Вода у Дніпрі погіршується і погіршуватиметься далі

– Ми маємо підстави говорити, що кліматичні зміни, які відбуваються на території України, впливають на показники якості води поверхневих водойм. На жаль, цей вплив має негативний характер, – розповіла «Телеграфу» кременчуцька аспірантка Юлія Мельник (науковий керівник – професор, доктор хімічних наук Валентина Підліснюк, Кременчуцький національний університет ім. Остроградського).

– Ми досліджували, як збільшення температури повітря та зміна режиму випадіння опадів впливає на показники якості води поверхневих водойм. Вивчали показники біологічного споживання кисню; хімічного споживання кисню; вміст марганцю та заліза у воді; кількість фосфат-іонів. Проаналізували показники 50 гідрометеорологічних постів по Україні за період з 200?? по 2010 роки. Кременчук розташований у Центральній Україні. Маємо зазначити, що тут спостерігається тенденція збільшення показників температури повітря. Нагадаю, 8 серпня 2010 року кременчуцька метеостанція, розташована біля міськвиконкому, зареєструвала найвищий за всі роки показник – 40, 5?С. На нашу думку, температура повітря впливає на показники якості води поверхневих водойм навіть більше, ніж кількість опадів. І впливає не найкращим боком. Підвищення температури повітря влітку та зменшення вмісту кисню в ній приведе до ліквідації глибоководних притулків з холодною водою, що, в свою чергу, становитиме небезпеку вимирання гідробіонтів, зокрема, замор риби. Окрему проблему представляє Кременчуцьке водосховище, звідки здійснюється водопостачання міста. Воно за проектом мілководне, тобто вода тут прогрівається швидше та активніше. В таких умовах важко уникнути масового цвітіння синьо-зелених водоростей, які теж не поліпшують якість дніпровської води.

Науковці зазначили, що надалі показники якості поверхневих вод, у тому числі й дніпровських, погіршуватимуться. Найважливіше в такій ситуації – вчасно розробити адаптаційні заходи. «Політика має бути налаштована на мінімізацію збитків та їхнє попередження», – вважають вчені. На кліматичні зміни або на мілководність Кременчуцького водосховища людина мало чим може вплинути. Та вона може обмежити забруднення Дніпра промисловими стоками, а також потурбуватися про більш безпечні методи водоочищення, ніж хлорування. Адже чим більше у воді влітку органіки (дохла риба, синьо-зелені водорості тощо), тим потужніше змушені хлорувати цю воду на водоканалі. Через хлорування у кременчуцькій воді міститься забагато (причому стабільно забагато) хлороформу. А хлороформ науковці класифікують як канцерогенну сполуку, яка може провокувати розвиток онкологічних захворювань. То що ми ковтатимемо – брудну воду, хлоровану воду, чи, нарешті, справді питну?

«Синьо-зелені водорості їдять фосфати, як я – морозиво!»

Про збільшення кількості фосфат-іонів у дніпровській воді «ТелеграфЪ» запитав фахівця-хіміка – Тетяну Козловську, кандидата хімічних наук, Кременчуцький національний університет ім. Остроградського:

– Фосфат-іонів у дніпровській воді побільшало через величезні обсяги миючих засобів, які потрапляють в річку. Це шампуні, пральні порошки, рідкі миючі засоби – все, що виробляє промисловість та чим користуються люди. Продукти нашої життєдіяльності потрапляють у дніпровську воду, до них додаються ще й ПАРи – поверхнево-активні речовини, які містять фосфати, ПАРи застосовують на очисних спорудах для очищення води перед тим, як стоки скидатимуть у відкриті водойми. Синьо-зелені водорості, які щороку цвітуть у Дніпрі, дуже полюбляють фосфати, взагалі вони їдять усе, що містить сірку, вуглець і фосфор. Синьо-зелені їдять фосфати, як я – морозиво. Тобто, з величезним задоволенням. Збільшення кількості фосфат-іонів поліпшить їхній харчовий раціон та сприятиме активному росту і розмноженню. На жаль, у Кременчуці для знезараження води традиційно використовують лише хлорування – бо це найдешевший спосіб. Мене часто запитують, що треба зробити, щоб відійти від цієї методики. Я відповідаю: треба повністю реконструювати та модернізувати всю систему кременчуцького водопостачання. Система розроблена у 50-х роках, не можна очікувати від неї ефективності зараз, через 60 років. Водоканал може лише міняти коагулянти та флокулянти, які застосовують для очищення води від механічних домішків. Так, вони прибирають каламутність, але ж токсичні речовини нікуди не зникають. Наразі стало популярним говорити про озонування води. Маю сказати, що я категорично проти цього. Як спосіб знезараження, озонування безпечніше, ніж хлорування. Та там є свої проблеми – в процесі озонування будь-яка хімічна сполука може утворити до 12-то побічних сполук, вплив яких на організм людини не вивчений! То про яку безпеку мова? На сьогодні я бачу єдиний спосіб захисту для громадян – купувати локальні системи очищення води, які можна встановити вдома. Та це теж не кожному по кишені – бо, наприклад, заміна картриджу коштує 1800 гривень. Хоч і раз на рік, та недешево.

«Ми створюємо запас реагентів»

Про те, як кременчуцький водоканал готується знезаражувати питну воду влітку, коли активно цвітуть синьо-зелені водорості, «ТелеграфЪ» запитав заступника генерального директора КП «Кременчукводоканал» Олександра Піскового:

– Заради Бога, навіщо створювати напруження? Цього тижня спека, та наступного обіцяють похолодання і дощі. Будемо сподіватися, що матінка-природа якось пом’якшить наш людський фактор і все обійдеться. На підприємстві ми створюємо запас реагентів, які можемо застосовувати в межах нашого технологічного процесу. Маємо необхідну кількість коагулянтів, флокулянтів, вугілля. Метод водопідготовки залишається той самий – хлорування. Ми працюємо в межах, визначених регламентом. Усі інші запитання – щодо модернізації, реконструкції, озонування тощо – це питання не до водоканалу. Ми – лише експлуатаційна організація. Закон «Про питну воду» містить чіткі вказівки, хто має фінансувати усі ці прогресивні проекти. Читайте закон, щоб розуміти ситуацію.

Буква закону

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачає, що державна підтримка питного водозабезпечення та програм поліпшення якості питної води здійснюється лише в межах коштів, закладених у держбюджет. Виходить, який бюджет, така й вода.

Стаття 8. Державна підтримка у сфері питної води та питного водопостачання Державна підтримка у сфері питної води та питного  водопостачання надається відповідно до обсягів коштів,  передбачених законом України про Державний бюджет України на  відповідний рік, для фінансування заходів у сфері будівництва і  реконструкції систем питного водопостачання, водовідведення та  очищення стічних вод, що мають загальнодержавне або міжрегіональне  значення, а також для проведення науково-дослідних робіт по

вдосконаленню питного водопостачання та ресурсозбереження.

Шаповалов готовий – екологи не поспішають

Отже, питне водопостачання у Кременчуці залежить від легковажної держави. А єдина особа, яка має безпосередній доступ до державних кабінетів – нардеп Шаповалов. Пан нардеп ще навесні створив міжфракційне об’єднання «За чистий Дніпро». «ТелеграфЪ» запитав у Олени Волкової – помічника нардепа у ВРУ – що вже зробило міжфракційне об’єднання заради чистоти дніпровської води. Пані Олена розповіла:

– Ми отримали через кременчуцький виконком перелік міських екологічних організацій та надіслали їм пропозиції про співпрацю. Мета нашого об’єднання – поліпшення екологічної ситуації на Дніпрі, поліпшення якості води в Кременчуці. Можливо, це мають бути законодавчі ініціативи, можливо, народному депутату треба буде звернутися до Кабінету Міністрів – він готовий це робити. Ми готові до співпраці, робота ведеться, та поки вона трохи затягується. На жаль, на наші листи відповіла незначна кількість екологічних організацій, щодо деяких виявилось, що вони не знаходяться за адресами, вказаними в офіційних документах.

Тож, панове екологи, треба активізуватися. Бо час спливає на диво швидко і неефективно. Маємо приклад. У 2008-му народний депутат Бабаєв на сесії міськради обіцяв привезти в Кременчук гроші на реалізацію програми «Питна вода», запевняв, що прем’єр-міністр Тимошенко чудово розуміє проблеми кременчужан і допоможе профінансувати програму. Пані Тимошенко не допомогла. Нардеп Бабаєв коштів не привіз. Питна вода у Кременчуці залишилась такою, як і була – несимпатичною.