Ціна перейменування вулиць

21 травня 2015 року в Україні набув чинності пакет декомунізаційних законів, після чого вся країна, і Кременчук зокрема, почали повнитися чутками з рубрики «Жахи нашого містечка». Хтось зауважує: «доведеться страшенні кошти платити за перейменування», «не дадуть субсидію, якщо житимеш на перейменованій і не зареєстрованій у твоїх документах вулиці» та ін. Місцева влада не береться роз’яснювати людям що й до чого, тому «Кременчуцький ТелеграфЪ» вирішив перевірити ці чутки і завітав на відкриту лекцію фахівця Інституту національної пам’яті, історика Олександра Зінченка під час роботи вуличного університету в Кременчуці.

Що таке декомунізація

За словами Олександра Зінченка, декомунізація, це не перейменування вулиць. Це пакет законів, який спрямований на переосмислення українського радянського минулого з усіма його плюсами і мінусами.

- Йдеться про те, що німці називають – опрацювання минулого. Якщо ми хочемо рухатися вперед, то нам треба підвести лінію під тим, що вже було. Багато людей сподівається на відновлення Радянського Союзу і думає, що це був ідеал, недосяжний для сьогоднішньої української держави. Але Союз відновити не можливо і сенсу в цьому немає, бо світ змінюється.

Як розповів історик, багато речей у СРСР були дуже вибірковими. Радянська версія минулого не враховувала українську перспективу 18-19 року. Україна проголосила незалежність і не змогла її втримати, бо величезна армія з Москви прийшла і відібрала її. Втрата української незалежності призвела до того, що у XX столітті загинуло 13 мільйонів українців.

- Незалежність для будь якого народу - це імунітет, умова виживання. Якщо країна незалежна – вона більш опірна до потрясінь. Дивно уявити, щоб незалежна держава сама собі влаштовувала голодомор. В чому була проблема влади Януковича – вона почала свою роботу з повернення до прорадянської епохи – з підручників стали викреслювати «Друга Світова війна» і вписувати – «Велика Вітчизняна», знищували «незручні» сторінки історії. Це призвело до того, що виправдання радянської епохи дало можливість у якійсь мірі її відновити. В останні дні свого існування режим Януковича перетворився на режим, який відстрілює власних людей.

За словами Олександра, саме в цьому контексті й виникла ідея провести певну кількість змін, в тому числі й на законодавчому рівні. Декомунізаційні закони між собою пов’язані, зібрали в собі досвід Чехії, Німеччини, Польщі, Литви, Болгарії та Угорщини і пристосовані до українських реалій.

Скільки платити за перейменування

Як зазначає історик, після перейменування вулиць жодні документи не треба змінювати негайно.

- Цей закон не містить жодних крайніх термінів зі зміни документів – чи місця прописки, чи то якихось інших документів. Якщо якась юридична чи фізична особа колись прийде змінювати свої документи, то вона прийде тоді, коли їй захочеться, і сплатить тільки державне мито за переоформлення цих документів, а не тому, що йому треба всюди змінити назву вулиці. Наприклад, штамп про реєстрацію місця проживання у паспорті коштуватиме 85 копійок. Жодних спеціальних відміток ніхто і ніде не має ставити.

Цю інформацію «Телеграфу» підтвердили і в паспортному столі Автозаводського району. За словами Олександра Зінченка, назва просто змінюється в реєстрі і протягом 10-20 років всюди буде певний паралелізм – у списку вулиць значитиметься стара і нова назва.

- Це зроблено для того, щоб не було зайвих витрат. Ніхто під час війни не хоче платити зайві кошти. Тому законодавці зробили все, щоб зміни відбулися максимально дешево. А всі міфи, які виникають про субсидії і т.д., це просто вигадки, ними просто лякають. Причому, ці «лякалки» з’являються як на місцевому, так і на всеукраїнському рівні. Була вже інформація про те, що вказівні таблички для вулиць дорогі. Начебто в Києві зміна однієї таблички коштуватиме 1000 гривень. Але хочу сказати, що це не декомунізація, це корупція. Не може металева табличка розміром 80х20 із фарбованим написом коштувати 1000 гривень. Це відмивання коштів.

Якщо кременчужани не перейменують свої вулиці

За українським законодавством, якщо через півроку після вступу в дію законів про декомунізацію ( до 21 листопада 2015 року) кременчужани зі своїми депутатами не визначаться, як саме вони перейменують вулиці, ця ініціатива переходить у розпорядження міського голови. Якщо протягом місяця він не виконує свої функції з перейменування, можливість назвати вулиці Кременчука перейде до обласної адміністрації. Якщо ще через місяць і вони не впораються, вся інформація (а це назви 110 вулиць Кременчука) подається до Кабміну, який і перейменує кременчуцькі вулиці за поданням Інституту національної пам’яті.

«Не бійтеся» - Іван Павло II

На сьогодні європейські країни у своїй більшості намагаються розбудовувати суспільство довіри. Робити все можливе, щоб народ довіряв своїй владі та своїм інституціям. Це обходиться набагато дешевше для країни, ніж тримати цілу армію прокурорів, яка все контролюватиме і дає можливість зменшити корупцію. Як ці країни прийшли до таких результатів, Олександр розповів на прикладі Польщі.

- З чого почалися реформи в Польщі? 22 жовтня 1978 року поляк за походженням Іван Павло II вийшов як новопроголошений Папа Римський на балкон Собору Святого Петра у Ватикані і сказав «Не бійтеся». Це був основний меседж його першої промови. Зрештою, через півтора року він проїхав усією Польщею, повторюючи ці слова, і Польща перестала боятися. В 90-х роках там почалися інтенсивні реформи. Реформаторів тоді змішали з брудом, але коли через 10 років зміни почали давати результати, всі зрозуміли вагу цих реформ. Саме тоді Польща наблизилася до вступу в Євросоюз.

На сьогодні система влади в Україні ще від радянських часів залишилася незмінною. З апарату просто прибрали партійні органи. За словами Олександра Зінченка, ми лише зараз приходимо до декомунізації державного правління, а великі зміни потребують багато часу.

Нагадаємо, що у Кременчуці вже місяць тривають громадські обговорення – в Автозаводському районі вони завершилися 24 липня, а в Крюківському завершаться сьогодні, 30 липня. На засіданні сесії міської ради 28 липня депутати не затвердили список вулиць, які підлягають перейменуванню. Свої пропозиції з приводу перейменування вулиць у місті можна надати за адресою sektor-vp@kremen.gov.ua або надіслати листом до мерії Кременчука, у сектор внутрішньої політики на адресу: площа Перемоги, 2.