Кременчужани хотіли заробити гроші в столиці, натомість самі заплатили шахраям

20-річний студент Артем та його приятель мають досвід невдалого праце­влаштування у Києві. Замість того, щоб заробити гроші, хлопці ще й свої заощадження віддали. Сталося це минулого року, але з тих пір методи роботодавців-шахраїв не змінилися. І кожного нового сезону, коли потрібні робочі руки чи то на полях, чи то на будівництві, на бажаючих підзаробити чекають оманливі пропозиції.

– Ми з другом знайшли оголошення в газеті про те, що є робота під Києвом на плантаціях та у теплицях, – розповідає Артем. – Були указані мобільний номер телефону і розмір заробітної плати. Ми зателефонували, спитали, в чому полягає робота. Нам відповіли: вахтовий режим по два тижні. Тобто два тижні працюємо – тиждень відпочиваємо, потім знову працюємо. За два тижні обіцяли 2 тисячі гривень, тож за місяць виходило по 4 тисячі. Зовсім непогано, тим більше як для студентів. Я записав адресу київського офісу, і ми поїхали туди. У офісі побачили один стіл, за ним сиділа жінка. Вона сказала, що це – відділ кадрів, а саме підприємство знаходиться під Києвом. Розповіла, що потрібно буде перебирати овочі. І щоб працювати, треба жити у гуртожитку, оплата – 475 гривень за місяць. Ми заплатили гроші прямо там, у офісі. Жінка дала нам якийсь бланк, в якому треба було розписатися.
Далі, як розповідає Артем, їм дали адресу фірми на околиці Києва. Але коли хлопці приїхали туди – побачили, що будинку з таким номером немає взагалі. А за вказаною адресою – будівництво.

– Ми зателефонували тій жінці, що давала адресу. Вона нам відповіла, щоб чекали – підійде чоловік і нас проведе, – розповідає далі хлопець-заробітчанин. – Чекаємо годину – нікого немає. Чекаємо другу годину – підходить якийсь мужик, дуже вибачається і дає іншу адресу, вже під Києвом. Ми приїхали туди – стоїть завод із виготовлення вікон. Підійшли на прохідну, питаємо про роботу на плантаціях, про овочі, а охоронець каже: «О, так ви вже п’яті за сьогодні, тут плантацій немає, тільки вікна». Ми знову зателефонували тій жінці. Номер не відповідав. Повернулися у київський офіс – а він закритий.

Тоді хлопці й збагнули, що стали жертвами шахраїв. До міліції не звернулися – вирішили, що нічого не доведуть, бо згадали, що на бланках, які вони заповнили та віддали «роботодавцям», було написано «інформаційні послуги» та стояла печатка.

У Києві розгромили офіс фірми, що дурила заробітчан

Схожий сюжет нещодавно показав телеканал «Інтер». Безробітні українці з різних регіонів «куплялися» на привабливі вакансії в столиці, де за тиждень роботи обіцяли вже 3 тисячі гривень. А далі, як і хлопці-кременчужани, люди залишалися і без роботи, і без грошей. Схема не міняється. Невеличкий кабінет, де сидить менеджер з працевлаштування. Тут же на місці треба заплатити за проживання, харчування та спец­одяг. Інакше роботи не бачити. А потім клієнта відправляють у гуртожиток, де двоярусні ліжка з дощок. Це усе ж краще, ніж  «у нікуди», але зовсім не те, що обіцяли роботодавці заробітчанам. Усього в Києві, за даними телеканалу, працювали три такі офіси. Люди хотіли влаштувати самосуд, якщо їм не повернуть гроші. Багато хто написав заяви до міліції. Крім того, активісти почали боротися із шахраями самотужки – розклеювати оголошення із назвою фірми та адресами, куди краще не ходити.

Зіткнулися з шахрайством – пишіть заяву до міліції

Працевлаштування – це цивільно-правові відносини, тому людині, передусім, слід звертати увагу на умови договору, який вона підписує з роботодавцем, зауважує Анна Васенко, прес-офіцер Кременчуцького міського управління міліції.

Але якщо договору взагалі не пропонують, не пояснюють його умови, але при цьому просять заплатити гроші за якісь «послуги» – це вже має насторожити. І в даному випадку не варто підписувати жодних паперів.

Анна Васенко радить звертати увагу на документи, розміщені в самому офісі фірми: копію свідоцтва про реєстрацію, вид діяльності (чи дійсно фірма, за документами, займається саме тією діяльністю, яка вказана в оголошенні); поцікавитися, хто орендує офіс – підприємство чи фізична особа.

Якщо вже зіткнулися з обманом – пишіть заяву до міліції та прикладайте до неї копію оголошення про роботу, копії тих документів, які були підписані з «роботодавцем»: міліція проведе перевірку.

Роботу дали – а гроші не платять

30-річний Сергій влаштувався на фірму, яка ставить вікна. Щоправда, договір не підписував – сказали, що офіційно влаштують пізніше. Працював сумлінно, і спочатку гроші платили непогані. Не всі ж у наш час працюють легально, думав Сергій. Та гроші у фірмі раптом скінчилися, хоча замовлень було море. Сергію роботодавець винен вже близько 5 тисяч гривень. Дружина теж безробітна, 10-річного сина треба чимось годувати. Сергій розуміє, що працювати «без оформлення» – ненадійно. Але усе ж цікавиться: чи можна якось довести, що ти взагалі працював і тобі винні зарплату?

Не вірте нікому – доки не підпишете договір

Григорій ГРИЦЕНКО, державний інспектор праці:

– На що, передусім, ви порадите звертати увагу при працевлаштуванні, щоб не потрапити на гачок шахраїв?

– Підтвердженням трудових відносин є запис у трудовій книжці або трудовий договір. Як укладаються трудові договори (у тому числі й контракт – ред.), визначають ст.21-25 Кодексу законів про працю. Якщо людина працевлаштовується на підприємство, її мають ознайомити з правилами внутрішнього розпорядку, з наказом про прийняття на роботу (працівник має поставити свій підпис). У наказі має бути обумовлений і розмір заробітної плати (або вказано «згідно з штатним розписом», з яким теж мають ознайомити працівника). Якщо договір укладається із фізичною особою-підприємцем, він повинен бути протягом 7 днів зареєстрований у Центрі зайнятості. Один примірник залишається там, один – у роботодавця, інший – у працівника. Якщо договір укладається між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, то він має бути типовим – його форму затверджено Наказом Мін­праці і соцполітики №260 (від 8.06.2001). У цьому договорі теж вказується розмір заробітної плати.

– А якщо людина працювала без оформлення трудових відносин, чи може вона довести, що їй заборгували зарплату?

– Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження про прийом на роботу не були видані, але працівника фактично допустили до роботи. Але у випадках, коли людина працювала «без оформлення», їй доведеться у судовому порядку підтверджувати свої трудові відносини. Тобто шукати свідків, які підтвердять, що вона дійсно виконувала роботу.

На замітку

За зміст оголошень при прийомі на роботу несе відповідальність рекламодавець. Буває й так, що той раптом «зникає» – або міняє номер телефону.

Людмила Кузнєцова, заступник директора Центру зайнятості, радить шукати роботу в іншому місті на офіційному порталі Державної служби зайнятості «Труд» www.trud.gov.ua. Тут на кожну вакансію, що вноситься до бази даних, роботодавець подає документ з печаткою. Тому обман виключений.

В інших випадках юристи і бувалі заробітчани радять перевіряти репутацію фірми: по-перше, пересвідчитися у Єдиному державному реєстрі http://irc.gov.ua (ресурсний центр для пошуку в ЄДР), чи існує така фірма або підприємець взагалі . По-друге, пошукати в інтернеті відгуки про роботодавця, перевіряти профільні сайти – вони ведуть «чорні списки» шахраїв.

"Кременчуцький ТелеграфЪ" від 9 травня, стаття Тетяни Донченко "Трудовий лохотрон"