Риба гниє з голови: У Кременчуці немає протиботулінічної сироватки

В Україні і далі зростає кількість громадян, які захворіли на ботулізм – 62 захворіли, 9 померли. У Кременчуці випадки ботулізму не зареєстровані, та у Полтавській області вони є. Натомість у Кременчуці немає протиботулінічної сироватки.

Про це «Телеграфу» повідомив в. о. начальника міського управління охорони здоров’я Дмитро Петращук. Ми запитали:
– В місті є протиботулінічна сироватка?
– Вона не сертифікована в Україні, її взагалі тут немає, ці питання вам краще ставити аптекарям, в управлінні охорони здоров’я її немає, оскільки вона взагалі не сертифікована в Україні! – відповів чиновник.

Про що зізналася міністр Супрун

Дійсно, протиботулінічної сироватки немає не лише у Кременчуці, а й в Україні. Це публічно визнала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
За три місяці, поки фіксуються випадки захворювань на ботулізм, по офіційних каналах, через МОЗ, сироватка в Україні так і не з’явилася. 1-го червня на сайті МОЗ розмістили пояснення, чому в нас немає цієї сироватки. Як виявилось, її немає з 2014-го року. Саме тоді збіг термін дії сертифіката державної реєстрації протиботулінічної сироватки типу А, В, Е («Мікроген», РФ). Виробник не поновив держреєстрацію, а МОЗ не доклав зусиль, аби запастися сертифікованою в Україні сироваткою від іншого постачальника (в Україні заборонене використання лікарських засобів, які не пройшли державну реєстрацію).

Нагадаємо, у 2014-му міністром охорони здоров’я був нардеп Мусій, який наразі активно критикує в. о. міністра Супрун за відсутність вакцин та сироваток. Потім у кріслі міністра сидів Квіташвілі. Наразі обов’язки міністра другий рік поспіль виконує Уляна Супрун – і сироватки протиботулінічної у нас немає, як і в 2014-му.

Натомість замміністра охорони здоров’я Оксана Сивак 15-го червня на брифінгу повідомила, що в Україні за три останні місяці на ботулізм захворіли 62 особи, дев’ять із них померли.

За статистикою МОЗ, у 2016-му на ботулізм захворіли 115 осіб, 9 померли.

МОЗ попросив і чекає… чекає…

1-го червня на сайті МОЗ з’явилося повідомлення, що МОЗ звернувся до Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та до благодійної організації «Червоний Хрест» з проханням надати гуманітарну допомогу – забезпечити Україну медичними імунобіологічними препаратами. Бо в нас не лише протиботулінічної сироватки немає, немає і препаратів для профілактики та лікування правцю та сказу.

21-го червня «ТелеграфЪ» перевірив інформаційні повідомлення МОЗ – інформації про те, що до нас летить, пливе чи їде благодійна протиботулінічна сироватка немає.

Небезпека чатує не лише на ринках, а й у супермаркетах

Мораторій на перевірки погіршив ситуацію у торговельних мережах. 20-го червня відбувся брифінг голови Держпродспоживслужби України Володимира Лапи. Держпродспоживслужба здійснює епідрозслідування 41 випадку захворювань на ботулізм, 6 із яких мали летальні наслідки.

Голова служби Володимир Лапа констатував, що спалах ботулізму в Україні пов’язаний з недотриманням технологій виробництва та умов реалізації харчової продукції.
– Ми фіксуємо, що оператори ринку часто порушують технологію виробництва продукції, не дотримуються вимог законодавства щодо документального супроводу цієї продукції. І мова йде не лише про невеличкі торговельні майданчики, але й про окремі великі мережі супермаркетів, – сказав він.

Голова служби підкреслив, що раніше небезпека чатувала на покупців на стихійних ринках, а наразі небезпечними стали і великі торговельні мережі, бо вони реалізують товар, технології виробництва якого та умови зберігання порушені. Нагадаємо, перші випадки ботулізму у Києві сталися з киянами, які купили копчену рибу у великих мережевих супермаркетах «Караван», «Мегамаркет», «Ашан».

Володимир Лапа зазначив, що мораторій, який призвів до обмеження перевірок суб’єктів господарювання, ускладнив ситуацію – адже інспектори не можуть реагувати миттєво на скарги громадян і терміново виходити на перевірки, тяганина з документами триває 3–4 тижні, а за цей час зникне і та в’ялена риба, і будь-що інше.

– Людина, потрапивши у ситуацію, коли її права порушені, повинна написати скаргу до Держпродспоживслужби, подати підтверджуючі документи, і лише тоді, після отримання погодження, інспектор Держпродспоживслужби має право вийти на перевірку. Ці процедури затягуються на 3–4 тижні, і перевірка втрачає сенс. Реакція на подібні ситуації має бути миттєвою, але, на жаль, таких можливостей Держпродспоживслужба зараз не має, – зазначив Володимир Лапа.

Тож у підсумку ми маємо відсутність в Україні протиботулінічної сироватки та торговельні мережі і виробників, які через тривалий мораторій на перевірки почали потроху нахабніти. Чи варто у такій ситуації наражати себе та близьких на небезпеку, купуючи та споживаючи сумнівні харчі?

Джерела зараження ботулізмом

Медики стверджують, що, на жаль, зовні неможливо відрізнити інфіковані продукти від якісних – хіба що банка тушкованки роздується, тоді це можна побачити.
До групи ризику відносять такі продукти:
риба солена, в’ялена, копчена;
м’ясні консерви (тушкованки, паштети тощо);
рибні консерви;
гриби консервовані (домашні заготовки);
ковбаса домашня (домашні заготовки).

Домашні заготовки вважаються особливо небезпечними через недотримання температурного режиму обробки продуктів та посуду, у який вони фасуються.
Клостридії – збудники ботулізму – постійно присутні у грунті та утворюють там надзвичайно живучі спори, тому заразитися ботулізмом можна, вживаючи забруднені овочі та фрукти.

Про рибу окремо!

У 2017-му українці хворіють на ботулізм найчастіше через вживання копченої, в’яленої та соленої риби. До речі, у рибоїдів є така небезпечна ілюзія, що в солоній рибі ботулізму немає і бути не може. Це ілюзія. Медики констатують, що токсиноутворення (зараження) може відбутися до просолювання риби. Найчастіше це трапляється, коли виробники солять та в’ялять снулу (несвіжу) чи травмовану рибу. А також виготовляють її у непридатних приміщеннях з порушенням технологій. Нагадаємо, що 9-го червня співробітники СБУ накрили у Градизьку бригаду браконьєрів, які в’ялили та солили рибу у сараях та гаражах.

Також причиною токсиноутворення може стати недостатня кількість солі та нерівномірне її розподілення по тушці.
Фахівці стверджують, що найвищий ризик токсиноутворення припадає на риб’ячі нутрощі. Тому вважається небезпечним їсти м’ясо на ребрах та ікру. Киянин, який одним із перших загинув від ботулізму, їв саме ікру в’яленого ляща і радів, що її там багато – про це телевізійникам розповіли його близькі.

Ознаки захворювання

Медики називають найхарактернішою ознакою ботулізму розлади зору – перед очима хворого з’являється «сітка», він погано бачить предмети, скаржиться на їхнє подвоєння та на важкість читання. Також можуть виникнути проблеми з ковтанням. Нудота, блювота та пронос теж мають місце, але вони трапляються і при не настільки небезпечних харчових отруєннях.

Засоби лікування

Терміновий виклик швидкої медичної допомоги (103) – єдиний засіб самолікування, який радять медики. Хвороба надто небезпечна, якщо час втрачено і почалися розлади дихання, летальний фінал стає фактично невідворотним.