Юрій завжди говорив, що воює за жовто-блакитний стяг, Сoca-cola та цукерки «Червоний мак»

17 квітня Кременчук попрощався з 45-річним Юрієм Невідничим, який свідомо став на захист державного суверенітету і територіальної цілісності України. Юрій 8 місяців виконував свій громадський та військовий обов'язок. Близько трьох тижнів назад повернувся у відпустку, але його серце зупинилося через обірваний тромб.

Народився Юрій Невідничий 31 серпня 1970 року в Кременчуці. Після 8 класів школи вступив до СПТУ №19 за фахом монтажник-зварювальник, а після закінченні навчання був призваний до лав армії. Службу проходив в групі радянських військ у Німеччині, після дембеля повернувся до рідного Кременчука.

Одружився, виховував доньку Аліну, після тяжкої втрати дружини — доля звела його з Наталією, яка подарувала сина Кирила.

Буремні події, що почалися на сході нашої країни не залишили Юрія байдужим і 14 серпня минулого року він пішов добровольцем на фронт. Воював у складі 30-ї окремої механізованої бригади водієм-механіком бойової машини піхоти (БМП), яку він з любов'ю називав «баба Таня». Разом вони вийшли з Дебальцевського плацдарму — врятувавши життя багатьом українським захисникам.

У міському Палаці культури прощалися з героєм кременчужани, рідні, бойові побратими, а також представники влади.

- Коли Юрій вирішив піти в армію, він нікому не сказав про своє рішення. Він прийшов добровільно до військкомату і сказав, що здоровий. Лише коли ми родиною повернулися з відпустки, я почула шум на балконі і побачила як ластівка заплуталася в жалюзі, після цього цілий день чекала поганої новини. Через деякий час Юра подзвонив і сказав, що завтра їде в армію, - розповіла двоюрідна сестра Юрія. - Його повернення додому було святом, за три тижні він побачився майже з усіма друзями, мов прощався.

За словами командира взводу молодшого лейтенанта Тараса Пастущини та старшого сержанта Сергія Дорошенка, Юрій був справжнім чоловіком, не боявся говорити правди. Завжди жартував, навіть щодо зеленого коридору при виході з Дебальцевого.

«Три рази стріляли по мені і не влучили, кого вони понабирали в навідники?», - питав Юрій Невідничий бойових побратимів.

Юрій завжди говорив, що воює за жовто-блакитний стяг, Сoca-cola та цукерки «Червоний мак», - зазначили побратими.

Після прощання в Свято-Миколаївській церкві, де відбулася панахида, загиблого супроводили автоколоною до Свіштовського кладовища.

Герої не вмирають!