщень, до яких, зокрема, належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, котельні, бойлерні. І що особливо приємно, під об’єкти житлової нерухомості, в розумінні чинного Податкового кодексу України, підпадають тепер дачні та садові будинки.

на правах рекламы