Як обрати сімейного лікаря

Крок №1: вибір лікаря

Найближчий лікар, якого ви вже знаєте – дільничний терапевт із вашої поліклініки (наразі поліклініки називаються Центрами первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Тож перше, що варто зробити – визначити для себе, чи хочете ви й надалі мати справу з вашим дільничним, який найімовірніше модифікується в рамках медреформи у сімейного лікаря? Якщо маєте нормального дільничного, можете не сушити голову та підписувати декларацію на обслуговування саме з ним.

Якщо ж дільничний лікар вас не влаштовує та не викликає довіри, доведеться розпочинати розширений пошук. Найперше МОЗ (Міністерство охорони здоров’я) радить піти до найближчої поліклініки (або зайти на її офіційний сайт) та переглянути списки сімейних лікарів, які там працюють. А далі все-одно доведеться збирати про них інформацію – наприклад, попитати людей у чергах, що вони кажуть про своїх лікарів. Також МОЗ радить розпитувати сусідів та друзів. Зрештою, кожен із нас має хоч одного добре знайомого медика – у нього теж можна спитати поради.
Ну й ніхто не забороняє пацієнту прийти та поспілкуватися з лікарем напряму, щоб зрозуміти, чи підходить вам цей фахівець.

УВАГА!
МОЗ усіляко декларує, що завдяки медреформі громадяни отримали практично необмежені можливості у виборі сімейного лікаря і наразі не прив’язані до дільничних за місцем проживання – відповідно, можуть обрати собі будь-якого найкрутішого фахівця. Та коли ви обиратимете цього найкрутішого фахівця, не забувайте про три речі: відстань; ваш фінансовий стан; ваш стан здоров’я.

Бо, якщо ваш суперовий сімейний лікар прийматиме на Раківці чи на Молодіжному, а ви живете в іншому мікрорайоні, вам доведеться регулярно до нього їздити – тобто витрачати час та гроші на проїзд. Бо поки що у нормативних документах ми не знайшли обов’язку сімейного лікаря виїжджати до пацієнта додому, як це робили дільничні. Знову-таки, якщо ваш стан здоров’я різко погіршиться, доведеться викликати та оплачувати таксі в обидва боки. Крім того, якщо за станом здоров’я ви маєте отримувати щомісяця рецепти на пільгові чи безкоштовні ліки, вам теж доведеться регулярно їздити за цими рецептами до диво-лікаря на інший кінець міста.

І, нарешті, люди похилого віку, які погано ходять, легко втомлюються, обираючи лікаря мають врахувати, як вони до нього діставатимуться – чи є там зручне транспортне сполучення, чи дійдуть вони пішки. Бо оплачувати візит лікаря додому, мабуть, вийде задорого.

УВАГА!
Психологи попереджають: лікар, від якого у захваті ваші друзі, може вас не влаштувати, бо у вас до нього можуть бути інші вимоги, ніж у ваших друзів. Тож, перш ніж підписувати декларацію, варто поспілкуватися особисто з рекомендованим фахівцем.

Професійні медики звернули увагу «Телеграфа» ще на одну суттєву побутову деталь – не кожен класний фахівець може бути «симпатягою» та подобатися усім пацієнтам. І навпаки, не кожен «симпатяга», який вміє мило поспілкуватися, заспокоїти, втішити, виявиться класним лікарем. Такі «симпатяги» найчастіше виявляються вправними комунікаторами. Тому, обираючи сімейного лікаря, визначтеся, чого ви від нього чекаєте – щоб він вас втішав та розраджував, чи щоб лікував – навіть не виявляючи інтересу до ваших переживань.

Крок №2: підписання декларації

Щоб легалізувати стосунки з сімейним лікарем, пацієнт має підписати з ним декларацію. Це типовий документ, зразок розроблений МОЗ (на фото).
Для підписання декларації пацієнт, за інформацією МОЗ, має принести свій паспорт та ідентифікаційний код. Дані з цих документів лікар внесе до декларації.

Для підписання декларації з педіатром, який лікуватиме вашу дитину, маєте надати паспорти та ідентифікаційні коди обох батьків і свідоцтво про народження дитини.

Лікар вносить інформацію з документів пацієнта в електронну базу даних Ehealth. Далі можливі два варіанти розвитку подій.

– Якщо ви маєте мобільний телефон, на нього SMS-повідомленням надійде ваш особистий код, який маєте назвати лікарю. Після того як він введе в систему цей код, ваша декларація авторизується.

– Якщо не маєте мобільного, лікар зробить сканкопії або фотокопії ваших документів та долучить їх до декларації.

Після авторизації вашої декларації в системі лікар роздрукує два її примірники. Пацієнт має підписати обидва. Один залишається у лікаря, інший – у пацієнта.

Декларація, підписана з сімейним лікарем, має безстроковий характер – її не треба щороку перепідписувати. Натомість, якщо ви вирішили змінити лікаря, маєте право підписати нову декларацію з іншим лікарем. Тоді декларація, укладена раніше, буде автоматично скасована.

УВАГА!
Підписавши декларацію з сімейним лікарем, маєте усвідомлювати, що цим надаєте йому право розпоряджатися вашими персональними даними – даними ваших документів, а в подальшому результатами оглядів, аналізів та рецептурних призначень. Розпоряджатися персональними даними – це значить вносити їх до електронної бази даних Ehealth.

Натомість Головне науково-експертне управління вказало у висновках, що законопроектом № 6327 не визначений власник та розпорядник електронної бази Ehealth, не визначений обсяг персональних даних пацієнта, які туди можна вносити, та не визначений відповідальний за збереження таємниці. Відповідальність за розголошення персональних даних, занесених до бази, теж не визначена. Натомість пройти через Ehealth доведеться, бо МОЗ іншого вибору українцям не залишив.

УВАГА!
Різні видання та різні лікарі часто по-різному називають документ, який пацієнт має підписати з сімейним лікарем. Іноді кажуть, що це декларація, іноді – що це угода.

Натомість юристи попереджають, що підписувати пацієнт має саме декларацію. Для пацієнта декларація – це спосіб його ідентифікації в електронній системі Ehealth.

Для лікаря декларація працює як документ фінансової звітності про те, що він має конкретного пацієнта, на обслуговування якого держава виділяє певні кошти.

Угода, або договір – це зовсім інший тип документа. Ним передбачається надання платних послуг, тому в угоді мають бути визначені права та обов’язки сторін (пацієнта та лікаря), а також чіткий перелік послуг, які має надати лікар, та межі його відповідальності.

Фінансовий бік питання

Пацієнти не мають платити готівкою сімейному лікарю, бо вони вже заплатили за його роботу своїми податками.
З наших податків держава сформувала фінансову базу для оплати послуг сімейних лікарів. Передбачено, що у 2018-му на обслуговування одного пацієнта держава виділятиме 370 гривень на рік. Ці гроші сімейний лікар отримає за роботу з конкретним пацієнтом. Отже, платити йому вдруге готівкою не варто.

До речі, у 370 гривень, які держава щедро виділяє на одного пацієнта, входить не лише оплата праці лікаря, а й оплата праці медсестри або фельдшера, оренда кабінету, оплата деяких витратних матеріалів та часткова оплата аналізів.
І головне – якщо до 1 січня 2018-го року пацієнт не обрав сімейного лікаря та не підписав з ним декларацію і надалі не бажає її підписувати, пацієнту доведеться оплачувати свої візити до лікарів готівкою.

Натомість, якщо ви не підписали декларацію до 1-го січня 2018-го року, а захворіли 2-го січня чи 1-го травня тощо, то ви маєте право прийти до обраного сімейного лікаря та підписати з ним декларацію у день звернення по медичну допомогу. І отримувати його послуги безоплатно.

Тим часом у Кременчуці

У Кременчуці триває робота з адаптації медичних закладів первинної ланки до вимог медреформи.
З 1-го грудня поточного року колишні поліклініки №№1,2,3, а нині Центри первинної медико-санітарної медичної допомоги №№1,2,3, отримали статус некомерційних комунальних медичних підприємств. Про це повідомила профільний віце-мер Ольга Усанова. На сесії міськради 16-го листопада депутати ухвалять відповідні передавальні акти на майно та майнові права згаданих медзакладів. Статус підприємств дозволить медзакладам вести самостійну господарську діяльність.

Крім того, у Кременчуці триває реєстрація міських сімейних лікарів в електронній системі Ehealth. Лікарі мають зареєструватися в системі, пройти перевірку персональних даних та отримати електронний підпис. Лише після цього вони зможуть підписувати декларації з пацієнтами.