Як жити у 2017-му: нове у законодавстві

Закон про Держбюджет‑2017

У безсонну ніч на 21 грудня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Державний бюджет на 2017 рік». До речі, як з’ясувалося, порівняно із проектом у Законі збільшили на 10 мільярдів і доходну, і витратну частини.
Доходи державного бюджету передбачені у сумі 731 млрд грн (на 22% більше, ніж у Держбюджеті‑2016 на момент його затвердження). Витрати передбачені в сумі 800 млрд, граничний дефіцит Держбюджету визначений в розмірі 77,5 млн грн.

Мінімалка та прожитковий мінімум

Мінімальну зарплату, як і було обіцяно урядом, «відв’язали» від прожиткового мінімуму.
Мінімальну заробітну плату у 2017 році встановлено у місячному розмірі з 1 січня – 3200 гривень, а у погодинному розмірі з 1 січня – 19,34 гривні. Вона не змінюватиметься протягом року.

У Держбюджеті враховано встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки у розмірі 1600 гривень. На ці потреби передбачені додаткові видатки в обсязі близько 28,3 млрд грн, що дозволить забезпечити виплату підвищеної заробітної плати працівникам бюджетної сфери.

Прожитковий мінімум у цьому році зріс з 1 січня (порівняно з 2016 роком) і зросте ще двічі. Від розміру прожиткового мінімуму, як і раніше, залежать пенсії та низка видів соціальної допомоги. І пенсії, на відміну від зарплат, майже не зростатимуть. Так, мінімальна пенсія, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних, до кінця 2017 року зросте лише на 126 гривень.

Прожитковий мінімум‑2017

Реформування оплати праці

Одночасно з Держбюджетом уряд ухвалив зміни до деяких законодавчих актів (Закон №№ 1774-VIII), якими передбачено реформування оплати праці та гарантії виплати мінімальної заробітної плати (3200 грн у 2017 році). При цьому Закон «Про оплату праці» доповнили статтею щодо гарантій забезпечення мінімальної зарплати.

«Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати», – сказано в Законі. Якщо нарахована зарплата нижча за мінімальну, роботодавець зобов’язаний доплатити до мінімальної. При цьому «при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понадурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат». Тобто всі ці надбавки мають йти окремо. Водночас, якщо працівник не виконав місячну норму або працював не повний робочий день, оплата йому нараховується за фактично зроблену роботу.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року (тобто 1600 грн з 1.01.17 р.). Дане нововведення «запускає» механізм підвищення зарплат бюджетникам (до 1.01.17 р. мінімальна тарифна ставка складала 1335 грн).

Але закон зобов’язує й власників підприємств кваліфікувати роботу від ступеня складності, встановлювати кваліфікаційні і тарифні розряди працівникам відповідно до професійних стандартів. Тобто закон фактично встановлює, що зарплата прибиральниці директора не може бути однаковою. Як виконуватиме цю вимогу малий бізнес, який, м’яко кажучи, не в захваті від підвищення мінімалки удвічі – сказати важко.

Нові ставки судового збору

З 1 січня набули чинності зміни до Закону України «Про судовий збір». Так, ставки судового збору прив’язали не до мінімальної заробітної плати, як було раніше, а до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому з 1 січня.

Таким чином, ставки судового збору дещо зростуть, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс на 50 гривень: із 1550 грн (станом на кінець 2016 року) до 1600 грн.

Але загалом зміна є позитивною, бо, як уже сказано, мінімальна зарплата тепер дорівнює 3200 грн, а це два прожиткові мінімуми. І якби не зміни до Закону «Про судовий збір», судитися було б набагато дорожче.

Шкідливі звички дорожчають

У 2017 році підвищуються акцизи на алкоголь та цигарки. Закон № 5132 теж був ухвалений «під ялинку» та називається «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році». Бюджет наповнюватимуть за рахунок українців, які мають шкідливі звички.

Акцизний податок на алкогольні напої підвищується на 20%, на слабоалкогольні напої, пиво, сидр, перрі, кріплені та ігристі вина – на 12%. Ставку для натуральних вин не змінили. Акциз на коньяк зросте на 17%. Але діяти підвищення щодо підакцизного алкоголю почне з 1 березня.

А ось акцизи на тютюнові вироби збільшилися одразу на 40% уже з 1 січня, тож варто очікувати зростання ціни на нові партії цигарок.
Також змінилися нові базові ставки акцизів на бензин, дизпальне та скраплений газ. Проте ціна на пальне фактично не зміниться, оскільки Верховна Рада скасувала роздрібний акциз із АЗС.

«Сумарне податкове навантаження не змінилося, з двох акцизів зробили один. А на скраплений газ сумарний акциз навіть став меншим, ніж раніше», – каже директор консалтингового агентства «А‑95» Сергій Куюн (коментар виданню «Дело»).

Друга хвиля е-декларування
Національне агентство з питань запобігання корупції попередило, що, починаючи з 1 січня 2017 року, розшириться коло суб’єктів е-декларування.

Відповідно до Закону «Про запобігання корупції» під другу хвилю е-декларування потраплять особи, які вже заповнювали е-декларації за 2015 рік, тобто всі без винятку особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також прирівняні до них посадові особи, юридичні особи публічного права.

Тобто під цей перелік потрапляють особи, які розпоряджаються державним або комунальним майном. Зокрема, це й керівники державних, комунальних підприємств, установ та організацій. Але новий Закон «Про вищу раду правосуддя», який набув чинності з 5 січня, звільнив від обов’язку подавати електронні декларації директорів загальноосвітніх шкіл та інших освітніх закладів (крім керівників ВНЗ та їхніх заступників), керівників частини закладів охорони здоров’я, керівників закладів культури.

Більш детально читайте тут:

Платне телебачення

Набули чинності зміни до Закону «Про телебачення і радіомовлення». А це означає, що може зрости плата за кабельне телебачення, оскільки медіагрупи тепер можуть вимагати з операторів плату за мовлення каналів у їхніх мережах. До цього кабельники були зобов’язані транслювати певні канали безкоштовно. Медіагрупи (виробники телепрограм) вже озвучили свої розцінки, але не всі провайдери готові їм платити (тобто підвищувати плату своїм абонентам).

Накопичувальна пенсійна система не запрацювала

Днями низка ЗМІ повідомила про старт реформи пенсійного забезпечення: про обов’язкове пенсійне страхування. Зокрема, про накопичувальну систему, відповідно до якої кожен українець, молодший  за 35 років, мусить відраховувати частину своєї зарплати на індивідуальний рахунок, яким можна скористатися лише після виходу на пенсію. Проте уряд так і не запустив накопичувальну систему. «Її функціонування (накопичувальної системи – ред.) уже сьогодні передбачено протягом 10 років у чинному законодавстві України, проте через політичну нерішучість, через постійні політичні спекуляції навколо цієї теми накопичувальна система до цього часу не впроваджена в реальне життя. Від цього страждають уже наступні покоління пенсіонерів, які сьогодні вимушені розраховувати на невеликі пенсії»,- заявив віце-прем’єр Павло Розенко на брифінгу 29 грудня.