Анатолій дав оголошення про продаж автомобіля. Відгукнулася «знаюча людина», порадивши посередника. Кременчужанин сплатив гроші за послугу – йому навіть вислали «договір», та з покупцем авто так і не звели
Анатолій так і не продав машину через посередників. Він розповів про схему шахрайства, щоб на гачок не потрапили інші люди
Кременчужанин Анатолій Василенко мріяв відреставрувати свою ретро-автівку «ГАЗ-22», та забракло грошей. Тому вирішив продати її, для чого розмістив оголошення на інтернет-сайті auto.ria.ua.
– Моя «Волга» вже раритетна, в цієї моделі цікава історія. У мене вона у хорошому стані, і я не хочу продавати її на запчастини – шукав покупця, який зможе відреставрувати та дасть пристойну ціну, – розповів «Телеграфу» Анатолій. – Зареєструвався на сайті автопродаж, розмістив оголошення. Під ним на сторінці з‘явився відгук: людина писала, що за нормальні гроші продала свій автомобіль, та порадила посередників. Потім, знову-таки на мою сторінку, прийшла реклама самої фірми – «АВТОмобілі Ретро і Автозапчастини». Обіцяли купити машину дорого… Я зателефонував за вказаним номером. Мою пропозицію записали та пообіцяли, що згодом зі мною зв‘яжеться оператор – нібито серйозна контора! Оператор зателефонував, представився та запропонував заповнити анкету на автомобіль – щоб подивитися, які покупці є у базі. Запевнив, що у фірми база солідна – по всьому СНД. Мовляв, клієнти повідомляють про свій бюджет і висловлюють побажання щодо року випуску авто та іншого. Потім він сповістив, що має у базі двох покупців, які хочуть придбати таке авто, як у мене. Назвав різницю в ціні двох пропозицій – 4 тисячі гривень. Ті, що хотіли купити дешевше, нібито готові були забрати авто хоч і наступного дня – зі своїм евакуатором. Я поцікавився системою розрахунку за послугу. Мені запропонували перерахувати 247 гривень на картку за розміщення моїх даних у базі та пообіцяли поштою надіслати договір. Сказали, що з покупцем я укладатиму угоду напряму, а вже після того, як він розрахується, я маю сплатити фірмі 10% від суми продажу авто (а покупцеві виставлять суму до оплати вже з урахуванням цих відсотків). Запевнили, що все законно, не афера. Фірма зареєстрована в Одесі. Звучало все дуже переконливо. Я перерахував 247 гривень – і потім пішла «гойдалка»: то не беруть трубку, то скидають дзвінок, то пишуть СМС: «оператор зайнятий, вам зателефонують»… Так минуло два місяці. Врешті я таки додзвонився. Переді мною вибачилися, сказали, що то їхній прорахунок – мовляв, період відпусток. Той, хто говорив зі мною, представився юристом фірми, пообіцявши особисто зайнятися моїм договором. І я таки отримав його поштою. Та коли почав читати – одразу зрозумів, що це «розвод». Ніякої юридичної адреси фірми, лише набір якихось статей із посиланням на кодекси (і то без повних назв). Я лише не зрозумів, навіщо вони взагалі надіслали той договір? Аби я якийсь час шуму не піднімав і не заважав їм «працювати»?
А немає такої фірми!
Шукаємо фірму в «Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Пересвідчитися, чи зареєстроване в Україні певне підприємство або організація, сьогодні може кожен: для цього достатньо зайти на сайт irc.gov.ua, технічним адміністратором якого є державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр». У формі пошуку слід набрати потрібну назву (або прізвище – для фізичних осіб) – і сайт видасть всю інформацію. Це дуже зручно, якщо сумніваєшся в репутації фірми.
«На жаль, за вашим запитом нічого не знайдено. Спробуйте змінити критерій...» – ось результат пошуку юридичної особи з назвою «АВТОмобілі Ретро і Автозапчастини», яка нібито зареєстрована в Одесі (принаймні щось таке видно на «гербовій» печатці). Та у пошук ми «забиваємо» саме таку назву, яка указана в «договорі», отриманому Анатолієм – тож, висновок очевидний: фірми з такою назвою в реєстрі немає.
Посередники хочуть «збити» другу порцію грошенят
Буквально три дні тому жартівники з Одеси «прокинулися» і знову зателефонували Анатолію на мобільний, переконуючи сплатити другу частину грошей – комісійну винагороду за автомобіль, який ще не продали. Анатолій записав розмову на диктофон у мобілці.
– Розумієте, ми б усе вже завершили чесно, але коли покупець телефонує і питає, чому його підставили… Ми цю угоду або поновлюємо, або покупцю, грубо кажучи, треба «втулити» щось інше. Бо людина каже, що її «кинули», що вона розраховувала на цю машину, – оператора, який представився юристом, явно видає лексика…
Анатолія запевнили, що йому вишлють новий договір, з новими термінами, та переконували працювати з фірмою далі. Мовляв, якщо продаж автомобіля зірветься з вини покупця (або фірми), всі гроші йому обов'язково повернуть. І навіть запропонували зменшити комісію за продаж авто – з 10 до 5%.
– Але які ж можуть бути гарантії, якщо я перераховую гроші на картку? – поцікавився Анатолій.
– Договір набуває чинності після перерахування грошових коштів. За кожним оператором закріплений номер картки. Самих карт у нас на руках немає. Ось я займаюся угодою, мене звуть Боковий Віктор Володимирович. Мене перевіряють, з мене питають кошти від цієї угоди.
– Це ваші внутрішні відносини. Але ж у договорі зі мною ви не вказали реквізити фірми, чому?
– Поясню: офіційно наша фірма, яка займається юриспруденцією, називається «Кадуцей». А вже ця фірма продає авто представникам «АВТОмобілі Ретро і Автозапчастини», і продаємо ми нелегально. Якщо вже ви хочете, ми можемо цю угоду провести легально, у нас такий випадок був – людина зрозуміла, що заплатила податки «в нікуди»... Ви втратите на продаж 40% від ціни автомобіля...
Одне можна сказати: язик у «посередників» підвішений добре – та Анатолій, послухавши «байки», вирішив звернутися до правоохоронних органів.
Юридична консультація
Договір з ознаками шахрайства
«Односторонній договір з виконання обов‘язків» – так називається сумнівний папір, який отримав Анатолій поштою. Фірма нібито бере на себе зобов‘язання надати юридичну консультацію щодо продажу автомобіля; оформити анкетні дані; здійснити «досконалий підбір» покупця; надати покупцю дані продавця та оформити договір. Сума, яку кременчужанин уже сплатив – це тільки за реєстрацію у базі даних (82 грн) та оформлення й відправлення самого договору (165 грн), разом – 247 грн. Комісію за продаж автомобіля Анатолію ще належало перерахувати.
«Договір» виглядає сумнівно – і не лише через орфографічні помилки. Наші підозри поділяє й адвокат Олена Дмитриченко, називаючи багато ознак, що вказують на шахрайство – крім тих, що Анатолій помітив сам:
– «гербова» печатка юриста-представника «фірми» – у той час як печатки із зображенням гербу України використовуються тільки державними установами;
– найменування «фірми» не містить її організаційно-правової форми (ПАТ, ТОВ, ПП тощо);
– відсутнє посилання на повноваження представника для укладання договору від імені «фірми»;
– не зазначена адреса підприємства (або принаймні представника);
– перерахування коштів здійснюється не на поточний рахунок підприємства, а на картку невідомої особи;
– громадянин сплачує 165 грн за оформлення договору, в той час як це не є послугою або роботою.
Пані Дмитриченко звертає увагу: хоча в законодавстві є термін «односторонній договір», це не означає, що він укладений однією стороною. Такий термін вживається, якщо лише одна сторона бере на себе обов‘язки стосовно іншої. Але в ситуації з посередництвом у продажу авто договір не може бути одностороннім, бо обов‘язки мають обидві сторони: громадянин перераховує гроші, а фірма береться виконати певні зобов’язання (консультації, підготовка анкети, реєстрація в базі даних тощо).
– У даному випадку наявні ознаки шахрайства, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Зміст договору з посиланням на норми права, солідна «гербова» печатка та інші реквізити договору можуть викликати в пересічного громадянина довіру до фірми. Проте навіть поверхневого дослідження змісту договору достатньо, щоб визначити його невідповідність ані нормам права, ані звичаям ділового обороту. Отже, оскільки договір є фактично неукладеним (тобто не набрав законної сили), а гроші (в сумі 165 грн + 82 грн) вже перераховані, вважається, що ці гроші отримані безпідставно (ст. 1212 Цивільного кодексу України), – робить висновок Олена Дмитриченко та радить потерпілому звернутися до міліції із заявою про вчинене стосовно нього кримінальне правопорушення.
"Кременчуцький Телеграф" від 5 вересня 2013 року, №36
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.