Майже всі потужні кременчуцькі підприємства спрацювали з плюсом у першому півріччі та продовжують нарощувати обсяги виробництва. Завдяки підвищенню зарплат на підприємствах вони годують міський бюджет набагато краще, ніж прогнозували у мерії.
Кременчуцькі машинобудівні підприємства, які традиційно були головними годувальниками міського бюджету, нарешті навчилися жити без російського ринку. Такий висновок напрошується за підсумками роботи першого півріччя цього року.
Так, три кременчуцьких машинобудівних підприємства – Крюківський вагонобудівний завод, ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» та ПАТ «Кременчуцький колісний завод» – спрацювали з плюсом у першому півріччі 2017 року.
Вагонзавод стабільно нарощує обсяги другий рік поспіль після рекордного падіння в 2015 році – тоді втрати (порівняно з 2014 роком) склали 82,7%. Зараз же, судячи з темпів виробництва, у підприємства до кінця року є шанс вийти на річний обсяг виробництва 2014 року (тоді було виготовлено 2406 вантажних вагонів).
Пожвавленню вагонобудування сприяє те, що «Укрзалізниця» почала оновлювати парк вагонів та оголосила низку тендерів на їх придбання. Є вітчизняні замовлення як на вантажні вагони, так і на пасажирські (їх небагато, але це краще, ніж нічого у минулому році). Але наразі КВБЗ ще належить поборотися за український ринок: річ у тім, що низка тендерів на вантажні вагони була скасована через скаргу конкурента КВБЗ – ТОВ «Максмед Інтернешнл», яке саме не виробляє вагони. На КВБЗ нарікають на недосконалість системи електронних закупівель ProZorro та, своєю чергою, пишуть скарги на конкурента до СБУ та інших інстанцій.
Пожвавлення ринку вагонобудування дало роботу і сталеливарному заводу, який виготовляє рами та балки для вантажних вагонів. Після дворічного простою підприємство запрацювало наприкінці 2016 року, а в 2017 році відзвітувало про першу продукцію.
ПАТ «Кредмаш» почав нарощувати обсяги виробництва у другій половині минулого року та нині продовжує сталу тенденцію. Цьому сприяє ріст шляхового будівництва в Україні – відповідно, зростає й попит на техніку.
Вперше за останні два роки зросло виробництво на колісному заводі. Але це зростання поки що незначне, і успіхи виглядають невпевненими, якщо порівняти з 2014 роком: тоді випускали продукції вдвічі більше, ніж зараз.
«АвтоКрАЗ» про свої підсумки виробництва не інформує.
Всі провідні підприємства міста, за винятком «ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод», запланували в 2017 році збільшити обсяги виробництва в порівнянні з минулим роком. Про це йдеться у пояснювальній записці за підсумками виконання міського бюджету за перше півріччя цього року.
Варто відзначити, що загалом кременчуцький харчомпром добре тримався на плаву у 2015 році, коли гіганти важкопрому «падали». Проте, починаючи з 2016 року, на підприємствах харчової промисловості спостерігаються коливання: на кінець минулого року «Рошен» показав мінус, тепер виробництво знов росте; молокозавод продовжує зменшувати обсяги.
Вперше за чотири роки спостерігається незначне падіння на швейному підприємстві «Кремтекс», яке працює на давальницькій сировині, виконуючи замовлення з Німеччини. Проте зниження обсягів незначне, і варто згадати, що три роки поспіль підприємство нарощувало обсяги виробництва, демонструючи стабільність.
На минулій сесії міської ради депутати перерозподілили 134 мільйони додаткових гривень, які місто має отримати до кінця року. Кому завдячувати перевиконанням бюджету? Перш за все – кременчужанам і підприємствам, на яких вони працюють. Бо головним джерелом надходжень до міського бюджету є ПДФО – податок на доходи фізичних осіб. Це саме той податок, який кожен із нас сплачує із зарплати.
Надходження ПДФО зросли завдяки зростанню мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, яке привело й до зростання зарплат усіх працівників на великих промислових підприємствах. Позитивно вплинула на податки і більш стабільна робота самих підприємств. Хто дав найбільший плюс за 7 місяців (порівняно з відповідним періодом минулого року) – у таблиці.
Підприємство | Сума додаткових грошей, млн грн | % зростання до 7 міс. 2016 р. |
ПАТ КВБЗ | 12,2 | 150 |
ПАТ КСЗ* | 9,62 | 370 |
ПАТ «Кредмаш» | 8,29 | 180 |
ПАТ «АвтоКрАЗ» | 3,54 | 31,7 |
ПАТ «Укртатнафта» | 3,22 | 7,1 |
ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» | 2,78 | 20,7 |
ПАТ КрКЗ | 1,46 | 19,1 |
ПАТ КЗТВ | 1,44 | 30,0 |
ПАТ ККФ «Рошен» | 0,64 | 11,2 |
* Варто враховувати, що у 2016 році виробництво не працювало, тож і надходження ПДФО були мінімальними.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.