Кременчужанка презентувала короткометражний фільм на Каннському кінофестивалі

Короткометражний фільм Must Escape презентували у позаконкурсній програмі «Short Film Corner» в рамках Каннського кінофестивалю з 16 до 22 травня. Асистент режисера кременчужана Анна Григор'єва поділилася з «Телеграфом» враженнями про курйози на знімальному майданчику та про ідею кінострічки «Must Escape».

Режисером монтажу в індустрії кіберспортивних турнірів Анна працює близько трьох років.

- Атмосфера продакшену мені вже знайома. Це був перший фільм, у якому я брала безпосередню участь. Від цього я у захваті, - поділилася Аня.

Must Escape – короткометражний фільм (до 15 хвилин) англійською мовою. Фільм знятий у форматі «фільм всередині фільму», тому жанр поступово змінюється, від комедії, до трилера та хоррору. Трейлер фільму Must Escape.

- Головний герой нашого фільму з перших хвилин розуміє, що він опинився у короткометражному фільмі. Та протягом всього фільму намагається знайти з нього вихід, проходячи через різні випробування, - розповіла кременчужанка.

- Як народилася ідея картини?

- Ми довго шукали потрібний сценарій, перечитали велику кількість робіт від сценаристів зі всього світу. Нашу увагу привернув сценарій канадського сценариста Шона Грехема. Труднощів зі сценарієм не виникало, сценарист нас підтримував протягом всього процесу, але на жаль не бував на зніманнях.

- Фільм ви знімали за власні кошти чи подавали заявку на стороннє фінансування?

- Ми не подавали заяви на стороннє фінансування, бо це наш перший фільм та ще й з дуже не стандартним сюжетом, як для українського кінематографу. Зрозуміло було, що отримати державне фінансування було майже неможливо. Тому продюсером нашого фільму виступив сам його режисер, Вадим Шапран.

- Скільки тривали зйомки за часом?

- Цікаве питання, бо самі зйомки тривали всього три дні. Один день повноцінних зйомок коштує дуже багато, тому з нашим бюджетом ми повинні були все відзняти за якнайменший термін. Тому перед повноцінними зйомками ми готувались півроку. Художник малював покадрово весь фільм, щоб на самій зйомці не марнувати час на те, щоб будувати сцену з нуля та вибирати потрібний ракурс. А після трьох днів знімання було ще півроку постпродакшена, бо без помилок на зйомках бути не може. Ми повинні були їх виправити як найшвидше, не збираючи всю знімальну групу для ще одного дня перезйомок.

- Розкажи про вашу команду?

- У нашій знімальний групі було близько 40 людей. Взагалі цей проект починали розробляти лише 5 чоловік, тобто 5 друзів, які просто були вражені знайденим сценарієм, а потім кількість зацікавлених зростала і зростала. У нашій команді були залучені канадський сценарист, українсько-американська знімальна група та багато інших, тому цей проект можна вважати міжнародною роботою.

- Які курйози та веселі випадки були під час знімання фільму?

- Та взагалі знімальний процес не проходить без веселих випадків, особливо коли знімальний день триває по 17 годин. Був випадок, коли ми знімали сцени у церкві та під нею проходила лінія метро. Тому через кожні 3-4 хвилини під будівлею проходив потяг. Шум нам дуже заважав, тому ми вирішили знімати у перерві між потягами. Зі сторони це дуже весело виглядало, спочатку всі стоять відпочивають, а потім різко починають метушитися, займати свої позиції та швидко знімати. А через 3 хвилини знову розслабляються.

- Чи були ідеї та задуми від яких довелося відмовитися?

- Не пам’ятаю такого. Ми вибирали такий сценарій, щоб він повністю підходив нам по можливостях, тому проблем з цим не виникало.

Асистент режисера зазначила, що 40 українських фільмів пройшли до програми short film corner від України. Це великий прогрес, бо в минулому році у цій же програмі було представлено лише 16 фільмів.

- Українська індустрія кіно розвивається, і це дуже радує. Цього року ми познайомились з неймовірно цікавими та талановитими людьми. Сподіваюсь, що ми побачимось ще й у наступному році, - зазначила Аня Григорьева. - Молодим режисерам хочу побажати впевненість у своїх силах. Бо навіть якщо ти лише мрієш зняти кіно та реалізувати свою мрію, ти маєш зрозуміти, що мрія ближче ніж ти думаєш. Двері для незалежних кіновиробників у Каннах відчинені кожен рік, і отримати свою частинку слави ніхто не заважає. Головне творити та мріяти.