Антирейтинг-2017! «Тариф абсурдний»

«Джентльмени невдачі»

 
Номінуються депутати Кременчуцької міської ради за систематичні невдачі у боротьбі за добробут кременчужан.
У 2017-му вони з успіхом обкатали нову схему – якщо треба ухвалити непопулярне та шкідливе для кременчужан рішення, депутати один за одним виходять на трибуну і палко критикують це рішення. А потім голосують всупереч власним заявам.Так було з кабальним кредитом на 8 мільйонів євро, коли чимало депутатів виступали проти, а потім практично одноголосно проголосували за. Так сталося і зі скасуванням рішення про підвищення тарифів на опалення. Чимало провладних депутатів виступали проти підвищення, та за його скасування міськрада так і не проголосувала. Така невдача! Та найбільша невдача те, що кременчужани обрали цих джентльменів невдачі до міської ради.

«Криза двох рочків»

 
Номінується міський голова Кременчука Віталій Малецький за публічне застосування ненормативної лексики.
З мером сталося те, що відбувається з дітками у віці 2-3 років – вони починають голосно говорити погані слова і спостерігають за реакцією присутніх. Ось і мер, два роки пропрацювавши керівником міста, у 2017-му голосно сказав на сесії міськради погане слово «б...». Малечу за такі слова вилаяли б і заборонили дивитися мультики, а меру все зійшло з рук. Він же мер.

«Многоходовочка»/Багатоходівочка Малецького

У Кременчуці для користувачів КП «Теплоенерго»значно підвищили тарифи на опалення. Кременчужани обурювалися, та мер Малецький залишався непохитним – підстав зменшити тарифи немає і крапка. Зрештою тарифи перевірила урядова комісія, створена за дорученням прем’єр-міністра Гройсмана. Комісія таки виявила необгрунтоване завищення тарифів. Мер Кременчука визнав результати роботи комісії і пообіцяв дослухатися до її рекомендацій та знизити тарифи – от хоча би на 2 (дві) копійки на квадратний метр.

«Вудковинищувач-2017!»

 
Номінується директор Міського саду Віталій Дедюрін за встановлення персонального рекорду зі швидкісного знищення чужої вудки.
Директор Дедюрін за 60 секунд перетворив на купу уламків новеньку рибальську вудку. Вудка належала чоловікові, який разом з онуком прийшов до Міського саду порибалити на Гарячці. Директору Дедюріну це не сподобалось і він потрощив рибалці вудку. Пан директор настільки пишався своїм рекордом зі швидкісного вудковинищування, що навіть виклав відео на своїй сторінці у Фейсбуці (наразі його вже прибрали).
Та навряд чи рекорд пана Дедюріна можна кваліфікувати як спортивний. Адже вудка була чужа, а знищував її директор у присутності дитини.

«Міська зрада»

 
Номінується Кременчуцька міська рада за ухвалення або нескасування рішень, які суттєво погіршили якість життя кременчужан.
Серед найрезонансніших – підвищення у 2-3 рази експлуатаційних витрат на утримання будинків. Міськрада не скасувала це рішення виконкому. Аналогічна історія сталася з тарифами на опалення – міськрада не скасувала підвищення тарифів на опалення. Те саме вийшло і зі спробою скасувати рішення виконкому про підвищення вартості проїзду у маршрутках до 5 гривень.
Тож завдяки міській раді ми платимо керуючим компаніям вдвічі та втричі більше, оплачуємо підвищені тарифи за опалення та їздимо у бридких маршрутках за 5 гривень. І це лише кілька побутових рішень. А є ще небезпечні стратегічні рішення, ухвалені міськрадою – зокрема і щодо валютних кредитів тощо.

«Медіа-магнат року»

 
Номінується міський голова Віталій Малецький.
Комунальним ЗМІ, які інформують кременчужан про діяння міського голови, на 2018-й рік виділили понад 8 мільйонів гривень з міського бюджету. У порівнянні з 2017-м, їхнє фінансування збільшили вдвічі, тобто на 100%. Для порівняння, фінансування програми «Турбота», через яку реалізується допомога незахищеним верствам населення, збільшили лише на 30%. Таким чином, пропри всі розмови про роздержавлення комунальних ЗМІ та позбавлення їх бюджетного фінансування, міський голова Кременчука і далі матиме потужний пул, який і надалі за гроші кременчужан прославлятиме команду влади на чолі з мером. До мерського пулу увійшли комунальна телерадіокомпанія та комунальна газета.

«Слідство ведуть Колобки»

 
Номінуються: Управління житлово-комунального господарства, КП «Теплоенерго», «Полтаваобленерго», керуючі компанії «Житлорембудсервіс» та «Місто для людей» за неспроможність оперативно з’ясувати, чому в оселях кременчужан холодно.
Поточний опалювальний сезон почався у Кременчуці з локальної катастрофи – у 67 будинках люди скаржились на відсутність опалення. Для з’ясування причин була створена відповідна робоча група, куди увійшли представники вище перерахованих структур. Та збіг майже місяць, поки вони з’ясували, чому ж таки в оселях кременчужан немає тепла. Винними виявлялися то самі кременчужани, то лише один, який щось порушив, а зрештою з’ясувалося, що винен таємничий і нездоланний «підсос». Поки велося слідство, люди й далі мерзли, і нам дуже не вистачало британського Шерлока – він якось швидше працює.

«Дедюрін і семеро поросят»

 
Номінується директор Міського саду Віталій Дедюрін за невдалу спробу долучити кременчужан до свинокультури.
Директор Дедюрін у 2017-му році спробував прищепити кременчужанам симпатію до свинокультури – завіз до Міського саду чорненьких, маленьких в’єтнамських поросят. Поросята поводились по-поросячому – верещали, рили землю і робили на ній свої поросячі справи. Такий натуралізм у Міському саду сподобався не всім, думки кременчужан розділилися. Зрештою мер ухвалив рішення прибрати поросят із території міської пам’ятки. І поросят вивезли. У Фейсбуці з’явилося драматичне відео, на якому робітник парку ганяється за поросятами, а вони відчайдушно верещать і не хочуть виїжджати.
Після цього директор Дедюрін, вражений у саме серце людською невдячністю і втратою любих поросяток, порозвішував по Міському саду оголошення, що відтепер у саду не буде не лише поросят, а й павичів, і фазанів, і кізочок, і будь-яких гарненьких звіряток – а все через журналістів, які, за версією Дедюріна, не сприйняли свинокультуру у саду і сприяли зникненню поросят.

«За будівництво повітряних мостів»

 
Номінується кременчуцький нардеп Юрій Шаповалов.
Спритні пікапери малюють дівчатам повітряні замки. А народний депутат Шаповалов намалював кременчужанам великий новий повітряний міст через Дніпро. Він розповів, що доб’ється будівництва нового сучасного мосту через Дніпро саме у Кременчуці, а не під Горішніми Плавнями, як це задумав його суперник нардеп Жеваго.
Рік минув, та новий міст через Дніпро у Кременчуці так і залишився міражем.

«Сами мы не местные, подайте, кто сколько может тысяч!»

 
Номінується директор лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» Віктор Сичов за передчасне озвучення прейскуранта на платні медичні послуги для кременчужан.
У 2017-му році директор Сичов приїхав з Києва, вийшов на прес-конференцію і пояснив журналістам, що «в лікарні, як у церкві – бери, скільки дають, і дякуй». А потім оголосив прейскурант на «сколько дают» – і виявилося, що давати, хто скільки може, не вийде, бо є такса. Наприклад, за версією пана Сичова, операція апендициту коштуватиме у «Кременчуцькій» 2500 гривень. Залишилося нагадати, що український уряд ще не узаконив офіційно платні медичні послуги у медзакладах другого та третього рівня. Тож пан Сичов трохи погарячкував зі своїм прейскурантом. А треба було б, як у церкві...

«Птичку жалко!»

 
У 2015-му чинна команда влади йшла на вибори разом із білим лелекою Гришею, улюбленцем кременчужан. Його портрет навіть розміщували на передвиборчих білбордах. Та через два роки білий лелека – символ миру і злагоди – зник. Новим символом влади став задерикуватий чорний лебідь Гриша з Міського саду. Прославився чорний Гриша тим, що ледь не притопив п’яненького дядька, який поліз у Гарячку і тим роздратував лебедя – адже плавати у Гарячці наразі має право лише провладний лебідь Гриша, іншим зась.
Лелеку шкода. Де він тепер, безвинна жертва передвиборчого піару...

Кредитна спілка «Хапай і тікай!!!»

 
Номінується Кременчуцький виконком за купу набраних та погоджених кредитів.
Спершу узяли кредит на 8 мільйонів євро на тролейбуси. Цей кредит кременчужани віддаватимуть 12 років. Потім узяли кредит до 20 мільйонів гривень на ремонт доріг. Потім запланували та погодили кредит на 50 мільйонів гривень на купівлю нових автобусів. Наостанок погодили з міською радою кредит на 7,5 мільйона євро на термомодернізацію.
Крім того, на «шиї» кременчужан з попередніх років вже висять кредити на модернізацію вуличного освітлення (5,6 мільйона гривень) та кредит кременчуцькому водоканалу на енергоефективне обладнання (6,5 мільйона доларів).
Валютні кредити 2017-го року мають характерну особливість – відтермінування платежів на 2-3 роки. А через 2,5 року у Кременчуці перевибори, тож, якщо справи підуть кепсько, у влади залишається шанс здиміти, а за виплати по кредитах нехай відповідають наступники. Це й називається: хапай і тікай!

Спілка анонімних Шапоголіків

 
Номінуються анонімні автори анонімних дифірамбів народному депутату Шаповалову. Матеріали цих анонімів у 2017-му регулярно друкувалися у кременчуцьких виданнях «Автограф» та «Кременчуктудей». Звідти кременчужани шотижня дізнавалися, що дороги ремонтуються і школи будуються виключно завдяки нардепу Шаповалову, а також завдяки йому трава зеленіє, сонце сяє, а Дніпро тече.
На жаль, усі ці хвалебні оди не підписані. Можна зрозуміти їхніх авторів – соромляться, бідолашні, своєї залежності, свого Шапоголізму.
Ну, маємо сподіватися на краще – лікують же анонімних алкоголіків, вилікують у новому році й анонімних шапологіків.

«Йолка-тест!»

Йолка-тест – це випробування Йолкою, тест-драйв для політиків і суто український спеціалітет. Вважається, що першим не пройшов Йолка-тест колишній президент Янукович, який дуже невчасно вирішив ставити Йолку на Майдані Незалежності, і через це йому зрештою довелося тікати з України.

Та насправді першим, за версією «Телеграфа», не пройшов Йолка-тест кременчуцький нардеп Юрій Шаповалов. Ще у 2012-му, вперше отримавши статус народного депутата, він зопалу пообіцяв кременчужанам привезти до міста на Новий рік минулорічну київську ялинку – її Шаповалову пообіцяли безкоштовно передати його нові друзі з фракції Партії регіонів. Втім регіоналівську Йолку Шаповалов до Кременчука так і не привіз. А журналісти ще довго пригадували йому цю невиконану обіцянку.

Ну а у 2017-му Йолка-тест не пройшов інший кременчуцький нардеп – Костянтин Жеваго. Він пообіцяв подарувати киянам (зауважте, не кременчужанам) безкоштовну розкішну новорічну ялинку. Заради цього у карпатському лісі зрубали 30-метрову ялинку-красуню і повезли її на КрАЗівській платформі до Києва. Та до столиці приїхала вже не карпатська ялинка, а Йолка-катастрофа з поламаними гілками та зчесаним стовбуром. Київські комунальники потім кілька тижнів доводили її до ладу. Такий він, подарунок нардепа-мільярдера. Такий він, підступний Йолка-тест.