Як новий КПК допомагає та заважає міліції

Вже більше року міліція, прокуратура та суди працюють в умовах нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК), і правоохоронці вже можуть підбити певні підсумки роботи в нових умовах. Як розповіла на засіданні Громадської ради при Полтавському облуправлінні міліції заступник начальника слідчого управління УМВС підполковник Світлана Яцун, за цей час слідчі області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли майже 50 тисяч заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення. Щомісяця на Полтавщині реєструється 3 тисячі правопорушень, за добу – майже 100. На відміну від попереднього КПК, коли у 75% випадків приймалося рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, на сьогодні досудове слідство починається за всіма заявами, в яких є ознаки злочину.

Серед новацій КПК – угоди про примирення або визнання винуватості, коли сторони процесу домовляються про покарання без участі суду – ними закінчується кожне четверте розслідування. Це суттєво спростило роботу слідчого і дозволило враховувати інтереси потерпілих.

Застосовуються також нові види запобіжних заходів – домашній арешт, особисте зобов’язання та особиста порука. Так, лише за 3 місяці 2014 року 56 підозрюваних стали «домашніми арештантами» – люди знаходяться в звичайних для себе умовах, а не в місцях позбавлення волі.

– Набуває поширення практика застосування до підозрюваних додаткового обов’язку – носіння електронних засобів контролю. Вже 24 особи перебували під таким спостереженням, – каже Світлана Яцун.

У той же час практичне застосування окремих норм Кодексу висвітлило і низку проблемних питань, які необхідно вирішувати. Саме ці питання і вивчав «ТелеграфЪ».

Слідчі перевантажені

На сьогодні навантаження на одного слідчого в області складає в середньому 66 кримінальних проваджень. У ряді підрозділів один слідчий розслідує від 100 до 145 кримінальних проваджень. Незважаючи на суттєве збільшення роботи, слідчі закінчили розслідування понад 6,5 тисячі проваджень, 1263 направлено до суду.

У жовтні минулого року на розгляд до Верховної Ради внесено законопроект про запровадження інституту кримінальних проступків.

– Прогнозується, що близько 40 % злочинів (не тяжких) перейде у цю категорію. Відповідно буде спрощено порядок їх розслідування – у формі дізнання, що дозволить залучати до нього працівників інших підрозділів, а слідчі, в основному, будуть зосереджені на розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів. Однак, до цього часу цей законопроект не розглянуто, зміни до КПК не приймалися, – каже пані Яцун.

Їх розшукує міліція!

Ефективність кримінального судочинства взагалі та досудового розслідування зокрема пов’язані зі швидким, повним та неупередженим розслідуванням. Однак іноді виникають об’єктивні умови, за яких досудове провадження неможливе. Однією з підстав для зупинення розслідування є переховування підозрюваного від органів слідства та суду. Цей інститут нерозривно пов’язаний з організацією розшуку осіб, які ухиляються від слідства.

– КПК передбачено, якщо під час досудового розслідування місце знаходження підозрюваного невідоме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Водночас, керуючись ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним вважається особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Це означає, що для оголошення розшуку особи їй необхідно вручити письмове повідомлення про підозру або ж повідомити їй про підозру, надіславши його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком. При цьому належним підтвердженням отримання особою повідомлення про підозру є розпис особи про отримання повідомлення, у тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повідомлення, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повідомлення про підозру або ж у разі підтвердження його отримання особою відповідним листом електронної пошти (ст. 136 КПК України).

Однак на практиці існують випадки, коли в матеріалах кримінального провадження наявні достатні докази для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, однак повідомити її про це немає можливості через невідоме місцезнаходження такої особи. Тобто фактично статусу підозрюваного така особа не набуває і оголосити її в розшук відповідно до норм КПК України неможливо, – каже Світлана Яцун, акцентуючи увагу на тому, що необхідно зробити відповідні зміни в законодавстві.

Аби взяти роздруківку з мобілки, треба чекати два місяці

– На сьогодні ми маємо проблеми з отриманням роздруківки телефонних дзвінків абонента, який підозрюється у скоєнні злочину. Ось коли суддю в Кременчуці вбили, ми б могли, може й за гарячими слідами, знайти злочинців, але ми чекали 35 днів – а це мінімально короткий термін, поки нам оператори дали необхідну інформацію. Зазвичай чекаємо два місяці, – каже пані Яцун.

За її словами, слідчий, за погодження з прокурором, вносить до слідчого судді клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Після отримання клопотання слідчий суддя, суд розглядає подання і приймає позитивне чи негативне для правоохоронців рішення. Якщо суддя погоджується, то вказана ухвала надається оператору, який володіє необхідною інформацією, після чого оператор через кілька днів надає її. У подальшому отримана інформація аналізується.

– Іншої процедури здобуття зазначених відомостей КПК не передбачає навіть для випадків невідкладності її отримання – теракт, запобігання вчиненню тяжкого злочину тощо, – каже пані Яцун.

Для підвищення оперативності здобуття інформації про зв’язок міліція пропонує виокремити особливості процедур у невідкладних випадках. Так, у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей, запобіганням, припиненням та розслідуванням тяжкого або особливо тяжкого злочину, тимчасовий доступ до інформації, яка міститься в речах і документах, може бути проведений до винесення ухвали слідчого, узгодженої з прокурором, або прокурора.

Кримінальні справи – без строку

На початок квітня у залишку слідчих Полтавщини перебувало понад 13 тисяч кримінальних проваджень. Причому їх кількість збільшується щодня, навіть незважаючи на значний відсоток завершених розслідувань. Це пов’язано з відсутністю у КПК механізму зупинення слідства, що призводить лише до їх накопичення в сейфах. Раніше справи ми могли закрити за строком давності – через 15 років з моменту відкриття.

– А ось такий приклад: у бабусі украли курку. Вона написала заяву і ми шукаємо цю курку безстроково. Вже і курки немає: або крадії давно її з’їли, або за роками померла, а ми її шукаємо, – каже Світлана Яцун. – Таких злочинів за останні 15 років нараховується 51 260.

Виходом із цієї ситуації, на думку правоохоронців, повинно стати внесення змін до КПК та спрямування основних зусиль на розслідування перспективних до завершення проваджень.

Дільничних – до розслідування справи

У КПК, який діє зараз, чітко окреслено коло підрозділів, які можуть здійснювати процесуальну діяльність у кримінальному провадженні. До цих підрозділів входять кримінальна, транспортна та спеціальна міліція, УБОЗ, підрозділи внутрішньої безпеки, судова міліція.

– Простіше кажучи, раніше над справою працювали багато підрозділів, а зараз все робить слідчий. Аби написати доручення, він витрачає багато часу. Тепер навіть сусідів допитати у справі повинен він, а раніше це робив дільничний. Слід до цього повернутися, – розповів на засіданні Громадської ради адвокат Дербеньов.

На його думку та думку членів ради, статтю 41 КПК слід доповнити і викласти в новій редакції: «Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного ТА ІНШОГО  підрозділу користується повноваженнями слідчого… Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативним ТА ІНШИМ підрозділом.